Ухвала

від 16.03.2011 по справі 2а-11004/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 р. Справа № 2а-11004/10/2070

Колегія суддів Харківськ ого апеляційного адміністра тивного суду у складі

Головуючого судді: Сіренк о О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчи ч Л.В.

за участю секретаря судово го засідання Савченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміще нні Харківського апеляційно го адміністративного суду ад міністративну справу за апел яційною скаргою Державної по даткової інспекції у Червоно заводському районі м. Харков а на постанову Харківського окружного адміністративног о суду від 04.01.2011р. по справі № 2а- 11004/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Фірма"Борн"

до Державної податково ї інспекції у Червонозаводсь кому районі м. Харкова

про визнання податково го повідомлення-рішення неді йсним,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківськог о окружного адміністративно го суду від 04.01.2011 року адміністр ативний позов Товариства з о бмеженою відповідальністю "Ф ірма Борн" до Державної пода ткової інспекції у Червоноза водському районі міста Харко ва про визнання податкового повідомлення-рішення недійс ним задоволено у повному обс язі.

Визнано недійсними та скас овано податкові повідомленн я-рішення Державної податков ої інспекції у Червонозаводс ькому районі м. Харкова № 0000152320/3 в ід 26.08.2010 р. на загальну суму 1323019,50 г рн.., № 0000162320/3 від 26.08.2010 р. на загальну суму 1028946,00 грн., № 0000402320/3 від 26.08.2010 р. на загальну суму 31395,00 грн., № 0000412320/3 ві д 26.08.2010 р. на загальну суму 72609,00 гр н.

Стягнуто з Держбюджету на к ористь ТОВ "Фірма Борн" суму де ржавного мита в розмірі 13,60 (т ринадцять гривень шістдесят копійок).

В апеляційній скарзі відпо відач просить скасувати вказ ану постанову суду першої ін станції та постановити нове рішення, яким повністю відмо вити позивачу в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що п риймаючи зазначену постанов у суд першої інстанції дійшо в до помилкових висновків, як і призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'я сував всі обставини справи, щ о мають значення при вирішен ні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин ви моги Закону України «Про под аток на додану вартість» та З акону України «Про оподаткув ання прибутку підприємств» т а не прийняв до уваги того фак ту, що контрагенти позивача м ають ознаки фіктивності.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах апе ляційної скарги відповідно д о вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представн иків сторін, вивчивши матері али справи, доводи апеляційн ої скарги, приходить до висно вку, що апеляційна скарга не п ідлягає задоволенню з наступ них підстав.

Судом першої інстанції вст ановлено, що на підставі напр авлень від 29.01.2010 року № 33, від 12.02.2010 р оку № 70 фахівцями Державної по даткової інспекції у Червоно заводському районі м. Харков а була проведена виїзна план ова перевірка ТОВ «Фірма «Бо рн» з питань дотримання вимо г податкового та іншого зако нодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р. та валютного законодавс тва за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р.

За результатами перевірки , 09.03.2010 р. відповідачем були вине сені податкові повідомлення -рішення № 0000152320/0 та № 0000162320/0, якими в изначено, що Товариством з об меженою відповідальністю «Ф ірма «Борн» порушено п.п. 5.2.1. пу нкту 5.2. ст. 5 Закону України від 22.04.1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткуван ня прибутку підприємств» та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. із змінами та д оповненнями «Про порядок пог ашення зобов' язань платник ів податків перед бюджетами та державними цільовими фонд ами», а також п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України від 3.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та д оповненнями „Про податок на додану вартість” та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. із змінами та доповненн ями «Про порядок погашення з обов' язань платників подат ків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами».

Підставою для прийняття вк азаних податкових повідомле нь - рішень послужив акт перев ірки № 955/232/31941284 від 23.02.2010 р., на підста ві якого було нараховане под аткове зобов' язання з подат ку на додану вартість у розмі рі 694464,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 347232,0 грн., а також нара ховане податкове зобов' яза ння з податку на прибуток у ро змірі 882013,00 грн. та штрафні санкц ії у розмірі 441005,50 грн.

Задовольняючи позовні вим оги, суд першої інстанції вих одив з того, що укладені між по зивачем та його контрагентам и договори не віднесено зако ном до нікчемних, а також відс утні судові рішення про визн ання їх недійсними. Іншого ві дповідачем не доведено, хоча відповідно до ст. 71 КАС Україн и він, як суб'єкт владних повно важень, має довести суду прав омірність свого рішення.

