15/66-АП-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" березня 2008 р. Справа № 15/66-АП-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод №9",м.Дніпропетровськ
до Херсонської обласної санітарно-епідеміологічної станції, м.Херсон
про визнання постанови про застосування адміністративно-правових заходів нечинною
за участю прокурора Мяло Н.В.
представників сторін:
від позивача: Авер'янова В.О. - юрист, довір.№ 4 від 11.01.2008р.
від відповідача - Жмуцький Л.В. - заст.головного лікаря, довір.№ 01-48/314 від 05.03.2008р.
Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати нечинною постанову Херсонської обласної санітарно-епідеміологічної станції №13 від 29.11.07р. "Про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарно-гігієнічного законодавства".
Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувана постанова суперечить Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, державним санітарним правилам розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів, затверджених МОЗ наказом №172 від 19.06.96р., Інструкції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою в Україні адміністративно-запобіжних заходів №67 від 15.08.95р., Земельному кодексу України та Закону України "Про оренду землі".
Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що при здійсненні санітарного обстеження будівництва бази відпочинку ВАТ "Каланчацька харчосмакова фабрика" у селі Хорли Каланчацького району встановлено, що будівництво ведеться з порушенням санітарних вимог пунктів 2.2, 2.6, 2.8. 3.18, 4.1, 4.14 "державних санітарних правил розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів" затверджених наказом МОЗ України від 10.06.96р. №172 20.06.06р. постановою №19 про тимчасову заборону будівництва бази відпочинку ВАТ "Каланчацька харчосмакова фабрика" з 23.06.06р. за рішенням головного державного санітарного лікаря області. Ця постанова відправлена рекомендованим листом 21.06.06р. з покладанням відповідальності за її виконання на директора ВАТ "Каланчацька харчосмакова фабрика". Ця постанова не виконується, тому 06.07.06р. здійснено опечатування бази відпочинку. Копію акту отримав голова правління ВАТ "Каланчацька харчосмакова фабрика".
Висновки Каланчацької районної санітарно-епідеміологічної станції від 27.02.07р. №02-1/9-7 щодо відведення земельної ділянки та від 27.02.07р. №12 про погодження проекту землеустрою в оренду позивачу для розміщення та обслуговування бази відпочинку земельної ділянки площею 0,2553га по вул.Прикордонній, с.Хорли Каланчацького району суперечать вимогам законодавства і Херсонський міжрайонний прокурор 19.11.07р. виніс протести №15/1316 вих.-7 та 15/1319вих07, які зупиняють дію цих актів. На задоволення протесту прокурора були скасовані висновки Каланчацької районної санітарно-епідеміологічної станції від 27.02.07р. №02-1/9-7 щодо відведення земельної ділянки та від 27.02.07р. №12 про погодження проекту землеустрою в оренду позивачу для розміщення та обслуговування бази відпочинку.
Прокурор підтримав заперечення відповідача та повідомив, що відповідачем оскаржувана постанова прийнята на задоволення протесту Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін і прокурора, який вступив у справу на боці відповідача.
в с т а н о в и в:
Постановою №13 від 29.11.07р. "Про застосування адміністративно- запобіжних заходів за порушення санітарно-гігієнічного законодавства" відповідач скасував висновки головного державного санітарного лікаря Каланчацького району Санжаровської Л.І. про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,2553 га від 27.02.07р. №02-1/9-7 під базу відпочинку ВАТ "Дніпропетровський хлібозавод №9" по вул. Прикордонній у селі Хорли Каланчацького району.
Відповідач, відповідно до ст.31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" систему державної санітарно-епідеміологічної служби України становлять: центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров'я; установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу в галузі охорони здоров'я; відповідні установи, заклади, частини і підрозділи центральних органів виконавчої влади в галузі оборони, в галузі внутрішніх справ, у справах охорони державного кордону, з питань виконання покарань, Державного управління справами, Служби безпеки України; державні наукові установи санітарно-епідеміологічного профілю. Установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби здійснюють свою діяльність на підставі положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні та положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а також положень про державну санітарно-епідеміологічну службу інших державних органів, зазначених у частині першій цієї статті, що затверджуються керівником відповідного державного органу за погодженням з головним державним санітарним лікарем України.
