Рішення

від 19.09.2006 по справі 12451-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

12451-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

19.09.2006Справа №2-15/12451-2006

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” в особі Сімферопольського району електричних мереж, м. Сімферополь  

До відповідача Фірми “Токар і К*”, с. Пожарське Сімферопольського району

Про стягнення 1035,74 грн.

                                                                                                              Суддя І. А. Іщенко

представники:

Від позивача – Ющенко Т.А. юрисконсульт, довіреність № 251-Д від 05.06.06 р., у справі,  Ованенко Н.Л.  юрисконсульт,   довіреність № 215-Д від 05.05.06 р., у справі

Від відповідача –  не з'явився

Обставини справи: Відкрите акціонерного товариства „Крименерго” в особі Сімферопольського району електричних мереж  звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом  до Фірми “Токар і К*” про стягнення  1035,74 грн.

Представник позивача позовні вимоги  мотивував тим, що відповідачем порушені зобов'язання по оплаті спожитою електричної енергії за договором  № 350 від 27.11.03 р.  та додатком. Сума у 1035,74 грн. є заборгованістю за спожиту електричну енергію в результаті перевищення скоригованої договірної величини споживання за період з 20.01.05 р. до 20.02.05 р.

Заявою № 10/966 від 12.09.06 позивач у порядку статті 22 Господарського кодексу України  позовні вимоги збільшив. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 1958,74 грн. та витрати по держмиту та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був проінформовано належним чином – рекомендованою кореспонденцією (реєстр відправленої рекомендованої кореспонденції від     № 78  (  а.с.48   ).

У зв'язку з цим справа розглянута на підставі статті 75 Господарського процесуального  кодексу України, за наявними у цій справі  матеріалами.

 Розглянувши матеріали справи,  заслухав представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2003 року ВАТ “Крименерго” (енергопостачальна організація) та Фірма “Токар і К*” (абонент) уклали договір № 350  про постачання електричної енергії    (а.с. 7-10)

Додаток, який є не відмінною частиною договору узгодив деякі пункти, які стосуються у тому числі порядку розрахунку (а.с. 11)

Укладаючи договір сторони обумовили, що крім  договору, їх відносини регулюються і чинним законодавством.     

Відповідно до пункту 2.1.2. договору, позивач зобов'язався постачати електричну енергію  відповідачеві,  в об'ємах, узгоджених розділом 5, з урахуванням умов розділу 6 договору.

У пункті 5.1 договору сторони узгодили порядок визначення обсягів споживання електричної енергії на наступний рік, відповідно до якого, відповідач зобов'язаний представляти в енергопостачальну організацію не пізніше 15 жовтня поточного року відомості про обсяги електричної енергії   очікуваної на наступний рік.

У випадку непредставлення зазначених відомостей у встановлений строк розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік встановлюється енергопостачальною організацією на рівні відповідних періодів поточного року.

Пунктом 1 додатку до договору сторони узгодили строки розрахунку 20 числа місяця. Споживач зобов'язався протягом п'яти операційних  діб, після дати розрахунку, оплатити отриманий в енергопостачальній організації рахунок.

17 лютого 2005 року позивачем був виставлений рахунок № 0350/045/А на оплату електричної енергії 609,00 кВтч та 811,00 кВтч  на суму 410,64 грн. (а.с. 17), сплачений частково в розмірі 100,00 грн.

18 березня 2005 року позивачем був виставлений рахунок № 0350/0405/П на оплату електричної енергії 408,00 кВтч на суму 394,12 грн.(а.с. 24)

21 березня 2005 року позивачем був виставлений рахунок № 0350/045/А1 на оплату електричної енергії 406,00 кВтч та 2,00 кВтч на суму 428,88 грн.(а.с. 22)

Відповідно до пункту 7.6 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96 р. № 28 в редакції Постанови від 17.10.05 р. № 910, зареєстрованої в МЮУ 18.11.05 р. № 1399/11679 (долі Правила)  споживач повинен повністю сплачувати вартість обсягу електроенергії, заявленої на розрахунковий період у  відповідність з договором про постачання електричної енергії.