Крім цього, відповідач, прий маючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущенням и щодо фіктивності (нікчемно сті) укладених договорів, йог о позиція про те, що ці договор и очевидно суперечать інтере сам держави, не підкріплена н алежними доказами чи рішення м суду про визнання їх такими .

Також, суд першої інстанції зазначив, що позивачем належ ним чином оформлені договірн і правовідносини з контраген тами, на виконання вимог пода ткового законодавства оформ лені первинні документи бухг алтерської та податкової зві тності.

З наданих до суду першої інс танції документів встановле но, що позивач в подальшому ви користав у своїй господарськ ій діяльності придбані у кон трагентів послуги та виконан і роботи, належним чином задо кументував проведені операц ії та оплатив у повному обсяз і надані йому послуги контра гентами.

Колегія суддів погоджуєть ся з таким висновком суду пер шої інстанції з наступних п ідстав.

Як встановлено судом першо ї інстанції, позивач по справ і ТОВ «Фірма Борн» за перевір яємий період мав господарськ і правовідносини з наступним и контрагентами - ТОВ «Релан» , ТОВ КБ «Сиріус», ТОВ «Ванесса » та ТОВ "Міжрегіональна марк етингова компанія».

Так, між позивачем та вищеза значеними контрагентами бул о укладено відповідні догово ри, згідно яких ТОВ «Релан», Т ОВ КБ «Сиріус», ТОВ «Ванесса» та ТОВ Міжрегіональна марке тингова компанія» зобов'язал ись надати спеціалістів для виконання ремонтних та елек тромонтажних робіт, а також в иконати підрядні роботи, а по зивач, в свою чергу-прийняти в иконані роботи та оплатити ї х вартість.

Згідно п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1 п. 7.4, а бз. З пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість» (станом на момент здійс нення господарських операці й) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має пр аво зменшити податкове зобов 'язання звітного періоду, виз начена згідно з цим законом; п одатковий кредит звітного пе ріоду складається із сум под атків, сплачених (нараховани х) платником податку у звітно му періоді у зв'язку з придбан ням товарів (робіт, послуг), ва ртість яких відноситься до с кладу валових витрат виробни цтва (обігу) та основних фонді в чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; д атою виникнення права платни ка податку на податковий кре дит вважається: дата отриман ня податкової накладної, що з асвідчує факт придбання плат ником податку товарів (робіт , послуг). У відповідності до п .п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного вище Зак ону не дозволяється включенн я до податкового кредиту буд ь-яких витрат по сплаті подат ку, що не підтверджені податк овими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті р обіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує п ерерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг ); у разі коли на момент переві рки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо вкл ючені до складу податкового кредиту, залишаються не підт вердженими зазначеними цим п ідпунктом документами, платн ик податку несе відповідальн ість у вигляді фінансових са нкцій, установлених законода вством, нарахованих на суму п одаткового кредиту, не підтв ерджену зазначеними цим підп унктом документами. Відповід но до абз. 1, 3 пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 За кону України "Про податок на д одану вартість" (станом на мом ент здійснення господарськи х операцій) податкова наклад на складається у момент вини кнення податкових зобов'язан ь продавця у двох примірника х; оригінал податкової накла дної надається покупцю, копі я залишається у продавця тов арів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податков им документом і одночасно ро зрахунковим документом; прав о на нарахування податку та с кладання податкових накладн их надається виключно особам , зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаче ному ст. 9 цього Закону. У свою ч ергу п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 « Закону про П ДВ» передбачено, що платник п одатку, який придбаває (вигот овляє) матеріальні та немате ріальні активи (послуги), які н е призначаються для їх викор истання в господарській діял ьності такого платника, то су ма податку, сплаченого у зв'яз ку з таким придбанням (вигото вленням), не включається до ск ладу податкового кредиту.

Як встановлено матеріалам и справи, проти чого не запере чував і представник відповід ача, у акті перевірки весь вкл ючений податковий кредит по кожному з контрагентів позив ача був підтверджений подат ковими накладними та належни ми первинними документами. П осилання ДПІ у Червонозавод ськоиу районі м. Харкова в акт і перевірки на недійсність п равочинів з контрагентами з причин їх не реальності, коле гія суддів до уваги не прийма є, так як реальність їх викона ння підтверджується докумен тами, копії яких знаходяться в матеріалах справи

Крім цього, недійсність пра вочинів в такому випадку, з ог ляду на п. З ст. 215 ЦК, ст, 215 ГК Укра їни повинна встановлюватися тільки судом, про в матеріала х справи відсутня така інфор мація.

Також колегія суддів зазна чає, що згідно до п. 5.1., п. 5.2. ст. 5 ЗУ «Закону про прибуток» перед бачено, що валовими витратам и виробництва та обігу - є сума будь-яких витрат платника по датку у грошовій, матеріальн ій або нематеріальній формах , здійснюваних як компенсаці я вартості товарів (робіт, пос луг), які придбаваються (вигот овляються) таким платником п одатку для їх подальшого вик ористання у власній господар ській діяльності. До складу в алових витрат включаються су ми будь-яких витрат, сплачени х (нарахованих) протягом звіт ного періоду у зв'язку з підго товкою, організацією, веденн ям виробництва, продажем про дукції (робіт, послуг) і охорон ою праці, у тому числі витрат з придбання електричної енерг ії (включаючи реактивну), з ура хування обмежень, установлен их пунктами 5.3-5.7 ст. 5 «Закону про прибуток». П. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 «Закон у про прибуток» встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вв ажається дата, яка припадає н а податковий період, протяго м якого відбувається будь-як а з подій, що сталася раніше: а бо дата списання коштів з бан ківських рахунків платника п одатку

на оплату товарів ( робіт, послуг), а в разі їх прид бання за готівку - день її вида чі з каси платника податку; аб о дата оприбуткування платни ком податку товарів, а для роб іт (послуг) - дата фактичного о тримання платником податку р езультатів робіт (послуг). Згі дно до Наказу Міністерства ф інансів України від 24.06.1995 р. № 88 у сі господарські операції від ображаються у бухгалтерсько му обліку методом їх суцільн ого і безперервного документ ування. Записи в

облікових регістрах провадяться на пі дставі первинних документів , створених відповідно до вим ог цього Положення. Первинні документи - це письмові свідо цтва, що фіксуються та підтве рджують господарські операц ії, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (вл асника) на їх проведення.

З цього приводу, колегія суд дів зазначає, що відповідач н е заперечує у акті перевірки та у винесених рішеннях, що ус і валові витрати позивача по спірним правочинам з контра гентами підтверджуються нал ежно оформленими первинними бухгалтерськими документам и та платіжними дорученнями.

Що стосується укладання та виконання позивачем конкрет них угод з кожним з контраген тів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, між позивачем та ТОВ “Р елан” був укладений договір б/н від 1.12.2008 р., у відповідності д о якого ТОВ “Релан” зобов'яза лось надати спеціалістів для виконання ремонтних та елек тромонтажних робіт, а також в иконати підрядні роботи. У ві дповідності до наданих до ма теріалів копій актів виконан их робіт, ТОВ “Релан” виконал о умови договору за що отрима ло повну оплату. Також, ТОВ “Ре лан” надало позивачу податко ві накладні на усю суму викон аних робіт.

У відповідності до ст.ст. 1,4 З акону України «Про порядок п огашення зобов' язань платн иків податків перед бюджетам и та державними цільовими фо ндами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., із змі нами та доповненнями, веденн я податкового обліку покладе но на кожного окремого платн ика податку, при цьому такий п латник несе самостійну відпо відальність за порушення пра вил ведення податкового облі ку. Зазначена відповідальніс ть стосується кожного окремо го платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на й ого контрагентів. Така ж прав ова позиція закріплена у п. 10.1. ст. 10 ЗУ “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 3.04.1997 р. та п . 16.1. ст. 16 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. Виходячи з наведено го, порушення, допущені одним платником податків у відобр аженні в податковому обліку певної господарської операц ії, за загальним правилом не в пливають на права та обов' я зки іншого платника податків . Тому не можуть бути взяті до уваги посилання відповідача на той факт, що податковою інс пекцією, в яку надає звітніст ь ТОВ «Релан», не визнаються (б еруться «до відома») деклара ції, які підприємство подава ло впродовж 2008 року. Законодав ством не встановлено обмежен ь по включенню до складу пода ткового кредиту сум ПДВ та по включенню до складу валових витрат сум по роботах, послуг ах отриманих від виконавця (п ідрядника), податкова деклар ація якого не визнана податк овою звітністю, за умови, що та кий виконавець (підрядник) за реєстрований платником пода тку на додану вартість. За ная вності належним чином оформл ених податкових накладних, п ервинних документів. Та за на явності фактичного здійснен ня операцій з придбання това рів (робіт, послуг). Однак відп овідач не заперечує, що всі по даткові накладні та первинні документи оформлені належни м чином, не надав суду доказів , які б підтверджували відсут ність фактичного здійснення операцій з придбання товарі в (робіт, послуг). У свою чергу п озивач вказав у своєму позов і для яких замовників залуча лися спеціалісти та виконува лися супідрядні роботи, нада в докази в підтвердження цьо го.

Посилання відповідача на т ой факт, що договір від 01.12.2008 р. пі дписаний особою, повноваженн я якої невідомі та на пояснен ня ОСОБА_1, який будучи зар еєстрованим директором ТОВ « Релан», начебто не підписува в жодних документів діяльнос ті підприємства, суд першої і нстанції обґрунтовано не взя в до уваги, з чим погоджується і колегія суддів.

Так, статтею 204 Цивільного Ко дексу України встановлена пр езумпція правомірності прав очину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недій сність прямо не встановлена законом або якщо він не визна ний судом недійсним. На цей ро згляду справи судом першої і нстанції не існувало рішення суду, на підставі якого догов ір б/н від 01.12.2008 р. визнаний не дій сним в частині або повністю. Т акож, в матеріалах справи від сутні заперечення з боку ТОВ «Релан» відносно повноважен ь особи, яка підписала догові р б/н від 01.12.2008 р.; документи надан і до суду свідчать, що в момент вчинення правочину додержан і всі необхідні вимоги чинно го законодавства, сторони вч инили дії спрямовані на вико нання договору, а спільні дії сторін були направлені на на буття тих прав та обов'язків, я кі випливають з договору.

До матеріалів справи, в підт вердження повноважень ОСО БА_2, який підписав договір б /н від 1.12.2008 р., була надана довіре ність, підписана директором ТОВ «Релан» Просятниковим Г.Н., згідно якої ОСОБА_2 у період з 01.11.2008 р. по 31.12.2009 р. мав прав о підписувати договори, акти , податкові накладні від імен і ТОВ «Релан».

Твердження відповідача ві дносно того, що дані податков ої звітності ТОВ «Релан» сві дчать про відсутність на під приємстві управлінського аб о технічного персоналу, осно вних засобів, транспортних з асобів, тобто необхідних умо в для досягнення результатів відповідної підприємницько ї діяльності, то вони не можут ь прийняті до уваги з огляду н а наступне.

Відповідно до приписів ст. с т. 6, 67 ЦК України сторони є віль ними в укладені договору, виб орі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших ак тів цивільного законодавств а, звичаїв ділового обороту, в имог розумності та справедли вості.

Чинним законодавством Укр аїни не передбачено, що на сто рону цивільно-правової угоди , яка є платником податків, пок ладено обов' язок з перевірк и відповідності законодавст ву установчих документів інш ого учасника правовідносин т а дотримання ним вимог подат кового законодавства.

Відповідно до ст.ст. 19,58 Конст итуції України, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавств ом, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчине ння не визнавалися законом я к правопорушення.

Тобто позивач при укладанн і договору з ТОВ «Релан» не по винен був встановлювати, чи є у підрядника необхідний упр авлінський або технічний пер сонал, основні засоби, трансп ортні засоби та інше необхід не для виконання договору. Кр ім цього у відповідності до н аданих до суду документів ТО В “Релан” мало ліцензію сері ї АВ № 357156 від 3.08.2007 р. на будівельн у діяльність строком дії до 3.0 8.2012 р., що у відповідності до ліц ензійних вимог затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 112/182 від 13.09.2001 р. передбачає наявн ість у підприємства, яке має л іцензію на виконання будівел ьних робіт організаційної ст руктури, кваліфікаційних спе ціалістів, обладнання та усь ого іншого необхідного для в иконання робіт вказаних у лі цензії.

Стосовно посилань відпові дача в апеляційній скарзі на форми № 1 ДФ за другий та треті й квартал 2008 р. у якості доказів факту відсутності працівник ів у ТОВ «Релан» у період вико нання робіт та послуг по дого вору б/н від 1.12.2008 р., колегія судд ів до уваги не приймає, та як н адані до матеріалів справи ф орми взагалі ні чого не довод ять по даній справі, тому як пе ріод у який здійснювалися го сподарські операції по догов ору б/н від 1.12.2008 р. припадає на че твертий квартал 2008 р.

Інших доказів в підтвердже ння своєї позиції по справі с тосовно ТОВ “Релан” відповід ач не надав.

Відповідач обґрунтовуючи свою позицію відносно нікчем ності правочинів між позивач ем та ТОВ КБ “Сиріус” (код ЄДРП ОУ 34014854) вказував на те, що основ ною причиною нереальності уг од є відсутність у актах вико наних робіт та податкових на кладних посилань на об'єкти д е виконувалися роботи.

Матеріалами справи встано влено, що між ТОВ КБ “Сиріус” т а позивачем був укладений до говір № 1-04/06 від 20.04.2006 р. та зміни до договору у відповідності до яких ТОВ КБ “Сиріус” зобов'яз алось надати спеціалістів дл я виконання підрядних робіт. У відповідності до наданих д о суду актів та кошторисів ТО В КБ “Сиріус” виконало умови договору за що з ним повністю розрахувалися. Згідно викон аних робіт контрагент надав позивачу податкові накладн і.

Частинами другою та третьо ю ст. 9 Закону України «Про бух галтерський облік і фінансов у звітність в Україні» перед бачено, що підставою для бухг алтерського обліку господар ських операцій є первинні до кументи, що фіксують факт зді йснення господарської опера ції. Первинні документи пови нні бути складені під час зді йснення господарської опера ції, а якщо це неможливо - без посередньо після її закінчен ня. Для контролю й упорядкува ння оброблених даних на підс таві первинних документів мо жуть бути складені на паперо вих або машинних носіях і пов инні мати обов' язкові рекві зити: назву документу; дату і м ісце складання; назву підпри ємства, від імені якого склад ається документ; зміст і обся г господарської операції; од иницю виміру господарської о перації; посади осіб, відпові дальних за здійснення господ арської операції і правильні сть її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати о собу, яка брала участь у здійс ненні господарської операці ї.

Надані до суду позивачем пе рвинні документи по господар ським операціям здійсненим п о договору з ТОВ КБ «Сиріус» в ідповідають вище зазначеним вимогам закону та домовлено сті сторін, до того ж в них є по силання на об' єкти де викон увалися роботи за участю при тягнених спеціалістів від ТО В КБ «Сиріус». Відповідно дод аткам вказаних у таблиці № 1 в иконання робіт на вказаних о б' єктах підтверджується ві дповідними документами (дого ворами, актами, кошторисами). П одаткові накладні надані поз ивачем до суду оформлені згі дно до п.п. 7.2.1 п. 7 ст. 7 ЗУ “Про пода ток на додану вартість”, нале жність оформлення податкови х накладних не оспорювалась відповідачем. Виходячи з цьо го висновки зроблені відпові дачем у акті перевірки № 955/232/3194128 4 від 23.02.2010 р. стосовно правовідн осин між позивачем та ТОВ КБ “ Сіріус” спростовуються нада ними позивачем до суду докум ентами.

Надаючи оцінку правомірно сті правовідносин, які мали м ісце між позивачем та ТОВ “Ва несса” (код ЄДРПОУ 34602352), ТОВ “Мі жрегіональна маркетингова к омпанія” (код ЄДРПОУ 34429915) колег ія суддів зазначає наступне.

Відповідно до акту перевір ки № 955/232/31941284 від 23.02.2010 р. відповідач в обґрунтування своєї позиц ії вказує на те, що згідно дани х відповідача на підприємств ах лічиться тільки по одному директору, у актах виконаних робіт, податкових накладних відсутні посилання на об'єкт и де виконувалися роботи.

