Рішення

від 25.03.2011 по справі 5005/1165/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/1165/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.11р.

Справа № 5005/1165/2011

За позовом  Прокурор Центрально-Міського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "А-квадрат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)   

про внесення змін у пункт 4.1. договору оренди земельної ділянки від 21.10.2006р. за № 040510800788

Суддя  Дубінін І.Ю.

Представники:

  Прокурор:                  Барчук А.В.

від позивача:                не з'явився

від відповідача:           не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Центрально-Міського району м. Кривого Рогу звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-квадрат" (далі-відповідач) про внесення змін у пункт 4.1. договору оренди земельної ділянки від 21.10.2005р. за № 040510800788, шляхом викладення його в наступній редакції: річна орендна плата вноситься "орендарем" виключно в грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України від нормативної грошової оцінки землі на підставі витягу (або довідки) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рахунок відділення держказначейства у м. Кривому Розі № 33218812700023 у банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24237511 щомісячно протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця).

Представник позивача позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.  

Прокурор вважає, що орендна плата, передбачена умовами договору оренди земельної ділянки не відповідає вимогам Податкового кодексу України, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, що і є причиною спору.

Отже, прокурор та позивач стверджують, що обставини щодо змін у законодавстві є необхідною та достатньою підставою для внесення змін у договір оренди в редакції, що ним запропонована.

Попередня редакція наведеної норми (до 01.01.2008 року) визначала, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 % їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача, яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.03.2011р.

Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином з огляду на наступне.  

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Позивач також у судове засідання не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи також був належним чином повідомлений.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися  належними їм процесуальними  правами,  виявляти  взаємну  повагу  до  прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів  до всебічного, повного  та  об'єктивного  дослідження  всіх  обставин справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи прокурора, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 2 ГПК України та рішення Конституційного суду України від 08.04.99 р. № 3-рп/99, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, при цьому прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Пiд поняттям "орган, уповноважений державою здiйснювати вiдповiднi функцiї у спiрних вiдносинах", зазначеним у частинi другiй статтi 2 АПК України, потрiбно розумiти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За чинним законодавством України позивач є органом місцевого самоврядування.

Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про власність", суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республiки Крим - на землi в межах території республiки, за винятком земель загальнодержавної власностi; обласнi, районнi, мiськi, селищнi, сiльськi Ради народних депутатiв - на землi в межах їх територiй, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавнiй власностi.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Таким чином, прокурором в межах наданих законом повноважень щодо представництва інтересів в суді, обґрунтовано подано позов в інтересах держави в особі Криворізької міської ради.

За ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сiльських, селищних, мiських рад у галузi земельних вiдносин на територiї сiл, селищ, мiст належить: розпорядження землями територiальних громад; передача земельних дiлянок комунальної власностi у власнiсть громадян та юридичних осiб вiдповiдно до цього Кодексу; надання земельних дiлянок у користування iз земель комунальної власностi вiдповiдно до цього Кодексу; здiйснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власностi, додержанням земельного та екологiчного законодавства.

На підставі рішенням Криворізької міської ради № 3309 від 22.06.2005р., між позивачем та відповідачем 21.10.2005р. було укладено договір оренди земельної ділянки (далі-Договір), відповідно до умов якого позивач, як орендодавець, надав, а відповідач, як орендар, прийняв в строкове платне користування земельні ділянки для розміщення торговельного комплексу (ІІ черга) з метою несільськогосподарського використання, загальною площею 2 958 кв.м., які знаходяться на вул. Харитонова, 4 в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу і зареєстровані за кадастровими номерами - 1211000000:08:240:0008, 1211000000:08:240:0012, 1211000000:08:240:0013, 1211000000:08:240:0014, 1211000000:08:240:0015, Договір було укладено на десять років (п.п. 1.1., 2.1, 2.2, 3.1 договору).  

Зазначений договір підписаний сторонами та зареєстрований у Криворізькому відділі ДРФ ДП "УДЗК" 16.11.2005р. за № 040510800788.

Згідно п. 4.1. Договору, річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі у розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", на підставі довідки Криворізького міського управління земельних ресурсів про визначення нормативної грошової оцінки на рахунок відділення держказначейства в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу № 33211812500026 у банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24237497 щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Прокурор вважає, що орендна плата, передбачена умовами договору оренди земельної ділянки не відповідає вимогам Податкового кодексу України, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, що і є причиною спору.

З метою приведення рішень Криворізької міської ради та її виконавчого комітету в галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства було прийнято рішення від 24.09.08р. № 2741 "Про надання згоди на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок". П.п. 1, 4 зазначеного рішення встановлено річну орендну плату за користування земельними ділянками у розмірі трикратного розміру земельного податку.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки є оренда плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, за виключенням окремих його положень.