Як зазначено в пункті 5.3 Правил по висновкам розрахункового періоду договірна (гранична) величина споживання електричної енергії коригується постачальником електроенергії до рівня фактично сплаченої за розрахунковий період величини споживання електроенергії.

Відповідно до п.п. 7.26, 7.27 Правил обсяги перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду оплачується споживачами   постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору. Перевищення договірних (граничних) величин визначається відповідним актом. У разі перевищення договірної (граничної) величини споживання електроенергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, він за обсяги перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії п'ятикратну вартість різниці між фактично спожитими та договірними (граничними) обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.

Постановою КМУ від 09.04.02 р. № 475 був затверджений Порядок постачання електричної енергії споживачам. Цей порядок передбачає регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення граничних величин споживання та визначає, що граничні величини її споживання доводяться споживачам як договірні величини в термін, обумовлені договорами.

Відповідно до пункт 11 Порядку за підсумками місяця, гранична величина споживання електричної енергії для споживачів корегується за рівням фактично сплаченої   за цей місяць величини її споживання. Споживачеві у випадку перевищення встановлених, як договірні граничні величини споживання електричної енергії і потужності несуть відповідальність згідно статті 26 Закону України “Про електроенергетику”.

У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань по договору по оплаті електроенергії позивачем було скориговано  споживання електроенергії до рівня оплаченого-

“нульового” рівня, про складений  Акти про перевищення  № 350 від 02.03.05 р., № 234 від 28.03.05 р. відповідачем підписаний,  узгоджений  не оскаржений до суду (а.с. 18, 23).

Загальна сума заборгованості відповідача відповідно рахунку складає 1958,74 грн.(а.с.17,19, 24 )

Акт звірки за період з 01.01.05 р. по 29.08.06 р. станом на 29.08.06 р. підписаний сторонами, та підтверджує суму заборгованості за спожиту електроенергію  в зв'язку з перевищенням скоригованої договірної величини споживання.(а.с.45)

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України підставами виникнення господарських зобов'язань можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Разом з тим, при стягненні п'ятикратної вартості різниці спожитої і договірної електроенергії слід прийняти до уваги наступне.

Аналізуючи норми статті 26, 27 Закону України “Про електроенергетику”, можна зробити висновок, що санкція, яка  передбачена цими нормами, за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення в сфері господарювання і є  штрафною санкцією (Постанова Вищого господарського суду України від  29.09.05 р. № 2-14/3192-2005).

Статтями Господарського кодексу України, а саме, пункт 1 статті 230 штрафні санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у  разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Так, скорочена позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення відповідно частині 3 статті 267 Цивільного кодексу України. Відповідачем такої заяви зроблено не було.   

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення  заборгованості за спожиту електроенергію  в зв'язку з перевищенням скоригованої договірної величини підлягають задоволенню у розмірі 1958,74 грн.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться  при задоволені позову на відповідача відповідно до статті   49  Господарського процесуального кодексу   України.

У судовому засіданні, яке відбулося 19 вересня 2006 року було оголошено вступна та резолютивна частина рішення.

Рішення оформлене відповідно до статті 84  Господарського процесуального кодексу України   і підписано  22 вересня 2006 року

Керуючись статтями  33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд -    

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з   Фірми “Токар і К*” , 97554 АР Крим Симферопольський район с. Пожарське вул. Победи (Перемоги), 136  (р/р 26005111130034 в МКБ ЗКПО 19445532 МФО 384685) на користь Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” в особі Сімферопольського району електричних мереж, 95000 АР Крим м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6  (р/р 26031331320239 КЦО ПИБ м. Сімферополь ЗКПО 00131400 МФО 324430)  |обов'язку|  заборгованості 1958,74 грн., 153,00 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.