Як зазначено вище, чинним за конодавством України не пере дбачено, що на одну із сторін ц ивільно-правової угоди, яка є платником податків, покладе но обов' язок з перевірки ві дповідності законодавству у становчих документів іншого учасника правовідносин та д отримання ним вимог податков ого законодавства. Тобто, поз ивач при укладені договорів з ТОВ “Ванесса” та ТОВ “Міжре гіональна маркетингова комп анія” не повинен був встанов лювати, чи є у підрядника необ хідний управлінський або тех нічний персонал необхідний д ля виконання договору. Відсу тні докази, які б підтверджув али відсутність персоналу на вище вказаних підприємствах , посилання відповідача на да ні податкових інспекцій у як их обслуговуються ці контраг енти ні чим не підтверджені, д оказів до як першої, так і апел яційної інстанції, не надано . Також, суд першої інстанції в ірно зазначив, що відсутніст ь даних про персонал у звітно сті, яка надається до податко вої інспекції контрагентами служить підставою для індив ідуальної відповідальності цих підприємств за не наданн я правдивої інформації. Залу ченні до матеріалів справи к опії первинних документів ві дповідають ст. 9 Закону Україн и «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Укра їні». Податкові накладні над ані позивачем до матеріалів справи по контрагентам ТОВ “ Ванесса” та ТОВ “Міжрегіона льна маркетингова компанія” оформлені у відповідності д о піп. 7.2.1 п. 7 ст. 7 ЗУ “Про податок на додану вартість”, належні сть оформлення податкових на кладних не оспорювалась від повідачем. Згідно додатків в казаних у таблиці № 1 виконан ня робіт за участю притягнен их спеціалістів на вказаних у первинних документах об' є ктах підтверджується відпов ідними документами (договора ми, актами, кошторисами). Тобто висновки зроблені відповіда чем у акті перевірки № 955/232/31941284 ві д 23.02.2010 р. стосовно правовідноси н між позивачем та контраген там ТОВ “Ванесса”, ТОВ “Межре гіональна маркетингова комп анія” спростовуються надани ми позивачем до матеріалів с прави документами.

Враховуючи викладене, коле гія суддів дійшла висновку, щ о рішення суду першої інстан ції є законним та обґрунтова ним, а тому не вбачає підстав д ля його скасування.

Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно поруше ння судом першої інстанції п ід час розгляду справи вимог Законів України «Про подато к на додану вартість», «Про оп одаткування прибутку підпри ємств» та не прийняття ним до уваги того факту, що контраге нти позивача мають ознаки фі ктивності, колегія суддів вв ажає безпідставними з огляду на наступне.

Як встановлено судом першо ї інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції , укладені між позивачем та йц ого контрагентами договори н е віднесено законом до нікче мних, а також відсутні судові рішення про визнання їх неді йсними.

Крім цього, матеріалами спр ави встановлено, що вищезазн ачені правочини позивача нос или реальний характер, дійсн ість їх підтверджена первинн ими бухгалтерськими докумат ами та платіжними документам и, а відповідачем не доведено в судовому порядку зворотнь ого, хоча відповідно до ст.71 КА С України, він, як суб"єкт влад них повноважень, має довести суду правомірність свого рі шення.

Відповідно до ст. 200 КАС Украї ни суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу б ез задоволення, а постанову а бо ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанц ії правильно встановив обста вини справи та ухвалив судов е рішення з додержанням норм матеріального і процесуальн ого права.

На підставі вище зазначено го та керуючись ст.ст. 3,6,1, 11 Зако ну України від 03.04.1997 р. № «Про по даток на додану вартість, ст.с т. 5, 11 Закону України від 22.04.1997 р. № 283/97-ВР "Про оподаткування приб утку підприємств», ст.ст. 4, 10, 13 З акону України "Про державну п одаткову службу в Україні", ст .ст. 1,2,4,5,6 Закону України «Про по рядок погашення зобов'язань платників податків перед бюд жетами та державними цільови ми фондами», ст.ст. 203, 215 ЦК Украї ни, ст. 215 ГК Виміни, ст.ст. 1,2,17,18, 21, 104-1 06, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дер жавної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задов олення.

Постанову Харківського ок ружного адміністративного с уду від 04.01.2011р. по справі № 2а-11004/10/ 2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту її проголошення та може бути оскаржена у каса ційному порядку протягом два дцяти днів з дня складання ух вали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги бе зпосередньо до Вищого адміні стративного суду України.

Головуючий суддя Сіренко О.І.

Судді Спаскін О.А.

Любчич Л.В.

Повний текст ухвали вигото влений 21.03.2011 р.