Рішення

від 20.04.2011 по справі 43/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   Справа №  43/94

20.04.11

За позовом   приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Інго  

                      Україна”

до                   відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія  

                      “Дженерал Гарант”

про                 відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 4 149, 55 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача              Амєліна О.О. –предст. за дов.,

від відповідача          Кірсанова К.О. –предст. за дов

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі    4 149, 55 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2011 порушено провадження у справі           № 43/94, розгляд справи призначено на 30.03.2011.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, представник Відповідача у судове засідання не з’явився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

30.03.11 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Відповідач сплатив Позивачу суму боргу у розмірі 3 521, 42 грн., за винятком франшизи за полісом ВВ/4415614 у розмірі 510, 00 грн.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника Відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 20.04.11.

В судовому засіданні представник Позивача наполягав на задоволені позову.

Представник Відповідача проти позову заперечував.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.10.08 між приватним акціонерним товариством “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна” (далі –Позивач) та закритим акціонерним товариством «Холдінгова компанія «Бліц-Інформ»було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту, № 250576144, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки “Сіат”, державний реєстраційний номер  НОМЕР_1.

13.08.09  на вул. Драйзера –вул. Закревського, відбулась дорожньо –транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля “Сіат”, державний реєстраційний номер  НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля марки “ЗАЗ Део”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок чого було пошкоджено застрахований транспортний засіб.

14.09.09 постановою Деснянського районного суду м. Києва гр-н ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП.

Таким чином, ОСОБА_2 є винним у спричиненні пошкоджень автомобілю марки “Сіат”, державний реєстраційний номер  НОМЕР_1.

Цивільна відповідальність ОСОБА_2 який керував автомобілем марки “ марки “ЗАЗ Део”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована у відкритому акціонерному товаристві “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” (далі  - Відповідач) за Полісом № ВВ/4415614, за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільна відповідальність особи відповідальність якої застрахована.

Згідно звіту № 19С/08 від 19.08.09 з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає: 4 031,42 грн.

        На виконання умов договору страхування № 250576144 від 28.10.08,  Позивач виплатив власнику застрахованого автомобіля страхове відшкодування. Що підтверджується матеріалами справи, та сторонами не заперечується.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 933 Цивільного кодексу України до страховика,  який  виплатив  страхове   відшкодування  за договором   майнового   страхування,   в  межах  фактичних  затрат переходить право вимоги,  яке страхувальник  або  інша  особа,  що одержала страхове відшкодування,  має до особи,  відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

18.11.10 Позивач звернувся до Відповідача з регресною вимогою № 1891.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про страхування”, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду  

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода завдана майну фізичної  або юридичної особі відшкодується у повному обсязі особою, яка ії завдала.

Ч 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об‘єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Полісом ВВ/4415614 передбачено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну 25 500, 00 грн. та франшизою 510, 00 грн.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи.

Відповідно до ст. 29 Закону в зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспорної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо –транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо –транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, Відповідач зобов’язаний компенсувати 4 031, 42 грн. збитку, за виключенням безумовної франшизи, яка складає –510, 00 грн., що дорівнює –3 521, 42 грн.   

Відповідач надав суду докази сплати Позивачу 3 521, 42 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 832 від 21.02.11.

Отже, відповідач виконав свої зобов’язання, до порушення провадження у справі № 43/94 та до звернення Позивача з позовом до суду

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача не ґрунтуються на нормах матеріального права, є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до  ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                     М.В.Пасько

Дата підписання рішення 22.04.11