12/306-07
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" березня 2008 р. Справа № 12/306-07
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Сороки Г.О. - представника за довіреністю №50/01-5360 від 28.12.2007р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш", м.Ковель
на рішення Господарського суду Вінницької області
від "24" жовтня 2007 р. у справі № 12/306-07 (суддя Кожухар М.С.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш", м.Ковель
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій", с.Писарівка Калинівського району Вінницької області
про стягнення 17889,94грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.10.2007р. у справі №12/306-07 частково задоволено позов Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш", м.Ковель та стягнуто на його користь з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій", с.Писарівка Калинівського району Вінницької області 13000,00грн. боргу, 130,00грн. витрат по сплаті державного мита та 85,75грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позовні вимоги в частині стягнення 1114,13грн. - 3% річних, 2405,00грн. збитків від інфляції та 370,81грн. відсотків за кредит залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 24.10.2007р. в частині залишення позову без розгляду про стягнення 1114,13грн. - 3% річних, 2405,00грн. збитків від інфляції та 370,81грн. відсотків за кредит. При цьому, позивач посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, у суду не було правових підстав відмовляти позивачу у стягненні збитків від інфляції, відсотків за кредит та 3% річних. Крім того, позивач листом №51/01-4094 від 16.10.2007р. направив до суду документи на виконання вимог ухвали господарського суду 20.09.2007р. Проте, дані документи не були враховані судом при винесенні рішення.
В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає рішення Господарського суду Вінницької області від 24.10.2007р. незаконним та необґрунтованим, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Колегія суддів вважає, що нез'явлення представника відповідача, повідомленого належним чином про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить копія реєстру відправки рекомендованих листів від 19.02.2008р., в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 17889,94грн., з яких: 13000грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання договору №51 від 22.06.2005р., 1114,13грн. 3% річних, 3405грн. збитків від інфляції та 370,81грн. відсотків за кредит (а.с.2,3).
22.06.2005р. між ВАТ "Ковельсільмаш" та СТОВ "Обрій" було укладено договір №51 (а.с.6), згідно п.п.1.1.,4.1.,4.2. якого продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує продукцію (КСГ 7-02 транспортер, КСГ 7-01 ремкомплек) на загальну суму 25854грн.
На виконання умов договору ВАТ "Ковельсільмаш" згідно накладної №286 від 22.06.2005р. передало СТОВ "Обрій" товар - КСГ 7-02 транспортер, КСГ 7-01 ремкомплект на суму 25854грн. (а.с.6).
Довіреність на представника відповідача Мудрика В.В. датована 24.06.2005р., проте, згідно з накладною №286/2230, фактично продукція отримана 22.06.2005р.
Відповідно до п.5.1 договору, покупець здійснює оплату продукції продавцю шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок коштів в сумі 25854грн., після отримання продукції на протязі одного календарного дня.
Відповідач частково провів оплату в розмірі 9854,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 06.04.2006р. на суму 5854,00грн. та від 15.08.2006р. на суму 4000,00грн. (а.с.34,35). Крім цього, відповідач 28.02.2007р. поставив позивачу борошно на суму 3000,00грн., що підтверджується накладною №43 від 28.02.2007р. (а.с.7). Всього відповідач розрахунки з позивачем провів на суму 12854,00грн.
04.01.2006р. позивач надіслав відповідачу претензію про сплату боргу в сумі 29346,84грн. (а.с.14). Факт надіслання претензії підтверджується реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції від 04.01.2006р. (а.с.15). Проте, відповідач свої зобов'язання по оплаті боргу за отриманий товар не виконав.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
На час розгляду справи відповідач не подав суду доказів проведення розрахунків у повному обсязі. У зв'язку з цим борг відповідача перед позивачем становить 13000грн.
За наведених обставин, місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку про стягнення з відповідача 13000грн. основного боргу.
В зв'язку з неналежним виконанням СТОВ "Обрій" зобов'язань по сплаті боргу в повному обсязі, позивач просив, також, стягнути з відповідача три проценти річних, інфляційні нарахування та відсотки за кредит.
Судом першої інстанції позовні вимоги в частині стягнення 1114,13грн. 3% річних, 3405,00грн. збитків від інфляції та 370,81грн. відсотків за кредит залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України з посиланням на те, що без шляхового листа на доставку товару неможливо визначити дату отримання товару, оскільки дата виписки видаткової накладної №286 (22.06.2005р.) не співпадає з датою видачі довіреності ЯКИ №453618 (24.06.2005р.), без визначення конкретної дати поставки товару та документів щодо часткових розрахунків відповідача неможливо перевірити правильність нарахування відсотків за кредит, 3% річних та витрат від інфляції.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з урахуванням наступного. Датою отримання продукції відповідачем слід вважати дату накладної №286, оскільки сторонами не представлено до суду заперечень щодо дати передачі продукції.
За таких обставин, суд мав достатні підстави для прийняття рішення без витребування додаткових доказів, зокрема, і шляхового листа на доставку товару.
Крім цього, наявність сумнівів у суду щодо дати отримання продукції (в межах трьох днів) не може позбавляти позивача права на стягнення передбачених законом санкцій за неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань.
Згідно з п. 5 ч. ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що передбачені законом підстави для залишення позову без розгляду при розгляді даного спору були відсутні.
У відповідності до п.5.4 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару, зазначеного у п.5.1 даного договору покупець сплачує продавцеві за користування товарним кредитом 1% від вартості отриманого товару за кожен день простроченої оплати.
Оскільки відповідач несвоєчасно оплатив отриманий товар, позивач правомірно нарахував відсотки за користування кредитом в сумі 370,81грн. (а.с. 11).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Згідно розрахунку сума інфляційних за прострочення платежу за період з 23.06.2005р. складає 3405,00грн., а 3% річних - 1114,13грн. (а.с. 9-10). Розрахунки інфляційних та річних відповідають вимогам законодавства.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з СТОВ "Обрій" відсотків за кредит в розмірі 370,81грн., 3% річних в розмірі 1114,13грн. та нарахувань втрат від інфляції в розмірі 3405,00грн. є обґрунтованими.
Отже, з врахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Вінницької області від 24.10.2007р. - скасуванню в частині залишення без розгляду позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних, відсотків за користування кредитом та зміні в частині судових витрат.
Апеляційний господарський суд приймає нове рішення про стягнення 3% річних в розмірі 1114,13грн., інфляційних в розмірі 3405,00грн. та 370,81грн. - відсотків за кредит. В іншій частині рішення має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (м.Ковель) - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 24.10.2007р. у справі №12/306-07 скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних, відсотків за користування кредитом та змінити в частині стягнення судових витрат. В решті рішення залишити без змін.
Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:
"Позов задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" (Вінницька область, Калинівський район, с. Писарівка, код 13325436) на користь Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (м. Ковель, вул. Варшавська, 1, код 00238138) 13000, 00 грн. боргу, 1114,13 грн. 3% річних, 3405,00 грн. інфляційних, 370,81 грн. відсотків за кредит, 178,89 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."
3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Вінницької області.
4. Справу №12/306-07 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2008 |
Оприлюднено | 09.04.2008 |
Номер документу | 1506900 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Вечірко І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні