Рішення

від 05.04.2011 по справі 5005/2250/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/2250/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.11р.

Справа № 5005/2250/2011

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Практика М", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Прім", м. Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області  

про стягнення 87 299, 90 грн.

Суддя  Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник Ткаченко Я.В., дов. від 10.12.2011р. № 01-юр;

від відповідача: не з'явився.  

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Практика М" (м. Дніпропетровськ) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Прім" (м. Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області), з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, що надійшла до господарського суду 05.04.2011р., просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Прім" на свою користь основний борг за поставлений товар у сумі 85 292, 00 грн., пеню за період прострочення оплати товару з 29.10.2010р. по 15.02.2011р., розраховану на суму боргу 34 779, 28 грн., у розмірі 1 124, 76 грн., інфляційні втрати, розраховані на суму основного боргу 85 292, 00 грн. з застосуванням індексів інфляції за жовтень 2010 року –січень 2011 року, у розмірі 343, 35 грн. та 3 % річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 85 292, 00 грн. з 29.10.2010р. по 15.02.2011р. у розмірі 539, 79 грн., а всього: 87 299, 90 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № ВП-30788 від 01.10.2009р. щодо оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару у встановлений договором строк, наявністю боргу відповідача за поставлений товар у сумі 85 292, 00 грн. Відповідальність за прострочення оплати товару у виді пені передбачена умовами договору. 3% річних та інфляційні втрати заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку повноважного представника не забезпечив, про причини неявки представника у судові засідання суд не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 12.03.2011р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд відкладав розгляд справи з 17.03.2011р. на 05.04.2011р.

У судовому засіданні 05.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Практика М" (м. Дніпропетровськ), як постачальник, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вега Прім" (м. Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області), як покупець, уклали договір поставки № ВП-30788 (далі –Договір), за умовами якого (п.1.1.) постачальник взяв на себе зобов'язання поставити товар в строки, обумовлені Договором, відповідно до замовлення покупця, а покупець –прийняти його та оплатити на умовах, передбачених додатком № 4 до Договору "Додаткові умови", що є невід'ємною частиною Договору.

Договір з боку позивача підписано з протоколом розбіжностей, який погоджено сторонами Договору.

Строк дії Договору встановлюється з моменту його фактичного підписання і до 31.12.2009р. Строк дії Договору автоматично продовжується на один рік у випадку, якщо жодна із сторін не доведе до відома іншої сторони у письмовій формі про свій намір змінити або зупинити дію Договору за 30 календарних днів до закінчення дії Договору  (п.п. 12.1., 12.2. Договору).

Доказів припинення договірних відносин після 31.12.2009р. матеріали справи не містять.

Загальна сума Договору складає суму товару, отриманого за всіма накладними (п. 7.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору постачальник здійснює поставку товару в пункт доставки згідно замовлення покупця своїми транспортними засобами та за свій рахунок. Адреси пунктів доставки покупця наведені в додатку до Договору "Додаткові умови".

Додатком до Договору є "Додаткові умови", які, зокрема, визначають адреси пунктів доставки товару.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару (п. 1.2. Договору).

За видатковими накладними (а.с. 33-112, т. 1) в період з 23.04.2010р. по 30.09.2010р. включно позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 85 317,17 грн.

Всі видаткові накладні містять підпис особи (представника відповідача), що отримала товар, та печатки або штампи відповідача.

Заперечень щодо отримання від позивача товару за наведеними вище видатковими накладними відповідач не навів.

Відповідно до п. 7.2. Договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в пункті 6 додатку № 4 до Договору "Додаткові умови".

Відповідно до пункту 6  додатку № 4 до Договору "Додаткові умови" покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару.

Пункт 7.6. Договору передбачає, що днем здійснення платежу є той день, коли сума, яка належить до сплати, списується з розрахункового рахунку покупця.

Позивач посилається на ті обставини, що відповідач не повністю розрахувався за товар, поставлений йому за спірними видатковими накладними, наявність боргу відповідача у сумі 85 292,00 грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З огляду на умови Договору (п. 7.2., п. 6 додатку № 4 до Договору "Додаткові умови"), строк оплати товару, поставленого за спірними видатковими накладними в період з 23.04.2010р. по 30.09.2010р. включно, є таким, що настав.

Доказів повної оплати отриманого від позивача товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар у сумі 85 292, 00 грн. не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 85 292, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до п. 8.9. Договору у разі прострочення оплати товару постачальник стягує з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого у строк товару за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за період прострочення оплати товару з 29.10.2010р. по 15.02.2011р. на борг у сумі 34 779, 28 грн., який виник у зв'язку з неоплатою товару, поставленого у період з 01.09.2010р. по 30.09.2010р. включно.

Враховуючи умови Договору, строк оплати товару, поставленого за видатковою накладною від 01.09.2010р. настав 31.10.2010р., а прострочення оплати починається з 01.11.2010р.

Отже, пеня на борг 34 779, 28 грн. може бути нарахована лише з 01.11.2010р. Однак помилка щодо визначення періоду нарахування пені на борг у сумі 34 779, 28 грн. не впливає на розмір пені, заявленої до стягнення.  

Оскільки прострочення оплати поставленого товару має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період прострочення оплати товару, поставленого на суму 34 779, 28 грн., з 01.11.2010р. по 15.02.2011р. у розмірі 1 124, 76 грн.

При розрахунку пені позивач дотримався вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних за період прострочення з 30.11.2010р. по 15.02.2011р. у сумі 539, 79 грн. та інфляційних втрат, розрахованих з урахуванням індексів інфляції за грудень 2010 року –січень 2011 року у сумі 343, 35 грн.

При розрахунку 3 % річних позивач у розрахунку неправомірно визначив період прострочення оплати боргу у сумі 85 292, 00 грн. з 29.10.2010р., а також неправомірно зазначену суму боргу відкоригував на індекси інфляції за жовтень та листопад 2010р. Однак наведене не впливає на суми 3% річних та інфляційних втрат, заявлені до стягнення.

Розрахунки перевірені за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Прім" (52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє, вул. Пушкіна, буд. 6, ідентифікаційний код 33669196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Практика М" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Г. Сталінграда, 156 А, ідентифікаційний код 31959019) основний борг у сумі  85 292 (вісімдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 00 коп., пеню у сумі 1 124 (одна тисяча сто двадцять чотири) грн. 76 коп., 3% річних у сумі 539 (п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 79 коп., інфляційні втрати у сумі 343 (триста сорок три) грн. 35 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 873 (вісімсот сімдесят три) грн. 00 коп., витрати на оплату інформаційно–технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                       Л.А. Коваль

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 11.04.2011р.