Відповідно до п. 2 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України з 01.01.2011р. втратив чинність Закон України "Про плату за землю".

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (14.1.147), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (14.1.136).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010р. № 2756-VI, який набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, частини четверту та п'яту ст. 21 Закону України "Про оренду землі" виключено, а до частини другої ст. 21 внесені зміни, в силу яких розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем   (власником)   і   орендарем.   Розмір       орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та   експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних  джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні   мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для  інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, передбачений Податковим кодексом України.

Згідно статті 290 Податкового кодексу України, плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

На виконання вимог ст. 188 Господарського кодексу України (згідно якої сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором) відповідачу було надіслано пропозицію разом з додатковою угодою від 26.11.2010 р. № 6/18-657, про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки 16.11.2005 р. за №0405108007880. Вказана пропозиція була залишена відповідачем без відповіді.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане (не відбудеться значне підвищення розміру орендної плати, у зв'язку із змінами в законодавстві);

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути      після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися    (неможливість заінтересованою стороною впливу на зміни в законодавстві);

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і   позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору (суттєва зміна цінності або повна втрата цінності отримуваного стороною за договором може відбутися в результаті серйозних змін у ринковій ситуації (наприклад, наслідки стрімких та непередбачуваних інфляційних процесів щодо договірної ціни). Зазначене підтверджує правову підставу звернення міської ради з даною позовною заявою, а саме: Відповідач порушує майнові права орендодавця - міської ради, вносячи орендну плату у розмірах менших, ніж передбачено чинним законодавством. Крім того, внаслідок не приведення Відповідачем договору оренди земельної ділянки у відповідність з вимогами закону, бюджет міста зазнає значних втрат;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Виходячи із змісту названої умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин.

Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов'язання.

Таким чином, враховуючи викладене вище, убачається наявність усіх чотирьох умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, що в свою чергу є однією із підстав для внесення судом змін до договору оренди землі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив також з наступного.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її  розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Таким чином, у відповідності з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року та Податковим кодексом України, розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, а спірний договір в цій частині є таким, що суперечить  чинному законодавству.

Підставами для порушення питання про зміну орендної плати згідно з частинами другою та третьою статті 21 Закону України "Про оренду землі" є збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, якщо умовами договору оренди не передбачене інше.

Згідно з п. 4.5. Договору, розмір та сума орендної плати переглядається за станом на кожне перше число кварталу в межах терміну дії договору оренди у разі: зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв. м земель міста, здійснення грошової оцінки земель, зміни цін, тарифів, у т.ч. внаслідок інфляції.

Аналогічна підстава перегляду розміру орендної плати викладена в п.13 Типової форми договору оренди землі, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна умов договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Слід звернути увагу на те, що сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (постанова ВСУ від 27.12.10 №27/15-10).

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп у справі №1-2/2002 у справі за конституційним зверненням ТОВ "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України було визначено, що ч. 2 ст.124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист.

Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатись до суду за його вирішенням. При цьому право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Тобто, можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту.

Враховуючи, що має місце зміна законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування землею, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про внесення змін у пункт 4.1 договору оренди земельної ділянки від 25.01.2006 р., укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрованого у Криворізькому відділі ДРФ ДП "УДЗК" 14.02.2006р. за № 04061080023, шляхом викладення  його в такій редакції:  "п. 4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем виключно у грошовій формі, встановлюється відповідно до Закону України "Про оренду землі" та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Податкового кодексу України та відповідно до рішення Криворізької міської ради від 24.09.2008 року № 2741 "Про надання згоди на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок" у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі".

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Керуючись ст.ст. 6, 651, 652, 653, 654, 759, 762 Цивільного кодексу України, Податковим кодексом України , Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Змінити пункт 4.1. договору оренди земельної ділянки від 21.10.2005 р., укладеного між Криворізькою міською радою (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Радянська, 1; код ЄДРПОУ 24237497) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-квадрат" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Харитонова, 4; код ЄДРПОУ 32411445), зареєстрованого у Криворізькому відділі ДРФ ДП "УДЗК" 16.11.2005р. за № 040510800788, виклавши його в такій редакції: "4.1. Річна орендна плата вноситься "орендарем" виключно в грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що  встановлюється Податковим кодексом України від нормативної грошової оцінки землі на підставі витягу (або довідки) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рахунок відділення держказначейства у м. Кривому Розі № 33218812700023 у банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24237511 щомісячно протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця).".   

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.Ю. Дубінін