Рішення

від 06.04.2011 по справі 5005/3284/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/3284/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.11р.

Справа № 5005/3284/2011

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпласт" (м. Дніпропетровськ) 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві дистриб'юційні системи" (м.Дніпропетровськ) 

про стягнення заборгованості за поставлений товар за договором № 2 від 01.06.2008р. у загальному розмірі 318 564,47 грн.

Суддя  Дубінін І.Ю.

Представники:

  Від позивача:             Солошенко С.В. - представник (дов. б/№ від 01.01.10р.)

від відповідача:            не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санпласт" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві дистриб'юційні системи" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар за договором № 2 від 01.06.2008р. у загальному розмірі 318 564,47 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 314 557,37 грн. - основний борг та 4 007,10 грн. - пеня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 2 від 01.06.2008р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач у судове засідання не з'явився, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 4900094489500, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду відповідачем. Крім того, відповідачем долучений до матеріалів справи відзив на позов, в якому він визнає у повному обсязі наявність заборгованості у розмірі 314 557,37 грн., яка виникла через тимчасову фінансову неспроможність відповідача виконати прийняті на себе зобов'язання, з огляду на що відповідач просить суд не застосовувати до нього фінансово-господарські санкції та відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення 4 007,10 грн. пені. Також відповідач просить суд розглянути справу без участі його представника.

Господарський суд вважає за можливе задовольнити вказане клопотання.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2008р. між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено договір № 2 (далі-договір), відповідно до умов якого продавець взяв себе  зобов'язання продати товар, а покупець зобов'язався вказаний товар прийняти та оплатити у відповідності з умовами даного договору. Найменування та кількість товару зазначені в накладних на відпуск товару. Якість та комплектність товару повинна відповідати ДСТУ та вимогам покупця. Якість товару підтверджується сертифікатом якості виробника. Договір набрав законної сили з моменту підписання його сторонами та діє до 01.06.2011р. (п.п. 1.1., 2.1., 2.2., 2.3., 6.1. договору).

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2., 4.1. договору, поставка товару здійснюється автомобільним транспортом узгодженими партіями в асортименті та кількості, визначеними у накладній. Поставка товару здійснюється продавцем на склад покупця не пізніше 10 днів з моменту отримання заявки покупця. Ціна товару (кожної партії товару) встановлюється продавцем та зазначається у накладних.

На виконання умов договору, 01.11.2010 року позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 314 557,37 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № АМ-0007144 від 01.11.2010р. на суму 97 558,34 грн.;

- № АМ-0007145 від 01.11.2010р. на суму 106 817,81 грн.;

- № АМ-0007146 від 01.11.2010р. на суму 110 181,22 грн.

Згідно з п. 4.2. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Вказане зобов'язання було відповідачем порушене, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 314 557,37 грн.

12.01.2011р. позивачем було пред'явлено претензію № ЮИ12/01-2011 (вих. 12.01.2011р. № 12/01-2011). Доказом отримання її відповідачем є розписка його представника на другому примірнику претензії, яка скріплена печаткою відповідача.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім того, відповідно до п. 7.1. договору, у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору винна сторона відшкодовує іншій стороні нанесені збитки у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

На підставі п. 7.1. договору, позивачем нарахована пеня у розмірі 4 007,10 грн. за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 26.01.2011р. по 25.02.2011р.

З огляду на положення п. 4.2. договору, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 314 557,37 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.  

Крім того, в матеріалах справи знаходиться акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.10р., який підписаний позивачем та відповідачем, та відповідно до якого заборгованість відповідача складає 314 557,37 грн. Також у відзиві на позов відповідач підтвердив наявність вказаного боргу.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 314 557,37 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 314 557,37 грн.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Договором№ 2 від 01.06.2008р. у розділі 7, який встановлює відповідальність сторін, зазначено, зокрема у п. 7.1., що у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору винна сторона відшкодовує іншій стороні нанесені збитки у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Враховуючи викладене, вказаним договором не передбачена сплата пені за неналежне виконання умов договору, в той час, як її розмір може бути встановлений виключно за згодою сторін, отже у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 4 007,10 грн. слід відмовити.  

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49,  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві дистриб'юційні системи" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 227; код ЄДРПОУ 35935295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпласт" (49046, м.Дніпропетровськ, вул. Широка, 225; код ЄДРПОУ 32350220) - 314 557 грн. 37 коп. основного боргу, 3 145 грн. 57 коп. витрат по сплаті державного мита, 233 грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.Ю. Дубінін