Постанова

від 18.03.2008 по справі 43/764

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

43/764

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 березня 2008 р.                                                                                    № 43/764  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Панової І.Ю.

суддівЗаріцької А.О. (доповідач у справі)Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ХХІ століття"

на постанову

у справіза заявою

догосподарського суду міста Києва від 26 грудня          2007 року№ 43/764 господарського суду міста Києватовариства з обмеженою відповідальністю "Коммунікаційно-сервісна компанія "Фенікс"товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ХХІ століття"

про визнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Коммунікаційно-сервісна компанія "Фенікс" - Кушнаренко І.О.,

ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття" - Люлін А.М., Семенова Г.С.,

                                                      В С Т А Н О В И В :

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 21 грудня 2007 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Коммунікаційно-сервісна компанія "Фенікс" (далі - ТОВ "Коммунікаційно-сервісна компанія "Фенікс") відповідно до ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі № 43/764 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ХХІ століття" (далі - ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття").

          Постановою господарського суду м. Києва від 26 грудня 2007 року  у справі № 43/764 (суддя Пасько М.В.)  ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття"  визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого М'якоту С.В. Зобов'язано ліквідатора відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” виконати дії, передбачені вказаною статтею, письмово повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника. Підприємницьку діяльність банкрута завершено і припинено повноваження органів управління банкрута, щодо управління банкрутом та розпорядження майном. Ліквідатору  провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс у строк  до 26 жовтня 2008 року.

          Не погоджуючись з вказаною постановою господарського суду м.  Києва   ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду  м. Києва від 26 грудня 2007 року у справі № 43/764, а провадження у справі припинити.

          Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття"  не є відсутнім боржником, подає до податкових органів  усі передбачені діючим  законодавством звіти, належним чином веде господарську діяльність.

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 17 березня 2008 року справу передано на розгляд колегії суддів Вищого господарського суду України у складі Панової І.Ю. –головуючого, Заріцької А.О. та Хандуріна М.І.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

          З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Коммунікаційно-сервісна компанія "Фенікс" 20 грудня 2007 року звернулось до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття" і визнання його банкрутом з підстав передбачених ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зокрема з тих підстав, що товариство заборгувало йому 995 000 гривень, на претензію від 17 січня 2007 року не відповіло, листом Дарницького РУ ГУ МВС України у м. Києві підтверджено факт відсутності боржника або його  керівних органів за місцем його знаходження: 02099, м. Київ, вулиця Ялтинська, 5-Б.

            До заяви ТОВ "Коммунікаційно-сервісна компанія "Фенікс" додало докази, що підтверджують розмір боргу, та  копії запиту до Дарницького РУ ГУ МВС України у м. Києві і відповіді останнього про те, що боржник за вказаною у запиті адресою фактично не знаходиться.

 Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі й у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ” від 15.05.2003р. в редакції Закону № 2452-ІV від 3 березня 2005 року, місцезнаходження юридичної особи –адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені ( далі –виконавчий орган).

Згідно зі ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

У зв'язку з чим, при встановленні факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК  України  обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.  

          На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що до заяви кредитора про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повинні бути надані відомості з Єдиного державного реєстру про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, оскільки об'єктивно факт відсутності боржника -  юридичної особи, не може підтверджуватися іншими засобами доказування, крім відомостей з Єдиного державного реєстру.

          Разом з тим, в заяві про порушення даної справи про банкрутство за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"   ініціюючий кредитор посилався лише на те, що на його запит  Дарницьким РУ ГУ МВС України у м. Києві підтверджено, що боржник за вказаною у запиті адресою фактично не знаходиться.

З тексту  постанови господарського суду м. Києва від 26 грудня 2007 року взагалі не вбачається, якими саме доказами підтверджено відсутність боржника за  його місцезнаходженням, а з ухвали суду про порушення  провадження  у справі про банкрутство ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття" від 21 грудня 2007 року вбачається, що  вже після порушення  провадження у справі кредитора було зобов'язано подати докази, які б свідчили про відсутність підприємницької діяльності боржника, докази про відсутність боржника за місцем його знаходження, докази про те, що боржник  не подає податкові декларації, документи бухгалтерської звітності, протягом року, докази відсутності руху на рахунках боржника  протягом року та інші докази. Проте на час прийняття оскаржуваної постанови кредитором  вимоги суду виконані не були.

          Як вбачається з матеріалів справи,  підставою  для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, в даному випадку, була лише відповідь  Дарницького РУ ГУ МВС України у м. Києві на запит кредитора,  про те, що боржник за вказаною у запиті адресою фактично не знаходиться, що є недостатнім, виходячи з вимог  ст.ст. 1, 16-18 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" а також ст. 52 Закону України" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  ст. 34 ГПК України.  

Виходячи з викладеного, враховуючи межі перегляду справи та обсяг повноважень суду касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова господарського суду м. Києва від 26 грудня 2007 року  у справі № 43/764  підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції прийнята без достатніх правових підстав і з порушенням норм матеріального та процесуального прав.  

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття"  задовольнити частково.

Постанову господарського суду м. Києва від 26 грудня 2007 року  у справі № 43/764  скасувати.

Справу № 43/764 передати до господарського суду м. Києва для розгляду.

Головуючий                                                                           І.Ю. Панова

Судді                                                                                                  А.О. Заріцька

                                                                                                        М.І. Хандурін