Рішення

від 01.04.2011 по справі 5005/2843/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/2843/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.11р.

Справа № 5005/2843/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрал Плюс", м. Дніпропетровськ  

до Товариства з обмеженою відповідальністю  молочної фабрики "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 3 986,34 грн. за поставлений товар            

Суддя  Назаренко Н.Г.

Представники:

  від позивача: Препелиця Ю.В., довіреність б/н від 16.02.11р.;

  від відповідача: Тренбач С.А., довіреність 794 від 04.011.11р. 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрал Плюс" звернулося до господарського суду з позовом (з урахуванням уточнень до позову від 24.03.2011р.) та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Молочна фабрика "Рейнфорд" суму боргу у розмірі 3 931 грн. 20 коп., індексу інфляції з 30.12.2010р. по 16.02.2011р. у сумі 39 грн. 31 коп. та 3 % річних в сумі 15 грн. 83 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі згоди, досягнутої між сторонами, позивач поставив відповідачу товар, згідно видаткової накладної № РН-0000117 від 25.03.2010р. по довіреності № 1927 від 24.03.2010р. на суму  3 931 грн. 20 коп., але відповідачем, в порушення досягнутої домовленості, придбаний товар не оплачено. Позивач зазначає, що відповідачу надіслано претензію з вимогою про погашення заборгованості, який відповідачем отримано, однак залишено без відповіді та без виконання.

Як на правову підставу заявлених позовних вимог позивач посилається на ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 530, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні в усній формі пояснив суду що позовні вимоги не визнає в повному обсязі та в їх задоволенні просить відмовити.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 15.03.2011р. до 24.03.2011р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представника сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 24.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі досягнутої згоди між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юрал Плюс" (далі –позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Молочна фабрика "Рейнфорд" (далі –відповідач, покупець) щодо придбання відповідачем у позивача товару, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується оформленою належним чином видатковою накладною № РН-0000117 від 25.03.2010р. на загальну суму 3 931 грн. 20 коп., яка підписана представником відповідача, а підпис скріплено відповідним штампом (а.с. 13).

Позивач посилається на те, що відповідачем, в порушення досягнутої домовленості, придбаний товар не оплачено, а надіслану відповідачу претензію з вимогою про погашення заборгованості, яка отримана відповідачем, залишено без виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій  осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язком не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

18.12.2010р. позивач направив на адресу відповідача письмову претензію № 0812/01 від 08 грудня 2010 року з вимогою про сплату заборгованості в строк до 15.12.2010р., яку відповідачем отримано 23.12.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 17).

У зв'язку з отриманням від позивача товару на загальну суму 3 931 грн. 20 коп. у відповідача виник обов'язок щодо його оплати, а у позивача –право вимагати від відповідача виконання його обов'язку.

З огляду на вищенаведені обставини справи та враховуючи те, що відповідачем отримано письмову вимогу про оплату, строк оплати поставленого товару, є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 3 931, 20 грн.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції з 30.12.2010р. по 16.02.2011р. у сумі 39 грн. 31 коп. та 3 % річних в сумі 15 грн. 83 коп.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Оскільки порушення строку оплати поставленого товару підтверджується матеріалами справи, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції за період з 30.12.2010р. по 16.02.2011р. у сумі 39 грн. 31 коп. та 3 % річних за період з 30.12.2010р. по 16.02.2011р. в сумі 15 грн. 83 коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 11, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Молочна фабрика "Рейнфорд" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. ім. газ. "Правда", 50, код ЄДРПОУ 13472597, п/р 26003301009649 в ВАТ "ВТБ Банк" в м. Дніпропетровськ, МФО 306931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрал Плюс" (49100, м. Дніпропетровськ , вул. Ляшко –Попеля, 13, код ЄДРПОУ 33185203, п/р 26008050301732 в КБ "ПриватБанк", МФО 305299) основний борг у сумі 3 931 (три тисячі дев'ятсот тридцять одна) грн. 20 коп., інфляційні у сумі 39 (тридцять дев'ять) грн. 31 коп., 3 % річних у сумі 15 (п'ятнадцять) грн. 83 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на оплату інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

 Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до

вимог ст. 84 ГПК України, - 29.03.2011р.