Рішення

від 19.03.2008 по справі 22/37-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/37-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.02.08р.

Справа № 22/37-08

За позовом  Приватного підприємства «Фірма «Глорія»м.Запоріжжя

До  Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м.Дніпропетровськ

Про припинення стягнення провізної плати і

       про стягнення 5959грн. 40 коп.

Суддя Пуппо Л.Д.

Представники від: позивача –Петрухін В.М.

                   відповідача –Філоненко Т.А.     

СУТЬ СПРАВИ  

Позивач просить зобов'язати відповідача терміново припинити додаткове стягнення провізної плати по схемі №17 при перевезенні порожніх спеціалізованих платформ №59430801, 59430900, 59431056, 59440057, 59440065, 59440073 з пристроями для кріплення вантажів, як таке, що не передбачене чинним нормативним актом –Тарифним керівництвом №1.

Зобов'язати відповідача провести перерахування провізної плати, яка була стягнена при перевезенні зі станції Інкерман-1 вказаних вище спеціалізованих платформ з пристроями по доданим до матеріалів справи квитанціям із зменшенням провізної плати на суму стягнень по схемі 17, та повернути цей перебір в сумі 5959грн. 40коп.

Заявою від 06.02.07. позивач просить збільшити суму позову на 18074 грн. 91 коп. -  перебір провізної плати.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що позивачем частково пропущений строк позовної давності, розгляду підлягають вимоги за перевізними документами від 03.07.07. № 47226595 на суму 318 грн. 61 коп., від 05.07.07. № 47226601 на суму 115 грн. 57 коп., від 06.07.07. на суму 306 грн.;  всього на суму 740 грн. 18 коп. По суті вимог  пояснив наступне: відповідно до пункту 17.8 Тарифного керівництва №1 «за перевезення порожніх приватних або орендованих універсальних вагонів, обладнаних спеціальними пристроями (турнікети, стояки, касети, призми, піраміди) для завантаження і кріплення вантажів, плата визначається за тарифною схемою 18; крім того стягується плата за схемою 17 зі знижкою 90% за масу додаткового обладнання».

Відповідно до альбому-довідника «Вантажні вагони колії 1520 мм» 4-вісна платформа моделі 23-469 для транспортування лісу має наступні параметри: - вантажопідйомність –65т,

           - маса вагону (тара) –27,8т,

           - база вагону –19000 мм,

                   - довжина по осях зчеплення автозчеплень –25200 мм,

           - кількість стійок –12 шт.

Багатофункціональний вантажоперевізний комплекс «Шатл 23-469», розроблений у 1998 р., складається зі спеціалізованої платформи моделі 23-469 для перевезення довгомірних  вантажів і вагонокомплекту багатооборотного засобу кріплення. Платформа моделі 23-469 для перевезення лісу має масу тари 27,8 т і вантажопідйомність  65 т, що  відповідає технічним характеристикам типової моделі вагона 23-469. Вагонокомплект багатооборотного засобу монтується на платформі як багатооборотний засіб кріплення, що має додаткові бічні стійки –4 шт. Маса МС (многооборотных средств) –5 т, що підтверджується технічними характеристиками по кресленню «Кріплення елементів МС. (НГО) 469.50.000-02 при його поверненні в порожньому стані», затвердженому службою перевезень Донецької залізниці і ПП «Фірма «Глорія». Таким чином, додаткове обладнання є вантажем вагою 5т, при перевезені якого необхідно стягувати провізну плату згідно з пунктом 17.8 розділу 1 Тарифного керівництва №1.

Крім того, згідно з пунктом 1 Протоколу наради при в.о. заступника головного інженера управління вагонного господарства Кольбі Т.Г. від 27.04.05. №2 за участю ПП «Фірми «Глорія»прийняте рішення не включати масу незнімного обладнання у масу тари базової моделі платформи 23-469. Масу цього обладнання включати у загальну масу вантажу, який перевозиться, а також зазначити її в перевізних документах при перевезенні вагонів у порожньому стані.

У графі «Найменування вантажу»зазначених перевізних документах вказано «Порожняя специализированная собственная платформа (собственность ЧП «Фирма «Глория») с несъемным оборудованием весом 5 т (стойки для перевозки леса). Следует под погрузку».

ВСТАНОВЛЕНО

Протягом квітня-липня 2007 року НПКФ «Натан»зі станції Інкерман Придніпровської залізниці надсилав порожні спеціалізовані платформи (власником яких було Приватне підприємство «Фірма «Глорія») з незйомним обладнанням.

На підставі довіреності від 31.01.08. Приватне підприємство «Науково-виробнича комерційна фірма «Натан»надало право пред'явлення претензій та позову директору Приватного підприємства «Фірма «Глорія»Петрухіну В.М., що не суперечить статті 133 Статуту залізниць України.

