Рішення

від 18.04.2011 по справі 44/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/24

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.04.11 р.                                                                                 Справа № 44/24                               

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія» (представник до судового засідання не з'явився) до товариства з обмеженою відповідальністю «Южноє» (представник Шипілова К.М., довіреність від 04.01.11 року) про стягнення заборгованості по лізингових платежах 2'837'905,22 грн. та штрафу за неподання довідок про технічний стан предмету лізингу за третій-четвертий квартали 2010 року 219'278,20 грн., -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія» (далі – Установа) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Южноє» (далі – Компанія) про стягнення заборгованості по сумарному лізинговому платежу у розмірі 2'837'905,22 грн. та штрафу за неподання довідок про технічний стан предмету лізингу за третій-четвертий квартали 2010 року 219'278,20 грн. Позовні вимоги Установи ґрунтуються на порушенні Компанією умов договору фінансового лізингу № 01-234/08-обл від 01.08.08 року (далі – Договір) у частині обов'язку вчасно сплачувати лізингові платежі.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначив, що станом на 18.01.11 року відповідач мав заборгованість 338'505,81 грн. по лізингових платежах, 18'790,72 по інфляційних та 6'357,86 грн. по трьох процентах річних, з огляду на що, у відповідності до умов Договору, Компанії як господарську санкцію нараховано до стягнення сумарний лізинговий платіж, тобто всі лізингові платежі за графіком оплати за весь строк дії Договору, з урахуванням комісій та штрафів та зі знижкою у сім відсотків від несплачених платежів.

Позивач не надав витребувані судом додаткові документи (акти звірення, повідомлення про усунення порушень Договору, повідомлення про нарахування сумарного платежу тощо), з огляду на що суд вирішує спір за наявними у справі доказами в порядку статті 75 ГПК України.

Відповідач заперечив проти позову, вказуючи на те, що при укладенні Договору порушено приписи закону щодо визначення грошового зобов'язання із прив'язкою до коливання курсу долара США, що на думку Компанії, порушує чинне законодавство в частині використання для розрахунків української гривні. Відповідач надав рішення господарського суду Харківської області, яким визнано недійсними пункти Договору, які передбачали можливість збільшення лізингових платежів через падіння курсу гривні до долара США, та пояснив, що за Договором є наявною переплата лізингових платежів, а не борг, наразі дані про технічний стан предмету лізингу подавалися вчасно, з урахуванням чого Компанія просили припинити провадження у справі.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 18.04.11 року з 1410 до 1420 години.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Установи не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Оцінивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки Установи та лізингоотримувача Компанії, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, який підпадає під правове регулювання норм Закону України „Про фінансовий лізинг”, а також статей 806-809 ЦК України та статті 292 ГК України.

Таким чином, в силу статей 1, 3 та 6 Закону України „Про фінансовий лізинг”, статті 806 ЦК України та статті 292 ГК України, розділів 1-4 Договору, специфікацій до Договору (додаток № 2), додатку № 1 до Договору „Графік лізингових платежів” з урахуванням змін та доповнень, а також акту приймання-передачі предмету лізингу від 18.09.08 року, Установа зобов'язалася надати у оплатне користування Компанії зернову сівалку John Deere 1890 та причепний бак до сівалки John Deere 1910 (далі – Устаткування) на строк 53 місяців з моменту передачі предмету лізингу до лютого 2013 року, а Компанія зобов'язалася прийняти зазначене Устаткування та сплачувати щомісячні лізингові платежі з правом викупу цього Устаткування по закінченні строку дії лізингу.

Загальна сума правочину за додатком № 2 до Договору (специфікація) становить 2'192'782 грн., що еквівалентно 452'120 доларам США.

Актом приймання-передачі від 18.09.08 року, підписаним сторонами та скріпленим печатками, підтверджено факт передачі предмету лізингу від Установи до Компанії. Сума щомісячних лізингових платежів, до яких в силу статті 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” включено відшкодування вартості предмету лізингу, винагорода Установи на інші платежі, остаточно визначена в додатку № 2 до Договору „Графік сплати лізингових платежів”.

Умовами пункту 2 додаткової угоди № 2 до Договору та пункту 3.9 статті 3 додатку № 4 до Договору передбачено, що до лізингового платежу входять суми винагороди, скоректовані на коефіцієнт коригування k за формулою V1=So*k-So, де So – черговий лізинговий платіж за Договором, а k – коефіцієнт з відношення курсу гривні до долара США, встановленого НБУ за п'ять днів до дати платежу, збільшеного на 0,59%.

Розрахунок заборгованості відповідача за Договором у 338'505,81 грн. станом на 18.01.11 року, який в силу пунктів 8.1.1, 8.2-8.3 Договору став підставою для нарахування суми сумарного лізингового платежу за весь строк дії цього правочину у розмірі 2'837'905,22 грн. – здійснений Установою як раз із врахуванням зазначеного валютного коригування, визначеного пунктом 2 додаткової угоди № 2 до Договору та пунктом 3.9 статті 3 додатку № 4 до Договору.

