Рішення

від 14.04.2011 по справі 5005/3058/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/3058/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.11р.

Справа № 5005/3058/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Борстройінвест",                                   м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Альво",                              м. Дніпропетровськ

про стягнення 432 554,14 грн.

Суддя  Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Прибильський В.Г., довір. б/н від 27.12.10р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Борстройінвест" (далі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Будівельна компанія "Альво" (далі –відповідач) суму 432 554,14 грн. безпідставно набутого майна.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився. Документи та відзив на позов витребувані ухвалою на вимогу господарського суду не надав. Клопотання про перенесення розгляду спору чи письмове пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Між тим, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення повернуте установою поштового зв'язку з відміткою "адресат не розшуканий". При цьому, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 807025 наданої позивачем, вбачається, що станом на 22.03.11р. відповідач значиться в ЄДРПОУ і його юридична адреса: м. Дніпропетровськ, пр-т Газети «Правда», 3 на яку і було направлено кореспонденцію суду з відомостями про час та дату слухання спору, та необхідністю надання до матеріалів справи необхідних документів.

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про розгляд спору належно, а в матеріалах справи достатньо належних документів необхідних суду для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, а також оригіналами документів наданих представником позивача для огляду у судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

        встановив:

02.01.2008 року між позивачем та відповідачем було підписано підрядний договір № 01/01-08 (далі - Договір).

У період з червня по вересень 2010 року відповідачем отримано від позивача грошові кошти в загальній сумі 432 554,14 грн., де призначенням платежу вказано за будівельні матеріали та виконанні роботи згідно Договору, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 837 ЦК України, визначено, що підрядник бере на себе обов'язок виконати певну роботу визначену договором підряду.

У договорі підряду визначається ціна роботи (ч. 1 ст. 843 ЦК України), а частиною 1 статті 844 ЦК України зазначається, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Проведений господарським судом детальний аналіз умов Договору відображає, що сторонами не було погоджено ціну договору, що є порушенням діючих норм законодавства. Також, не було підписано кошторисної документації, оскільки будь-яких доказів того, що підрядником (відповідачем у справі) було складено та запропоновано для затвердження замовнику (позивачу у справі), в матеріалах справи відсутні.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України). Тоді як, умовами Договору не передбачено строку протягом якого будуть діяти права та обов'язки, як замовника, так і підрядника. а додаткових умов, додатків до Договору в яких був би визначений строк договору не підписувалось.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України, визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно умов ст.ст. 631, 632 ЦК України обов'язковими умовами, які необхідно визначити в договорі є ціна та строк договору (строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягни згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Частиною 3 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8 ст. 181 ГК України).

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06 листопада 2009 року за  № 9, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору).

Таким чином, вищенаведене дає суду підстави вважати спірний підрядний договір таким, що є неукладеним, а грошові кошти –безпідставно набутим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Наслідки безпідставного набуття майна передбачені ч. 1 ст. 1213 ЦК України, а саме набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Вивчивши матеріали справи господарський суд зазначає, що згідно фіскального чеку за № 4193 та опису вкладення до поштового відправлення позивачем 29.11.10р. надіслано на адресу відповідача лист (а.с. 46-47) з вимогою перерахувати грошові кошти у сумі 432 554,14 грн. на його рахунок, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України вказують на те, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На час розгляду спору відповідач не надав суду доказів добровільного перерахування на рахунок позивача спірної суми безпідставно отриманих грошових коштів, а обставини наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростовані.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Альво" (49081, м. Дніпропетровськ, пр-т Газети «Правда», 3; ЄДРПОУ 35543911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Борстройінвест" (49000, м. Дніпропетровськ, пров. Фестивальний, 16/10; ЄДРПОУ 33165229) суму 432 554,14 грн. (чотириста тридцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 14 коп.) безпідставно отриманого майна, 4 325,54 грн. (чотири тисячі триста двадцять п'ять грн. 54 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                  А.В. Суховаров

Рішення підписано –