Постанова

від 11.03.2008 по справі 2/402(5-5-2/11877)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/402(5-5-2/11877)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 березня 2008 р.                                                                                    № 2/402(5-5-2/11877)  

Вищий  господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

головуючого Т.Б.  Дроботової,

суддів :Н.О. Волковицької,Л. І.  Рогач

розглянувши матеріали  касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Реле"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.11.2007

у справі№ 2/402 (05-5-2/11877)

господарського судуміста Києва

за позовомпрокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

доТовариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Реле"

прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

за участю представників:

позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

відповідачаБеляневич В.Є. –дов. № 342 від 12.06.2007, Кочмар О.Й. –дов. № 398 від 06.07.2007

прокуратуриУтонівський О.Р.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Реле" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2007р. (суддя Домнічева І.О.) повернено позовну заяву без розгляду на дооформлення, на підставі пунктів 2, 3, 6 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, виносячи ухвалу виходив з того, що у позовній заяві не вказано поштової адреси відповідача (відповідно до довідки Головного управління статистики м. Києва від 31.05.2007); позивачем не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини; надані до позовної заяви ксерокопії документів не можуть вважатись належними доказами, оскільки не відповідають вимогам частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України; до позовної заяви не додано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2007р. (судді: Коваленко В.М. - головуючий, Вербицька О.В., Гарник Л.Л.) ухвалу місцевого суду про повернення позовної заяви без розгляду скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Скасовуючи ухвалу, суд апеляційної інстанції вказав на порушення  судом першої інстанції норм процесуального права. Вважає, що висновок суду про місцезнаходження відповідача є передчасним, оскільки ґрунтується на даних довідки Головного управління статистики, а не відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, як це передбачено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"; висновок про невідповідність вимогам пункту 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, спростовується змістом позовної заяви, наведені доводи відповідають вимогам пункту 5 частини 2  статті 54 Господарського процесуального кодексу України; посилання суду першої інстанції як на підставу повернення позову без розгляду через не засвідчення належним чином копій документів, доданих до позовної заяви, є необґрунтованим, оскільки такої підстави повернення позову без розгляду стаття 63 Господарського процесуального кодексу України не передбачає; до позовної заяви додано поштові документи які свідчать що направлення прокуратурою відповідачу копії позовної заяви.

Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про додержання вимог статей 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України при звернення до суду з даним позовом та відсутність законних підстав для повернення позовної заяви; зазначив, що у разі сумнівів у достовірності чи недостовірності доказів суд вправі витребувати їх.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

При цьому скаржник посилається на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, а саме частини 2 статті 54, пункту 2 частини 1 статті 63  Господарського процесуального кодексу України, частини 1 статті 56, пункту 2 частини1 статті 57, пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор Голосіївського району м. Києва відзив на касаційну скаргу не надав, усно в судовому засіданні відхилив доводи касаційної скарги.

Позивач не скористався правом на участь у судовому засіданні.

У засіданні було оголошено перерву до 11.03.2008 до 11 год. 50 хв.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника відповідача та прокурора, присутніх в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; підставою повернення за пунктом 6  статті 63 Господарського процесуального кодексу України є не подання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як встановлено матеріалами справи у поданій прокурором Голосіївського району позовній заяві зазначена адреса Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Реле": 03127 м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корп.1; до позовної заяви додано документи, що свідчать про направлення прокуратурою копії позовної заяви та доданих до неї документів саме за адресою: 03127 м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корп.1.

Водночас до позовної заяви додано довідку Головного управління статистики міста Києва від 31.05.2007р., що містить відомості про адресу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Реле": 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, як його місцезнаходження. Відповідно адреса товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Реле": 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72. внесена до Статуту підприємства.

Дослідивши вказані обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.

Протилежні висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на відсутності у місцевого господарського суду достовірності інформації про місцезнаходження відповідача, оскільки довідка головного управління статистики не є належним джерелом відомостей щодо місцезнаходження відповідача, а таким джерелом можуть бути лише відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та надаються у вигляді витягу з цього реєстру.

Однак,  відповідно до положення "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. № 118, єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.

Суб'єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України  є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства.

Підставою для внесення до Реєстру або виключення з нього даних щодо суб'єктів, а також внесення змін до Реєстру є надходження від державного реєстратора до органу державної статистики інформації про вчинення реєстраційних дій, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Тобто, інформація, що міститься в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та відображається у довідках виданих Головним управлінням статистики міста Києва, є достовірною і підлягає використанню в межах чинного законодавства; право одержувати довідки мають юридичні особи та фізичні особи, які подали письмовий запит на одержання інформації.

Таким чином, висновок місцевого суду, що за наявності належних та достовірних даних про місцезнаходження відповідача, прокурор направив копію позовної заяви на іншу адресу, що не належить відповідачу, ґрунтується на доказах, передбачених чинним законодавством.

Судова колегія погоджується з доводами касаційної скарги, що виконання приписів статті 54 Господарського процесуального кодексу України не може бути формальним, шляхом зазначення у позові будь-якої абстрактної адреси відповідача та надання доказів про направлення копії позовної заяви на цю абстрактну адресу. Такими чином, судом апеляційної інстанції порушено принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом, оскільки фактично звільнено прокурора від необхідності виконання встановленого законом процесуального обов'язку і тим самим позбавив відповідача права на отримання у встановленому законом порядку копії позовної заяви та доданих до неї документів.

До того ж відповідно до частина 3 стаття  63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Виходячи зі змісту зазначеної норми прокурор Голосіївського району міста Києва не був позбавлений можливості звернутися до господарського суду повторно, виправивши недоліки в позовній заяві, які зазначені в оскаржуваній ухвалі господарського суду.

Як наслідок, прийнята апеляційним судом постанова не відповідає вимогам статті 105 Господарського процесуального кодексу України та Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.76 р. "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями. Натомість ухвала місцевого господарського суду ґрунтується на  приписах чинного процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Реле"  задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2007 у справі № 2/402 (05-5-2/11877) господарського суду міста Києва скасувати.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 14.08.2007 у даній справі залишити без змін.

Головуючий                                                                                       Т. Дроботова

Судді:                                                                                                   Н. Волковицька

Л. Рогач