Господарським судом Харківської області у справі № 59/329-10, за якою 06.12.10 року прийняте рішення суду, на теперішній час вже встановлено низку юридичних фактів, які мають преюдиційне значення для вирішення спору та надання належної правової оцінки предмету доказування у справі № 44/24, зокрема:

·          факт незаконності нарахування Компанією лізингового платежу з урахуванням валютного коригування;

·          визнання недійсними пункту 2 додаткової угоди № 2 до Договору та пункту 3.9 статті 3 додатку № 4 до Договору.

Означене судове рішення, по якому брали участь і сторони по справі № 44/24, набрало 18.01.11 року законної сили, тому встановлені ним факти не повинні доводитися знову при вирішенні справи № 44/24 в порядку статті 35 ГПК України. Сторонами процесу № 44/24 факти, викладені у судовому рішенні у справі № 59/329-10 – в загальному порядку не спростовані, а норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав означеного судового рішення.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг” проти України”, а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадане судове рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду, суд вважає безсумнівним той факт, що підстави для застосування коефіцієнту валютного коригування згідно пункту 2 додаткової угоди № 2 до Договору та пункту 3.9 статті 3 додатку № 4 до Договору на момент звернення лізингодавця до суду є незаконними – причому цей факт не може ставитися судом під сумнів та є таким, який знімає необхідність додаткового доведення зазначених обставин.

Відповідачем надано докази внесення станом на 20.01.11 року Установі лізингових платежів у розмірі 2'420'065,16 грн., що на 445'528,20 грн. перевищує розмір лізингових платежів, встановлених додатком № 1 до Договору „Графік лізингових платежів”, без врахування сум валютного коригування.

Враховуючи означене, суд вважає безпідставним нарахування Установою суми сумарного лізингового платежу на підставі пунктів 8.1.1, 8.2-8.3 Договору (прострочення чергового платежу понад 30 днів) у розмірі 2'837'905,22 грн., оскільки наявність підстав для застосування зазначеної господарської санкції – судом не встановлена, а заявлені Установою вимоги спрямовані до особи, яка не допускала порушення умов Договору та в силу статті 614 ЦК України спростувала посилання Установи на наявність вини Компанії у порушенні зобов'язання.

Окрім того, позивачем не доведено факту вчинення Установою обов'язкових юридичних дій, які мають передувати заявленню вимоги про стягнення суми сумарного лізингового платежу згідно пунктів 8.2 Договору – внесення Установою Компанії повідомлення про усунення порушень строків оплати та повідомлення про нарахування сумарного лізингового платежу. Таким чином, у будь-якому разі строк виплати відповідачем суми сумарного лізингового платежу, визначений умовами Договору та статтею 530 ЦК України – на момент звернення Установи до суду не настав.

З урахуванням означеного, суд вважає безпідставними вимоги Установи щодо стягнення в силу пунктів 8.1.1, 8.2-8.3 Договору суми сумарного лізингового платежу у розмірі 2'837'905,22 грн. та відмовляє у їх задоволенні.

Пунктом 4.2.5 Договору та пунктом 7.2.1 додатку № 4 до Договору передбачено обов'язок сплати відповідачем штрафу у розмірі 5% вартості предмету лізингу у разі невиконання обов'язку щодо щоквартального повідомлення Установи про стан та місцезнаходження предмету лізингу.

Установою нараховано штраф за неподання Компанією довідок про технічний стан предмету лізингу за третій-четвертий квартали 2010 року у розмірі 219'278,20 грн., наразі суд в силу норм статей 525-526 ЦК України вважає подібні дії безпідставними, оскільки факт своєчасного подання Компанією Установі зазначеної інформації достовірно підтверджений описами вкладення зі штампами пошти від 04.10.10 року та 04.01.11 року, причому надіслання цієї кореспонденції відбувалось за адресами Установи, зазначеними у Договорі – місто Київ, вулиця Михайлівська 12 та вулиця Іллінська 8.

Таким чином, у задоволенні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 219'278,20 грн. також слід відмовити.

З огляду на наведене, причиною відмови у задоволенні позову є правова та доказова безпідставність позовних вимог, внаслідок чого, в порядку статті 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються саме на позивача.

На підставі означених норм національного та міжнародного матеріального права, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –   

                                                   ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія» до товариства з обмеженою відповідальністю «Южноє» про стягнення заборгованості по лізингових платежах 2'837'905,22 грн. та штрафу за неподання довідок про технічний стан предмету лізингу за третій-четвертий квартали 2010 року 219'278,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

Повний текст рішення оголошено та складено 18 квітня 2011 року.

Суддя                                                               Мєзєнцев Є.І.           

Надруковано у 3 примірниках:

1 –позивачу;

2 –відповідачу;

3 –господарському суду Донецької області