Постанова

від 17.03.2008 по справі 17400-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17400-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.03.2008Справа №2-24/17400-2007А

За адміністративним позовом – Малого приватного підприємства „Маркур”(Бахчисарайський район, с.Скалісте, вул.Терешкової, 17)

відповідача  – Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі (м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська,  3)

про визнання нечинною податкової вимоги, скасування податкових повідомлень-рішень та спонукання до виконання дій.

                                                                                                                            Суддя  Колосова Г.Г.

                                                                                                              При секретарі Дулімовой В.І.

За участю представників:

від позивача – Керімова Р., гол.бухгалтер, дов.у справі.

від відповідача – Османов Е.Р.,гол.держ.подат.інспектор, дов.у справі.

Обставини справи:

Позивач  звернувся з адміністративним позовом до суду про визнання нечинною першої податкової вимоги ДПІ в Бахчисарайському районі № 1\334 від 23.07.2007р., визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.07.2007р. № 0001971501\0 на суму 3633грн., № 0001981501\0  на суму 3804,70грн., № 0001991501\0 на суму 1031,61грн., а також  спонукання ДПІ  в Бахчисарайському районі списати з особового рахунку підприємства суму 3510,43грн. єдиного податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб шляхом внесення змін і визнання сплаченими суми 3050грн.

        Свої вимоги позивач мотивує тим, що податкові зобов'язання перед бюджетом і цільовими фондами  були виконані вчасно й у повному обсязі, про що є  платіжні документи з відмітками  банку «Україна» про зарахування з його рахунку у бюджет вищевказаних грошових сум, на підставі чого ДПІ необґрунтовано нараховані штрафні санкції та пені  за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового боргу.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач просить у позові відмовити за мотивами, викладеними у судових засіданнях та відзиві на позов (а.с.75-76).

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до  ст.41 Кодексу Адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд -  

                                                                    в с т а н о в и в:

Мале приватне підприємство «Маркур» зареєстровано як юридична особа рішенням виконкому Бахчисарайської райдержадміністрації  від 12.12.1994р. та взято на податковий облік в ДПІ у Бахчисарайському районі.

   Відповідно до чинного законодавства України  МПП «Маркур» є платником  податків у бюджети  й державні цільові фонди  відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами й державними цільовими фондами» та у червні 2001р.  виконав свої зобов'язання.  

   У доказ надано платіжне доручення № 66 від 23.06.2001р., яким позивач сплатив податкові зобов'язання з єдиного податку за травень 2001р. у сумі 3050грн., цей платіж згідно відмітки зарахований банком “Україна” ( а.с.27).

     Однак в зв'язку з банкрутством банку  суми єдиного податку, сплачені позивачем до бюджету не надійшли, тому податковим органом у картці особового рахунку позивача не відображені.

   28.11.2007р. ДПІ в Бахчисарайському районі здійснила невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток, про що складено акт № 350\15-1\2224524 від 28.11.2007р.

   На підставі акту перевірки ДПІ в Бахчисарайському районі винесла податкові повідомлення-рішення  від 28.11.07.2007р. № 0001971501\0 на суму 3633грн., № 0001981501\0  на суму 3804,70грн., № 0001991501\0 на суму 1031,61грн. штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання.

   Позивач не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду про їх скасування та зобов'язання  ДПІ в Бахчисарайському районі списати шляхом внесення змін до особового рахунку.

   Позовні вимоги позивача суд вважає обґрунтованими й підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

    Актом перевірки встановлено  несвоєчасна сплата МПП «Маркур»  єдиного податку, що послужило підставою для винесення податкових повідомлень-рішень за порушення граничних термінів сплати єдиного податку.

       Як пояснив представник позивача, він дізнався про наявність у нього спірної заборгованості  лише  30.11.2007р., коли отримав податкові повідомлення-рішення.

Тому суд вважає не пропущеним строк давності для оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень.  

Як вказує ДПІ в запереченні  на позов, сплачена сума податкового боргу не відображена у картці особового рахунку  правомірно тому, що  п.п. 16.5.1 п.6.5 ст. 16  Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000р. не звільняє платника податку від обов'язку сплатити  суму податку, яка не була зарахована до бюджету з вини банку, який обслуговував платника.  

У відзиві на позов відповідач посилається також на п.2 Інструкції від 12.05.1994р. № 37 (в редакції наказу ДПА України від 03.09.2001р. № 342, зареєстрованого Міністерством юстиції України 18.10.2001р. за № 887\6078) «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обовязкових платежів), які надходять до бюджетів і державних  цільових фондів документами, на підставі яких здійснюється нарахування  платежів шляхом внесення інформації  про податкові зобовязання платника до бази даних є рішення судових органів про нарахування або  визнання нечинним відповідного рішення  органа державної податкової служби  про застосування та стягнення  сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, скасування раніш нарахованих сум податкових  зобовязань.

Оскільки ДПІ не скасовувала нараховані суми податкових зобовязань з єдиного податку, тому в неї відсутня можливість внесення змін у картку особового рахунку платника – МПП «Маркур».

Розрахунки підприємств за своїми обов'язками здійснюються через установи банків у порядку, установленому НБУ згідно законів України. Таким чином, для здійснення платежу  по податках і зборах (обов'язкових платежах) платник податків повинен вступити з банком у правовідносини по безготівкових розрахунках.

        В порядку п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи й переказ грошей в Україні» № 2346-ш від 05.04.2001р. при використанні розрахункового документа, ініціювання переказу  вважається завершеним  з моменту прийняття банком платника  розрахункового  документа на виконання. При цьому, банки повинні забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

           Відповідно до п.п. 16.3.1 п. 16.3. ст. 16  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000р. у день прийняття банком, що обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату сум податкового боргу припиняється нарахування пені, тобто зобов'язання платника податків вважається виконаним.

      Відповідно до п.п 16.5. п. 16.5.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами» за порушення строків зарахування податків і зборів у бюджети й державні цільові фонди з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, а також  несе іншу відповідальність, встановлену  законом.

При цьому платник податків, зборів звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів у бюджети або державні цільові фонди, включаючи пеню або штрафні санкції.  

Відповідно до листа Державного комітету  України з питань регуляторної політики й підприємництва  № 2-532/3253 від 13.06.2002 року  суб'єкти підприємницької діяльності, які у встановлені законодавством України строки подали в банк платіжні документи для своєчасного й повного внесення  податку не повинні відповідати за несвоєчасне перерахування таких платежів у бюджет.

Суд дійшов висновку,  що у  ДПІ в Бахчисарайському районі  були відсутні підстави для винесення рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, вона повинна була внести зміни в особовий рахунок позивача.

Оскільки відповідно до п. 3.1 розділу 3 п.13.1 розділу 13 Інструкції  про порядок ведення  органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять  до бюджетів та до державних цільових фондів (із змінами та доповненнями), в особових рахунках платників податків, що відкриваються і ведуться органами ДПС, обліковуються, зокрема, сплачені суми платежів до бюджету та на їх підставі формуються податкові вимоги, тому  суд вважає, що відповідність даних карток особового рахунку позивача  дійсному стану її рахунків з бюджетом має для позивача законний інтерес, який підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача облікувати сплату  платником  податкового боргу в червні 2001р.

Такої ж думки дотримується Вищий Адміністративний суд України  в Ухвалі від 27.07.2006р.

Згідно п. 2 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  у функції державних податкових інспекцій у районах, містах без районних поділів, районах у містах, міжрайонних й об'єднаних державних  податкових інспекцій входить забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення й своєчасність надходження цих платежів.

У відповідності зі ст. 13 зазначеного Закону посадові особи  органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції й законів України, інших нормативних актів, прав й охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою користуватися наданими їм правами.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність своїх дій, тому  позов підлягає задоволенню.

             Оскільки  п. 2 ч. 3 розділу VII КАС України передбачено, що розмір судового збору  визначається відповідно п.п. б п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, що дорівнює 3,40 грн. за кожну немайнову вимогу, зайво сплачене держмито у сумі 1,70 грн. підлягає  поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно  до п.2 ст. 89 КАС України по його заяві.

Судові витрати,  понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь  у розмірі  6грн. 80 коп. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

       У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини  постанови.

           Постанова складена у повному обсязі  21.03.2008року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.ч.3 ст. 94, 98,п.1 ч. 1 ст. 157, 160-163 КАС України, суд  

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

           Визнати нечинною першу податкову вимогу ДПІ в Бахчисарайському районі № 1\334 від 23.10.2007р.

           Зобов'язати ДПІ в Бахчисарайському районі списати з особового рахунку МПП «Маркур» (ЄДРПОУ 22245216) податковий борг у сумі 3510,43грн. по єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб шляхом внесення змін та визнання сплаченими суми у розмірі 3050грн.  

           Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в Бахчисарайському районі від 28.11.07.2007р. № 0001971501\0 на суму 3633грн., № 0001981501\0  на суму 3804,70грн., № 0001991501\0 на суму 1031,61грн.

        Стягнути з Державного бюджету України  на користь Малого приватного підприємства „Маркур” (Бахчисарайський район, с.Скалісте, вул.Терешкової, 17, ЄДРПОУ 22245216))  6грн.80 коп. судових витрат.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України у Севастопольський апеляційний господарський суд.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.