Рішення

від 18.04.2011 по справі 39/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

39/22

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.04.11 р.                                                                                 Справа № 39/22                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.

при секретарі Староконь Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Склад-Тех” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газтеплосервіс-ЛТД” м. Донецьк

про стягнення 2690,00грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Звєрєва Л.С. – за довіреністю, Брагін С.В. – генеральний директор;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Склад-Тех” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Газтеплосервіс-ЛТД” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 2690,00грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рахунок-фактуру № СФ-0000094 від 19.10.2010р., видаткову накладну № РН-0000071 від 25.10.2010р., довіреність № 340 від 21.10.2010р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 10.11.2010р., вимогу № 2112 від 21.12.2010р., поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції.

Представник позивача 31.03.2011р. через канцелярію суду надав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з перерахуванням 24.03.2011р. відповідачем грошових коштів за поставлену продукцію в сумі 2000,00грн., на підтвердження чого надав копію банківської виписки, та просив стягнути з останнього заборгованість в сумі 690,00грн. Додатково надав докази часткової оплати відповідачем за поставлений товар.

Суд розглядає справу з урахуванням поданої заяви.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав.

В матеріалах справи міститься поштове повідомлення з відміткою про вручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам та учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, господарський суд відповідно до ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Склад-Тех” м. Донецьк та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Газтеплосервіс-ЛТД” м. Донецьк була досягнута домовленість, відповідно до якої позивач зобов'язався поставити відповідачеві Товар, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити вартість поставленого Товару.

Договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч. 1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують означені права та обов'язки, правове регулювання яких здійснюється відповідно до норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. Крім того, в силу п. 2 ст. 712 ЦК України до вказаних правовідносин також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Як зазначає позивач, ним на підставі зазначеної усної домовленості на адресу відповідача був виставлений рахунок-фактура № СФ-0000094 від 19.10.2010р. на суму 11 080,00грн. зі строком оплати до 26.10.2010р., що підтверджується долученою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією зазначеного рахунка-фактури.

За доводами позивача 20.10.2010р. відповідач здійснив часткову сплату за вище зазначеним

рахунком-фактурою у сумі 8370,00грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою.

Позивач на виконання умов досягнутої домовленості згідно видаткової накладної № РН-0000071 від 25.10.2010р. поставив відповідачеві товар на суму 11 080,00грн.

Товар згідно представленої видаткової накладної прийнято відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується підписом представника останнього на вказаній видатковій накладній, скріпленою печаткою Товариства, повноваження якого на отримання товару підтверджується долученою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 340 від 21.10.2010р.

Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обов'язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

При отриманні товару Покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих зобов'язань з поставки Товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань, не надано доказів відмови від цих товарів та прийняття їх у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку про належне виконання позивачем своїх обов'язків з поставки товарів.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт поставки на адресу відповідача Товару на загальну суму 11 080,00грн., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи 25.10.2010р. сторони склали і підписали Акт звірки взаємних розрахунків станом на 10.11.2010р., згідно якого відповідач визнав заборгованість у розмірі 2710,00грн.

Як зазначає позивач, відповідач 20.10.2010р. та 14.12.2010р. частково погасив заборгованість у загальному розмірі 8390,00грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи банківськими виписками.

Крім того, в процесі розгляду справи відповідачем 24.03.2011р. було оплачено поставлений позивачем товар у розмірі 2000,00грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар склала 690,00грн., з приводу чого представником позивача було подано відповідну заяву про зменшення позовних вимог.                                                                                

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що сторонами чітко не визначено термін виконання Покупцем обов'язку щодо оплати вартості поставленого товару, такий термін слід обчислювати виходячи з положень ст. 530 ЦК України.

Згідно положень наведеної статті, в разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, момент виникнення у позивача права вимоги з оплати вартості поставлених товарів та відповідно кореспондуючого з ним обов'язку відповідача з приводу їх оплати, виходячи з положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, визначається моментом пред'явлення вимоги.

21.12.2010р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 2112 про сплату боргу, що підтверджується долученим до матеріалів справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції, з якого вбачається, що відповідач отримав зазначену вимогу 27.12.2010р.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

За приписом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 690,00грн. не надав, заявлені позовні вимоги не спростував.

Наразі, на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 690,00грн. залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного Кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована та не заперечується, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Склад-Тех” суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру заявлених вимог.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Склад-Тех” м. Донецьк – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Газтеплосервіс-ЛТД” м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Склад-Тех” м. Донецьк, основний борг в сумі 690,00грн., витрати за державним митом в сумі 26,16грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 60,54 грн.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення.

Суддя                                                               Морщагіна Н.С.