Рішення

від 11.04.2011 по справі 5005/3666/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/3666/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.11р.

Справа № 5005/3666/2011

За позовом Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Комунального підприємства "Добробут", с. Кам'янка Апостолівського району Дніпропетровської області

про стягнення 2 287,57 грн.

Суддя  Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Богданова О.В., довір. № 16-04-1276 від 01.04.11р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Комунального підприємства "Добробут" (надалі - відповідач) суму 2 088,80 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 166,24 грн. пені, 32,53 грн. 3% річних, а всього 2 287,57 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по договору № 4ЛВК від 14.12.09р.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав. В призначене судове засідання не з'явився. Про час та дату розгляду спору повідомлений належно. Клопотання про відкладення розгляду спору або письмових пояснень про причини такої неявки на адресу суду не надходили.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, та оригіналами документів наданих представником позивача для огляду у судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

        встановив:

14.12.2009 року між позивачем (виробником) та відповідачем (споживачем) було укладено договір № 4ЛВК на централізоване питне водопостачання у 2010 році (далі - Договір), у відповідності з умовами якого предметом договору є зобов'язання виробника у договірних обсягах надати централізоване питне водопостачання відповідачу, що відповідає ГОСТУ 2874-82 "Вода питьевая", а останній, в свою чергу, на підставі актів про обсяг водопостачання, у строк не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, в повному обсязі оплатити надані послуги (п.п. 1.1, 2.1, 4.3 Договору).

Відповідно до умов вказаного договору, позивачем належним чином поставлено відповідачу у серпні місяці 2010 року 657 м3 питної води на суму 2 358,63 грн., але в порушення взятих на себе зобов'язань спожита вартість води споживачем сплачена частково, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 1 944,74 грн.

Відповідач обставин наведених позивачем у позовній заяві не спростував, доказів оплати решти вказаних обсягів питної води суду не надав.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за спожиту питну воду відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,8% від суми платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача за період з 11.09.10р. по 10.03.11р. сума пені становить розмір 166,24 грн.

На підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, позивач нарахував відповідачу за період з вересня по лютий місяць 2010-2011 р.р. суму 144,06 грн. інфляційних, а також за період з 11.09.10р. по 10.03.11р. суму 32,53 грн. 3% річних.

На час розгляду справи, доказів погашення загальної суми заборгованості відповідача перед позивачем суду не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка  споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживач (відповідач у справі) питної води зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Отже, внаслідок вищенаведених вимог кодексу та наданих позивачем доказів до позову, у сторін по справі існують договірні зобов'язання за невиконання чи недотримання яких несуть цивільну відповідальність.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України вказано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно  до закону, інших правових актів, договору.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32-33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Добробут" (53830, с. Кам'янка Апостолівського району Дніпропетровської області; ЄДРПОУ 32232498) на користь Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (50007, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пр-т Миру, 15а; ЄДРПОУ 00191017) суму 2 088,80 грн. (дві тисячі вісімдесят вісім грн. 80 коп.) основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 166,24 грн. (сто шістдесят шість грн. 24 коп.) пені, 32,52 грн. (тридцять дві грн. 52 коп.) 3% річних, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

 А.В. Суховаров

Рішення підписано –