В своїх запереченнях проти позову відповідач посилався на протокол наради за рішенням якого та у відповідності з пунктом 17.8 розділу 1 Тарифного керівництва №1 нараховувалася провізна плата.

Пунктом 17.8 Тарифного керівництва №1 встановлено, що за перевезення порожніх приватних або орендованих універсальних вагонів, обладнаних спеціальними пристроями (турнікети, стояки, касети, призми, піраміди) для завантаження і кріплення вантажів, плата визначається за тарифною схемою 18; крім того стягується плата за схемою 17 зі знижкою 90% за масу додаткового обладнання, рахуючи неповну тону за повну.

Як вбачається річ в даній нормі йде про універсальні вагони. Спірні вагони були спеціалізованими.

Суд вважає що відповідач при розрахунках неправомірно керувався даним пунктом, оскільки в ньому йдеться про універсальні вагони. Нарахування плати за перевезення пристроїв, встановлених на спеціалізованих порожніх приватних або орендованих вагонах   Тарифним керівництвом №1 не передбачене.

В пункті 17.6 Тарифного керівництва №1 зазначено, що перевезення в порожньому стані приватних або орендованих вагонів, локомотивів та іншого майнового рухомого складу локомотивом парку залізниць сплачується відповідно до тарифної схеми 18.

Як пояснив представник позивача, залізниця нараховує провізну плату за перевезення навантажених вагонів за однією схемою, а порожніх –за іншою, хоча категорія вагонів (спеціалізовані) залишається незмінною.

Щодо рішення, яке прийняте на нараді, то воно не є нормативним для нарахування провізної плати (на відміну від тарифного керівництва), в ньому лише йшлося про заповнення накладних на перевезення в спірних вагонах.

Таким чином суд вважає позов щодо стягнення надмірно нарахованої провізної плати таким, що підлягає задоволенню, проте частково, в сумі 740 грн. 18 коп., виходячи з наступного:

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Позовна давність для позовів до залізниць встановлена, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць України, якою передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту.

Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється на господарські відносини, що мають вказані ознаки.

Частиною  другою статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України, та норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.

Це стосується і положень про позовну давність.

Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний і скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 315 Господарського кодексу України для пред'явлення заявником до перевізника  позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Такої ж тривалості установлено строк для подання позовів до залізниць, зокрема, статтею 136  Статуту залізниць України передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Відтак, з огляду на положення статей 134, 136 Статуту залізниць України, вказаний термін позовної давності у даній справі пов'язаний з днем настання подій, що є підставою для подання позову, а саме, з днем списання залізницею грошових коштів.

Звертаючись до суду з даним позовом 19.12.07. про стягнення грошових коштів за документами, складеними до 19.06.07., позивач  цей строк пропустив.

Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Позивач не  клопотав про відновлення пропущеного строку, не подав докази наявності поважних причин пропущення позовної давності.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача терміново припинити додаткове стягнення провізної плати по схемі 17, то в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки вимога націлена на майбутнє, коли у подальшому будуть використовуватися спірні платформи для перевезення і відповідач, на думку позивача, буде застосовувати такий саме розрахунок, тобто можливе порушення права позивача, а Господарський суд за положеннями Господарського процесуального кодексу України розглядає справи за заявами позивачей, права яких порушені (тобто вже порушені).

Стосовно заяви позивача про збільшення позовних вимог, то в цій частині суд відмовляє у задоволенні, оскільки дійсно статтею 22  Господарського процесуального кодексу України передбачене право позивача, в тому числі, збільшити розмір позовних вимог, проте вимог вже заявлених, які розглядаються по суті за конкретною справою. В даному випадку заявлені вимоги інші, щодо перевезення хоча і в спірних платформах, проте за інші періоди і по іншим накладним.

Керуючись статтею 267 Цивільного кодексу України, статтею 223, частиною 4 статті 315 Господарського кодексу України, статтею 62 Статуту залізниць України, Тарифним керівництвом № 1, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  

                                    В И Р І Ш И В

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м.Дніпропетровськ на користь Приватного підприємства «Фірма «Глорія»м.Запоріжжя 740 грн. 18 коп. основної суми, 12 грн. 67 коп. державного мита, 14 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

          В решті вимог відмовити.

          Повернути Приватному підприємству «Фірма «Глорія»м.Запоріжжя з державного бюджету 102 грн. державного мита, сплаченого за платіжним дорученням № 25 від 06.02.08. та 36 грн. 34 коп. державного мита, сплаченого за платіжним дорученням № 26 від 06.02.08., про що видати довідки. Платіжні доручення повернути Приватному підприємству «Фірма «Глорія»м.Запоріжжя.

 Суддя                                                                               Л. Д. Пуппо