Рішення

від 20.03.2008 по справі 5/11-446

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/11-446

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2008 р.Справа № 5/11-446

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Андрушків Г.З.             

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Компанія Янус біоекотехнологія", вул.Текстильна, 34, м. Тернопіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільфарфор», вул.Текстильна,22, м.Тернопіль

За участю представників від:

Позивача: Бачинський В.В. - директор

Відповідача: Ханас І.О. –представник (дов. від 28.11.2006р.)                    

Суть справи :

                 В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

                   Приватне підприємство "Компанія Янус біоекотехнологія" звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільський фарфоровий завод», вул.Текстильна,22, м.Тернопіль - 975грн.00коп. заборгованості за поставлений товар (папір пакувальний) згідно накладної №2 від 17.03.2006р.

          Ухвалою суду від 28.02.2008р. на підставі ст.24 ГПК України за клопотанням позивача здійснено заміну неналежного відповідача ТОВ «Тернопільський фарфоровий завод»належним відповідачем ТОВ «Тернопільфарфор», вул..Текстильна,22, м.Тернопіль.

                 Відповідач  відзиву на позов не надав, його повноважний представник у судовому засіданні пояснила, що в зв'язку з зупинкою заводу і відсутністю обігових коштів позивачу листом №10 від 09.02.2007р. було запропоновано забрати відпущений ним папір в кількості 1,5тн. на суму 975грн., який не був використаний на виробництві, однак позивач не забрав паперу, а звернувся в суд із позовною заявою про стягнення вартості даного паперу.

               Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтрима в повному обсязі.

                 Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарським судом встановлено наступне:

                 На підставі усної домовленості позивач по накладній №2 від 17.03.2006р через представника відповідача згідно виданої довіреності серії ЯЛР № 271874 від 17.03.2006р., відпустив останньому товар (папір пакувальний) масою 1,5тн. на загальну суму 975грн.

               Оскільки сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого згідно усної домовленості товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.

          Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його  умов не допускається.

                  Позивач стверджує, що відповідач не розрахувався за отриманий товар, і не зважаючи на вимогу (лист - претензія №12-01/08 від 11.12.2007р. ) погасити заборгованість, станом на день заявлення позову борг останнього становить 975грн.

                  Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про оплату отриманого від позивача паперу пакувального в кількості 1,5тн суду не надав, а його посилання на лист №10 від 09.02.2007р., яким він пропонував позивачу забрати відпущений товар як не використаний у виробництві, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не доведено, що така домовленість існувала між сторонами і такі заперечення відповідача суперечать вимогам ст.ст.655,656,691,692 ЦК України, а відтак згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 975грн.

                  При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст.11, 509, 691, 692 ЦК України позов  підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений.

         Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.  

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд                                                                                                                              

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільфарфор», вул.Текстильна, 22, м.Тернопіль, (код ЄДРПОУ 00310441),  на користь Приватного підприємства "Компанія Янус біоекотехнологія", вул.Текстильна, 34, м. Тернопіль, (код ЄДРПОУ 14033747) - 975грн.00коп. боргу, 102грн.00коп. витрат по сплаті державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.   

3.  Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

 На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення „___”

---

2008р. через місцевий господарський суд.

 

Суддя                                                                                          Г.З. Андрушків