Постанова

від 18.03.2008 по справі 17/29/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/29/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2008 р. 10:50

Справа №  17/29/08

     м.  Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області

головуючий суддя Коваль С.М.

при  секретарі Вязовському М.Л.

з участю представників сторін:

від позивача –Віляйкіна А.В., довіреність № 27/9/10-007 від 08.01.2008 року;

від 1-го відповідача - Брушковський О.В., довіреність № 08/07-27 від 14.02.2008 року;

від 2-го відповідача –не з”явились;

у судовому засіданні присутній прокурор Порошина Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу 17/29/08

за адміністративним позовом прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі ДПІ у Ленінського району м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1,

до

1.          Відкритого акціонерного товариства “Фрост”, м. Миколаїв, вул. Старофортечна, 3,

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю “Перліт”, м. Миколаїв, пр. Леніна, 267, кв. 33,

про визнання угод купівлі-продажу недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі ДПІ у Ленінського району м. Миколаєва звернувся до суду з адміністративним позовом до  Відкритого акціонерного товариства “Фрост” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Перліт” про визнання угод купівлі-продажу недійсними.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним :

·          ВАТ “Фрост” зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа. Ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 01553712. Відповідно з діючим законодавством взятий на облік у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва і зареєстрований, як платник податку на додану вартість.

·          ТОВ “Перліт” зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа. Ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 32938450. Відповідно з діючим законодавством взятий на облік у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва і зареєстрований, як платник податку на додану вартість.

·          Постановою Господарського суду Миколаївської області від 21.11.2006 року у справі № 16/482/06 визнано недійсними установчі та реєстраційні документи та свідоцтво платника ПДВ ТОВ “Перліт” з моменту їх реєстрації, оскільки підприємство було зареєстровано з порушенням вимог встановлених законодавством, а саме: зареєстровано на підставі неправдивих даних.

·          При проведені перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва (акт перевірки від 21.08.2007 року) було встановлено, що між ВАТ “Фрост” та ТОВ “Перліт” 04.11.2004 року був укладений договір № 21 обробки камер на загальну суму 17 120 грн. Факт укладення угоди підтверджується наступними документами: копія договору № 21, копія рахунку № 156 від 10.11.2004 року, копія акту № 156 від 10.11.2004 року, копія платіжного доручення № 306 від 10.11.2004 року, копія податкової накладної № 156 від 10.11.2004 року, рахунок від 30.11.2004 року № 99, акт від 30.11.2004 року № 99, платіжне доручення № 375 від 30.11.2004 рок, податкова накладна від 30.11.2004 року    № 99; ВАТ “Фрост” та ТОВ “Перліт” було укладено усну угоду купівлі-продажу тягового електродвигуна, загальна вартість двигуна –1 780 грн. Факт укладення угоди підтверджується: накладною від 14.12.2004 року, платіжним дорученням від 15.12.2004 року № 413, податковою накладною від       14.12.2004 року № 123.

·          ТОВ “Перліт” здійснювало господарську діяльність, при цьому не сплачувало податки. Подібні дії суперечать вимогам статті 67 Конституції України, яка встановлює, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

·          Позивач зазначає, що враховуючи  факти, які були встановлені в ході перевірки, виходить, що ТОВ “Перліт” було зареєстровано на підставі неправдивих даних та  свідчить про наявність наміру приховання  прибутків  від оподаткування,  тобто  про діяльність,  що  суперечить  інтересам держави. Підтвердженням факту наявності наміру є постанова Господарського суду Миколаївської області від 21.11.2006 року № 16/482/06.

·          Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

1-й відповідач у відзиві на позов зазначає, що він є добросовісним набувачем за спірними договорами та просить в позові відмовити.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги  відповідно до ст.. 208 Господарського кодексу України, та просить: 1. Визнати угоди, укладені  ТОВ “Перліт” та ВАТ “Фрост” недійсними; стягнути з ТОВ “Перліт” на користь  ВАТ “Фрост” вартість отриманих послуг та вартість двигуна в сумі 18 900 грн.; стягнути з ВАТ “Фрост” на користь держави 18 900 грн.

          Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочини можуть вчинятися усно, правочин вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Частиною 2 ст. 206 Цивільного кодексу України встановлено: юридичній особі, що сплатила за товар та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами Цивільного кодексу України. Згідно ст. 203 Цивільного кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Статтею  215 Цивільного кодексу встановлено, що  підставою недійсності правочину з недодержанням в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 207 Господарського кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнане судом недійсним. Частина 1 ст. 208 Господарського кодексу України встановлює наслідки визнання недійсним правочину, як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, за наявності наміру у однієї  із сторін усе одержане нею повинно бути повернено іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного, стягується за рішенням суду в доход держави.

Враховуючи наведене, уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.. ст..160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                   ПОСТАНОВИВ:

1.          Визнати недійсною угоду купівлі-продажу тягового електродвигуна між ВАТ “Фрост” та ТОВ “Перліт” на загальну суму  1 780 грн.;

2.          Визнати недійсним договір № 21 обробки камер від 04.11.2004 року між ВАТ “Фрост” та ТОВ “Перліт” на загальну суму 17 120 грн.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Перліт” (м. Миколаїв, пр.Леніна, 267, кв. 33, код 32938450)   вартість отриманих послуг за договором № 21 в сумі 17120 грн. та  вартість двигуна в сумі 1 780 грн. на користь  відкритого акціонерного товариства “Фрост” (м.Миколаїв, вул. Старофортечна, 6, код 01553712), а одержане від товариства з обмеженою відповідальністю “Перліт” відкритому акціонерному товариству “Фрост” відшкодувати в доход держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо не подано заяву про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги.

Постанову може бути оскаржено в порядку, встановленому ст. 186 КАС України.  

Суддя