Рішення

від 08.04.2011 по справі 1/10-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/10-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.11р.

Справа № 1/10-11

За позовом Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 

до Дочірнього підприємства "КРоК-1", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 27 000 грн. 00 коп.

Суддя Рудь І.А.       

Представники:

 від позивача: Мартинов В.В., дов. №85-46 юр від 09.02.11р.;

від відповідача: Ходжаєв О.І., дов. № 190/10 від 06.08.10 р. 

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з ДП “КРоК-1” штраф в сумі 27 000 грн. 00 коп. за порушення вимог п. 8.3.1.(б) договору №К-1/478/13 від 04.12.09р. про надання послуг з фізичної охорони об'єкту.

Позовні вимоги обґрунтовує посиланням на відповідні акти про порушення умов договору, складені позивачем, в яких зафіксовані факти створення відповідачем передумов для втрати товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на охоронюваному об'єкті.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що порушення договору охорони позивачем не доведено, складені позивачем акти про порушення умов договору та акти про відмову від підпису вказаних актів не є належними доказами порушення умов договору відповідачем, оскільки складені в односторонньому порядку, особи –представники з боку виконавця, які зазначені позивачем в актах про порушення умов договору не є належними представниками відповідача, наділеними відповідними повноваженнями щодо підпису подібних документів, оскільки згідно п. 8.3.1 Договору для виявлення фактів порушень виконавець призначає вповноважених осіб для участі у регулярних рейдах по об'єктах, що знаходяться під охороною. Крім того, вказує, що свої зобов'язання за договором у період з вересня по листопад 2010 року відповідач виконав у повному обсязі, про що свідчать підписані позивачем без зауважень акти виконаних послуг у вказаному періоді. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 20.01.2011р. по 17.02.2011р., з 01.03.2011р. по 10.03.2011р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.09р. між ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” (замовник) та ДП “КРоК-1” (виконавець) укладено договір про надання послуг з фізичної охорони об'єкту №К-1/478/09/13 (надалі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконувати комплекс заходів власними штатними силами (охоронниками) та засобами, передбаченими чинним законодавством, з метою збереження об'єктів та майна замовника, що знаходиться на території замовника, в період часу та на умовах, визначених цим договором.

В п. 3.1 Договору сторони погодили об'єкт охорони: (караул №3) ГЗК (Гірничозбагачувальний комплекс), АПК (Агропромисловий комплекс), об'єкти УОП і Т (Управління громадського харчування і торгівлі), (караул №4) Шахтоуправління по підземному видобутку руди замовника згідно затвердженої дислокації постів (додатки №1А, 1Б, 1В, 1Г до договору).

Відповідно до п. 4.2.2 Договору виконавець зобов'язався забезпечити у межах наданих повноважень охорону об'єкта із зберіганням на ньому товарно-матеріальних цінностей замовника від розкрадання (крадіжки, грабежу, розбою), його пошкодження чи знищення, шляхом виконання спеціальних заходів щодо здійснення контролю за цілісністю об'єкта та схоронністю майна, що на ньому зберігається, а саме: а) послуги з охорони надавати із залученням працівників виконавця, що володіють відповідними і необхідними знаннями та навичками здійснення пропускного та внутрішньооб'єктного режимів, запроваджених замовником; б) не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт; в) не створювати передумови  для втрати ТМЦ, які знаходяться на охоронюваному виконавцем об'єкті, а саме: не спати (не дрімати), не залишати поста чи/або маршруту руху дозору, не припиняти здійснювати встановлений  не підприємстві пропускний режим; тощо.

Згідно з п. 8.3.1 Договору виконавець несе майнову відповідальність: а) за збитки, спричинені сторонніми особами майна замовнику, що знаходилось на об'єкті внаслідок  неналежного виконання чи невиконання  виконавцем своїх зобов'язань за цим договором згідно з вимогами документів, вказаних в п.4.2.6 цього договору; б) за створені працівниками виконавця передумови для втрати товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на підприємстві, а саме: сон на посту, залишення поста чи/або маршруту руху дозору, припинення здійснення встановленого на підприємстві пропускного режиму, про що складено акт чи/або протокол затримання, стягується штраф у розмірі 3000, 00 грн. за кожний такий випадок, тощо.

