Рішення від 31.03.2008 по справі 15/11

15/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ                

31.03.2008                                                                                             Справа  №15/11

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Пілотек”, м. Ужгород

до державного підприємства „Маневицьке лісове господарство”, смт. Маневичі Маневицького району

до приватного підприємства „Аквілон Гранд”, м. Ужгород

про стягнення 266 850,86 грн., в тому числі 172 179,86 грн. основного боргу за поставлений товар згідно з контрактами № 27 та №23/05 від 15.04.05, 10 439,00 грн. 3% річних, 47812,00 грн. інфляційних нарахувань та 36 420,00 грн. пені,

Суддя –Ващиліна Н.М.

Представники сторін:

від позивача –Цебрик Л.В., представник по довіреності від 18.01.08;

від відповідача 1 -  не з'явився;

від відповідача 2 –не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Пілотек” заявлено позов до державного підприємства „Маневицьке лісове господарство” до приватного підприємства „Аквілон Гранд” про стягнення 266 850,86 грн., в тому числі 172 179,86 грн. основного боргу за поставлений товар згідно з контрактами №27 та №23/05 від 15.04.05, 10 439,00 грн. 3% річних, 47812,00 грн. інфляційних нарахувань та 36 420,00 грн пені.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог б/н та б/д (а. с. 73): просить стягнути солідарно із відповідача 1 та відповідача 2 заборгованість в сумі  257696,86 грн., в тому числі 172179,86 грн. основного боргу, 12245,00 грн. 3% річних, 57443,00 грн. інфляційних витрат та 15829,00 грн. пені, з врахуванням уточнених позовних вимог.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, докази добровільного врегулювання спору не подав, хоча на попередньому засіданні подав відзив по справі №2977 від 26.02.08, в якому визнав основний борг та клопотав про відкладення розгляду справи для надання можливості подати мирову угоду.

Відповідач 2 вимоги ухвал суду від 01.02.08, від 26.02.08 та від 18.03.08  щодо подання витребуваних документів та забезпечення участі свого уповноваженого представника на засідання суду не виконав; надіслав на адресу суду області відзив на позовну заяву б/н та б/д, в якому вважає, що порука припинена.

На запит господарського суду державний реєстратор подав довідку, в якій підтвердив знаходження відповідача 2 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 71).

З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши

пояснення представника позивача,

СУД ВСТАНОВИВ:

          Між товариством з обмеженою відповідальністю „Пілотек” (позивач -продавець) та державним підприємством „Маневицьке лісове господарство” (відповідач 1 –покупець) 15 квітня 2005 року укладено контракти № 27 та №23/05, за якими продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити матеріальні цінності (деревообробні верстати).

На виконання вказаних контрактів на підставі видаткових накладних №ЛНА-000004 від 15.04.05 на суму 149040,00 грн. та №ЛНА-000005 від 15.04.05 на суму 66240,00 грн. (а. с. 40, 41) відповідачу було продано товар на загальну суму 215280,00 грн.

Відповідач 1 взяв на себе зобов'язання проводити розрахунки шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок позивача та оплачувати товар: брусовальнокруглопильний верстат BHS 4-55 –31 грудня 2005 року, круглопильний верстат з двома валами для розкрою лафету чи брусу O. A. R. M Typ F150 –30 вересня 2005 року, чотирьохсторонній стругальний верстат марки „OLBRICH”, станок для заточки круглих пил №15501, станок для заточки бокової поверхні зуба круглої пили з твердими напайками №10201, ручна установка для напайки твердосплавних напайок на круглих пилах №215248 –до 31 березня 2006 року  (п. 5 контракт №27 та п. 4 контракт №23/05).                                                    

01 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем 1 складено акт звіряння взаєморозрахунків, підписаний головними бухгалтерами, де останні  зарахували зустрічні вимоги на суму 43100,14 грн. та підтвердили борг державного підприємства „Маневицьке лісове господарство” на суму 172179,86 грн.  

