Постанова від 04.03.2008 по справі 7/285-7/255

7/285-7/255

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 березня 2008 р.                                                                                    № 7/285-7/255  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Мамонтової О.М.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши матеріали  касаційної скарги

    ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі     філії –Стрийське відділення № 6311

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду    від  19.11.2007 року

у справі господарського суду№ 7/285-7/255      Львівської області

за заявоюСтрийської об'єднаної державної податкової інспекції

доДП Завод "Буддеталь"

провизнання банкрутом,

арбітражний керуючийДендерис І.Є.,

за участю представників сторін: не з'явились;   

встановив:

Ухвалою арбітражного суду Львівської області від 21.11.2000 за заявою Стрийської ОДПІ порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю ДП Завод "Буддеталь".

Постановою суду від 16.12.2001 місцевий господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.08.2007 (суддя Білоус Б.О.) місцевий господарський суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, ліквідував боржника та припинив провадження у справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2007 (колегія суддів у складі: Михалюк О.В. –головуючий, Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) ухвалу господарського суду від 28.08.2007 залишено без змін.

В касаційній скарзі ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії –Стрийське відділення № 6311 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу про затвердження звіту та ліквідаційного балансу господарського суду першої інстанції, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на порушення норм процесуального права, що призвело до невірного застосування норм матеріального права, зокрема, ст. 22 ГПК України та ст.ст. 32, 40  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - Кодексом), іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст.  4-1 Кодексу господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Зазначений Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, чинним законодавством про банкрутство передбачено можливість затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу в судовому засіданні, з викликом учасників провадження у справі, зокрема ліквідатора, членів комітету кредиторів, окремих кредиторів.

Крім того, законодавцем передбачено обов'язковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою суду від 16.12.2001 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

          28.08.2007 до господарського суду на затвердження подано звіт ліквідатора про проведену роботу та ліквідаційний баланс банкрута (а.с. 100-103 т. 2), в якому вказано, що підприємство-банкрут не має можливості погасити в повному обсязі заборгованість перед кредиторами у зв'язку з недостатністю майна банкрута. Ухвалою господарського суду Львівської  області від 28.08.2007 подані звіт та ліквідаційний баланс було затверджено.

За приписами статті 104 ГПК України розгляд справи судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду є процесуальним порушенням, яке в будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

          З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором Дендерисом І. Є. звіт та ліквідаційний баланс було подано до суду 28.08.2007, і в цей же день вони ухвалою суду були затверджені.  Тобто, звіт  ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута комітетом кредиторів не розглядався, до розгляду не призначалися, про їх розгляд в судовому засіданні сторонам відомо не було, в судовому засіданні був присутній лише ліквідатор Дендерис І.

Колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що господарським судом було грубо порушено норми процесуального права, що призвело до порушення вимог ст.32 Закону, якою передбачено, що після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету або окремих кредиторів виносить господарський суд ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Крім того, звіт ліквідатора подано без реєстру вимог кредиторів, який є обов'язковим додатком, згідно з частиною 1 статті 32 Закону. До звіту не надано документів, які б підтверджували стан дебіторської та кредиторської заборгованості боржника (т.2 а.с.100-103).

Ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не містить аналізу звіту ліквідатора; не дає оцінки наявності (відсутності) необхідних додатків до звіту ліквідатора, зокрема, реєстру (переліку) вимог кредиторів, даних інвентаризації майна боржника, даних про встановлення ліквідатором державної реєстрації прав власності (заборон відчуження) боржника на об'єкти рухомого та нерухомого майна; не встановлює переліку кредиторів, чиї вимоги виявились незадоволеними за наслідками проведеної ліквідаційної процедури; не мотивує висновків суду про необхідність ліквідації юридичної особи боржника.

Тобто, при винесенні оскаржуваної ухвали господарський суд не з'ясував дійсних обставин справи, прав і обов'язків учасників спірних правовідносин, що вплинуло на правильність застосування норм матеріального та процесуального права, чим порушення судами вимог ст. 43 ГПК України щодо повного, всебічного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

          Апеляційний господарський суд, вищевказаних недоліків суду першої інстанції не усунув, постановою від 19.11.2007 залишивши ухвалу суду першої інстанції без змін.

Таким чином, враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваних ухвали господарського суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду з направленням справи на новий розгляд до суду  першої  інстанції.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене та прийняти судовий акт за наслідками ліквідаційної процедури з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії –Стрийське відділення № 6311 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2007 та ухвалу господарського суду Львівської області від 28.08.2007 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу  у справі № 7/285-7/255 скасувати, справу  передати на розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий -                                                                М.І. Хандурін                                                                                                

Судді                                                                           О.М. Мамонтова

                                                                                                     О.С. Удовиченко