В п. 8.1 Договору сторони погодили, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, посилаючись на неналежне виконання  відповідачем своїх  зобов'язань за договором про надання послуг з фізичної охорони об'єкту №К-1/478/09/13 від 04.12.2009р., ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, п. 8.3.1 (б) договору, вважає, що відповідач повинен сплати штраф у розмірі 27 000, 00 грн., який нарахований позивачем за порушення умов Договору, які зафіксовано позивачем у актах №2 від 15.09.2010р., № 7 від 08.10.10р., № 8 від 08.10.10р., № 9 від 09.10.10р., № 10 від 09.10.10р., № 11 від 12.10.10р., № 12 від 13.10.10р., № 14 від 28.10.10р., № 18 від 03.11.10р. (а.с. 35, 37, 40, 43, 47, 50, 52, 54, 55)

У зв'язку із відмовою працівників відповідача підписувати перелічені вище акти (окрім акту № 10 та акту № 14), позивачем одночасно складалися акти про відмову від підпису (а.с. 36, 38, 41, 44, 51, 53, 56).

За твердженням позивача надані ним документи є достатніми доказами неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з фізичної охорони об'єкту №К-1/478/09/13 від 04.12.09р., а тому він має право вимагати від відповідача сплати штрафу у розмірі 27 000, 00 грн., що передбачено п. 8.3.1. (б) вищезазначеного договору.  

Доказів оплати нарахованого позивачем штрафу в сумі 27 000 грн. 00 коп. відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 174  Господарського процесуального кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, серед яких вказано й договори,  визначено статтею 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається зі змісту Договору, у разі виявлення порушень, перелічених у п. 8.3.1 Договору, складається Акт, фіксуючий певні невідповідності та підписується представниками Замовника та Виконавця за договором. У разі відмови Виконавця підписати Акт, складається акт про відмову підписання належного Акту.

Акт, підписаний як в двосторонньому так і в односторонньому порядку є підставою для стягнення штрафу, за спричинені працівниками Виконавця пошкодження та неналежного використання майна Замовника. (абз. 3 п. 8.3.1 Договору).

Із наданих позивачем на підтвердження позовних вимог актів про порушення відповідачем умов договору вбачається, що всі вони, окрім акту №10 та акту №14, не підписані представником відповідача, про що позивачем складені відповідні акти про відмову від підпису.  

Однак, сторонами не надано доказів на підтвердження повноважень зазначених осіб Замовника, що фігурують в Актах про порушення, на підписання вказаних актів, в той час як умовами п. 8.3.1. Договору передбачено, що для виявлення фактів порушень Виконавець призначає вповноважених осіб для участі у регулярних рейдах по об'єктах, що знаходяться під охороною.

Як вказує відповідач, документів, що свідчать про надання таких повноважень переліченим у Актах особам не існує. Узгодження з Виконавцем, про наділення Замовником такими повноваженнями відповідних осіб, здійснено не було.

Крім того, відповідно до п. 4.1.8 Договору до обов'язків замовника віднесене зобов'язання повідомляти виконавця про всі недоліки та порушення служби особовим складом виконавця для прийняття ним необхідних заходів реагування.

Листи № 15-1485 від 18.11.2010р., № 15-1516 від 24.11.2010р., № 15-1515 від 24.11.2010р. (а.с. 105, 106), надані позивачем на підтвердження запрошення відповідача до участі в комісіях по розгляду фактів розкрадання та підписання відповідних актів, не є належними доказами повідомлення виконавця про порушення служби особовим складом виконавця в контексті п. 8.3.1(б), оскільки в них йдеться про виклик відповідача для засвідчення факту розкрадання, а не створення передумов для втрати товарно-матеріальних цінностей, відповідальність за які є предметом даного спору.

Відповідно ж до приписів ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ст. 32)

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33)

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34).

Але позивачем не надано належних доказів того, що працівниками відповідача були створені передумови для втрати товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на підприємстві.  Не доведено повноваження представників відповідача (акт № 10 від 09.10.2010р., акт № 14 від 28.10.2010р.) на складання та підписання відповідних актів.

В матеріалах справи містяться акти виконаних послуг за вересень-листопад 2010р., як доказ належного виконання відповідачем своїх обов'язків по договору.

На підставі викладеного, господарський суд вважає доводи позивача, зазначені в позовній заяві не обґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись  ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                         І.А. Рудь

Рішення підписане - 08.04.11р.