22 серпня 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю „Пілотек” (позивач - кредитор) та приватне підприємство „Аквілон Гранд” (відповідач 2 –поручитель) уклали договір поруки, згідно якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань державного підприємства „Маневицьке лісове господарство”, що виникнуть з контрактів №23/05 та №27 від 15.07.05.

Позивачем було надіслано відповідачу 1 повідомлення №44 від 10.02.06 та лист №360 від 15.11.07 про погашення заборгованості, які залишені без відповіді та задоволення.

На день подання позовної заяви заборгованість відповідача 1 склала 172179,86 грн.  основного боргу.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст. 553 ЦК України).     

Згідно п. 1. ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки (ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України).

П. 4.1. договору поруки вказано, що у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право протягом 30 днів звернутися з вимогою про виконання таких зобов'язань до поручителя. У випадку, якщо така вимога у встановлений даним пунктом строк не буде пред'явлена, порука вважатиметься припиненою.

Оскільки, кредитор у встановлений строк не звернувся до відповідача 2 з вимогою на виконання ним свого обов'язку як поручителя, то порука є припиненою, стягнення заборгованості підлягає із державного підприємства „Маневицьке лісове господарство”.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджені належними доказами, зокрема, контрактами № 27 та №23/05 від 15 квітня 2005 року, видатковими накладними №ЛНА-000004 від 15.04.05 на суму 149040,00 грн. та №ЛНА-000005 від 15.04.05 на суму 66240,00 грн., актом звіряння взаєморозрахунків станом на 01 листопада 2006 року, повідомленням №44 від 10.02.06 та листом №360 від 15.11.07 про погашення заборгованості.

Вказані вимоги відповідачем 1 визнаються, тому підлягають задоволенню: порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача 1 на його користь 172179,86 грн. основного боргу.

У відповідності до п. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних.

Виходячи із вищезгаданого, з відповідача підлягає стягненню 57 443,00 грн. інфляційних нарахувань та 11231,91 грн. 3% річних (1013,09 грн. річних позивачем нараховано безпідставно і задоволенню не підлягають).

Позовні вимоги в частині стягнення пені також належить задоволити частково з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.69 (з наступними змінами та доповненнями) за прострочення платежу пеня сплачується в розмірі, встановленому за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. Статтею 231 Господарського кодексу України також регламентовано, що розмір штрафних санкцій може бути встановлено законом або договором.

У п. 5 контрактів сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати покупець несе відповідальність у вигляді оплати пені в розмірі 0,5 % від вартості товару, за кожен день прострочення.

Оскільки позивачем невірно здійснено розрахунок пені, судом скореговано розмір пені до суми 15674,19 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85,  Господарського процесуального кодексу України,

СУД  ВИРІШИВ:

1.   Позов задоволити частково.

            2. Стягнути з державного підприємства „Маневицьке лісове господарство”, вул. К. Маркса, 31, смт. Маневичі Маневицького району (Рах. №2600822963001, код ЄДРПОУ 00991545, МФО 303440) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Пілотек”, вул. Минайська, 25/29, м. Ужгород (Рах. №26008016754944 у філії „Укрексімбанк” в м. Ужгороді, код ЄДРПОУ 31477594, МФО 312226) суму 256528 /Двісті п'ятдесят шість тисяч п'ятсот двадцять вісім/ грн. 96 коп., в тому числі 172179,86 грн. основного боргу, 57443,00 грн. інфляційних нарахувань, 11231,91 грн. 3% річних та 15674,19 грн. пені, а також суму 2565/Дві тисячі п'ятсот шістдесят п'ять/ грн. 28 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 /Сто вісімнадцять/ грн. 00 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В решті позовних вимог відмовити.

          4. В задоволенні позовних вимог за рахунок приватного підприємства „Аквілон Гранд” відмовити.

          5.  Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                   Н.М. Ващиліна