Таким чином, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови повинен був у своїй діяльності керуватись вказаними нормами Закону та Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, що затверджений Постановою КМУ №1109 від 22.06.99р. в редакції Постанови КМУ №1217 від 19.02.02р.
Відповідно до п.7 Положення запобіжний державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється шляхом: п.п.4 погодження:
- проектів місцевих програм соціально-економічного розвитку;
- схем передпроектної документації, що стосується районного планування і забудови населених пунктів, курортів тощо;
- санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів;
- документів про надання земельних ділянок під будівництво та інші види землекористування, місць водозаборів і скидання стічних вод, розміщення промислових та інших об'єктів;
- проектної та технічної документації на будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення, санітарно-захисних зон підприємств.
Таким чином, висновок головного державного санітарного лікаря Каланчацького району Санжаровської Л.І. про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,2553 га від 27.02.07р. №02-1/9-7 під базу відпочинку ВАТ "Дніпропетровський хлібозавод №9" по вул.Прикордонній у селі Хорли Каланчацького району підпадав під поняття - погодження документів про надання земельних ділянок під будівництво та інші види землекористування та містив у собі всі необхідні для даного виду погодження умови.
Відповідач, скасовуючи висновки свою постанову мотивував іншим видом погодження - погодженням проектної та технічної документації на будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення, санітарно-захисних зон підприємств.
Оскільки позивач придбав базу відпочинку у ВАТ "Каланчацька харчосмакова фабрика" та став її власником на підставі рішення господарського суду по справі 13/385-пн-06 від 07.11.06р., то відповідно до ст.120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. (Частина перша статті 120 в редакції Закону N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007). Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Таким чином, позивач звернувся до головного державного санітарного лікаря Каланчацького району з метою виконання свого обов'язку по оформленню права користування земельною ділянкою, оскільки відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про плату за землю" користування землею в Україні є платним, а тому ніякого відношення до дій попереднього власника по будівництву бази відпочинку позивач не має.
До того ж відповідно до ст.62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, тобто позивач є самостійним підприємством, самостійно несе відповідальність по своїм зобов'язанням та не може відповідати по зобов'язанням іншої юридичної особи - ВАТ "Каланчацької харчосмакової фабрики" та у випадку, якщо цією юридичною особою не виконана постанова головного державного санітарного лікаря Каланчацького району, то відповідальність за таке порушення може нести лише ця юридична особа, а не особа, що придбала у неї майно. У випадку порушення норм санітарно-епідеміологічного законодавства позивачем до нього заходи забезпечення повинні вживатись окремо, тому висновок відповідача, що позивач не виконує вимог постанови, що була винесена на адресу іншої юридичної особи суперечить нормам чинного законодавства. До того ж, позивач не узгоджував проект будівництва, як це вказано у оскаржуваній постанові, а узгоджував проект землеустрою, що є іншою дією позивач, ніж та, на яку посилається відповідач.
За таких умов позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.158, 160, 161, 162 КАС України, суд -
постановив:
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Визнати нечинною постанову Херсонської обласної санітарно-епідеміологічної станції №13 від 29.11.07р. "Про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарно-гігієнічного законодавства".
3.Стягнути з Херсонської обласної санітарно-епідеміологічної станції, м.Херсон, вул.Уварова, 3 (р/рахунок невідомий) код ЄДРПОУ - 02010178 на користь відповідача ВАТ "Дніпропетровський хлібозавод № 9", м.Дніпропетровськ, вул.Чеботарьова, 28, р/рахунок 26009013000076 ДФ ОАО "Имексбанк" МФО 306986, код ЄДРПОУ 00378000 - 3 грн. 40 коп. судового збору.
4.Виконавчий лист видати після набрання постановою чинності.
5.Постанову направити сторонам по справі.
Постанова набирає законної сили з 26.03.08.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя З.В. Клепай
Дата оголошення повного тексту постанови 14.03.2008р.
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2008 |
Оприлюднено | 09.04.2008 |
Номер документу | 1507790 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Клепай З.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні