Постанова

від 25.03.2008 по справі 23/99-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/99-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 березня 2008 р.                                                                                    № 23/99-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:суддів:Ткаченко Н.Г.,Заріцької А. О.,Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 08.01.2008

у справі№23/99-б господарського суду м. Києва

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Амрос АКР", м. Київ

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Груп "ЕКСІМ", м. Київ

провизнання банкрутом  

за участю представників сторін:

від ДПІ:не з'явилися

від кредитора:     від боржника:              не з'явилисяне з'явилися

ВСТАНОВИВ:

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Амрос АКР" (надалі –ТОВ "Амрос АКР") господарським судом м. Києва ухвалою від 06.03.2007 на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Груп "ЕКСІМ" (надалі – ТОВ "Консалтинг Груп "ЕКСІМ"),

Доповідач: Продаєвич Л.В.

введено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду м. Києва від 27.03.2007 (суддя: Демидова А.М.) ТОВ "Консалтинг Груп "ЕКСІМ" визнано банкрутом,  відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ініціюючого кредитора –ТОВ "Амрос АКР", зобов'язано ліквідатора подати до офіційного друкованого органу у п'ятиденний строк з дня прийняття цієї постанови оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та письмово повідомити про визнання боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута до 27.03.2008, завершено підприємницьку діяльність банкрута, припинені повноваження органів управління банкрута щодо управління та розпорядження його майном тощо.

На вказану постанову Державною податковою інспекцією (надалі –ДПІ) у Печерському районі м. Києва подана апеляційна скарга, у прийнятті якої ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2008 (судді: Дзюбко П.О. –головуючий, Дикунська С.Я., Сотніков С.В.) відмовлено з тих підстав, що ДПІ у Печерському районі м. Києва не є кредитором товариства і не є стороною у справі про банкрутство.

Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою, ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про її скасування через порушення і неоднакове застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права та просить передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.

Касаційна скарга обґрунтована посиланням на статті 8, 129 Конституції України, статтю 12 Закону України "Про судоустрій України", статті 42, 43, 91 Господарського процесуального кодексу України, статтю 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 11.02.2008, надіслана сторонам у справі –13.02.2008), проте, сторони не скористалися правом, наданим їм статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 24.03.2008 № 02-12/І/41 призначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючий, судді – Заріцька А.О., Продаєвич Л.В.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість прийнятої Київським апеляційним господарським судом ухвали, колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить підстав для її скасування та відповідно для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Консалтинг Груп "ЕКСІМ" порушено у порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Указана стаття встановлює особливості банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до положень частин 2, 5 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд у  двотижневий  строк  з  дня  винесення ухвали   про   порушення  провадження  у  справі  про  банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про  визнання  відсутнього боржника  банкрутом,  відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Ліквідатор письмово повідомляє про визнання  господарським судом  відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього  боржника,  які  в  місячний  строк  з  дня  одержання повідомлення  можуть  направити  ліквідатору  заяви  з вимогами до банкрута.

05.05.2007 у газеті "Голос України" за № 78 здійснено публікацію оголошення про визнання ТОВ "Консалтинг Груп "ЕКСІМ" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури щодо даного товариства, про призначення ліквідатором ТОВ "Амрос АКР" та зазначено, що претензії кредиторів приймаються протягом місяця з дня опублікування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції з урахуванням приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом", ДПІ у Печерському районі м. Києва не є кредитором ТОВ "Консалтинг Груп "ЕКСІМ" у даній справі про банкрутство та ДПІ не зверталася до господарського суду з вимогами до боржника.

Відповідно до положень статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди  розглядають  справи  про  банкрутство  у порядку  провадження, передбаченому  цим  Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За визначенням у статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Кредитор –юридична   або   фізична   особа,  яка  має  у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за  правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і  зборів (обов'язкових платежів).

Вищий господарський суд України зазначає, що пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Указана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Згідно з частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а         прокурор  - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

ДПІ у Печерському районі м. Києва не є стороною у справі              №23/99-б та не є учасником у справі про банкрутство, оскільки відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або  учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у прийнятті апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що Київським апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування ухвали не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва –залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2008 у справі №23/99-б –залишити без змін.

Головуючий:                                                                                   Н.Ткаченко

Судді:                                                                                         А. Заріцька

                                                                                                              Л. Продаєвич