Рішення

від 12.04.2011 по справі 7/031-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/031-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" квітня 2011 р.                                                                  Справа № 7/031-11

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпром», Київська область, м. Вишгород,

до                    Молодіжної громадської організації «Авангард», Київська область, м. Вишгород,

про                    стягнення 35 140,67 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бойко О.В. –представник за довіреністю №74 від 20.01.2011 року,

від відповідача: не з'явились,

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпром»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №82 від 15.02.2011 року (вх. №631 від 18.02.2011 року) до Молодіжної громадської організації «Авангард»(далі –відповідач) про стягнення 35 140,67 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором суборенди нерухомого майна №39/411 від 01.04.2010 року, а саме щодо своєчасної і повної оплати орендної плати, витрат на експлуатацію та утримання орендованого майна та оплати за комунальні послуги за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року, а тому просить суд стягнути з відповідача 20 970,28 грн. основної заборгованості, 1 804,87 грн. пені, 1 049,52 грн. інфляційних втрат, 2 249,80 грн. 20% річних, а також у зв'язку з несвоєчасним поверненням об'єкту оренди неустойку згідно з ч.2 ст. 785 ЦК України у розмірі 9 066,20 грн., а всього 35 140,67 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.02.2011 року було порушено провадження у справі №7/031-11 та призначено її розгляд на 17.03.2011 року.

У судовому засіданні 17.03.2011 року представником позивача у справі була надана заява про уточнення позовних вимог вих. №89 від 14.03.2011 року, яка за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог, право на подання якої закріплено ст. 22 ГПК України, оскільки в поданій заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 35 034,91 грн., з них 20 970,28 грн. основної заборгованості, 1 649,49 грн. пені на суму заборгованості по сплаті орендних платежів, 118,43 грн. пені на суму заборгованості по сплаті комунальних платежів та електроенергії, 947,94 грн. інфляційних втрат на суму заборгованості по сплаті орендних платежів, 80,44 грн. інфляційних втрат на суму заборгованості по сплаті комунальних платежів та електроенергії, 2 051,22 грн. 20% річних на суму заборгованості по сплаті орендних платежів, 150,91 грн. 20% річних на суму заборгованості по сплаті комунальних платежів та електроенергії, а також у зв'язку з несвоєчасним поверненням об'єкту оренди неустойку згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України у розмірі 9 066,20 грн. Подана заява прийнята судом до розгляду. Таким чином, на розгляд господарського суду передано позовні вимоги (остаточно сформовані в заяві вих. №89 від 14.03.2011 року) про стягнення з відповідача на користь позивача 35 034,91 грн., з яких 20 970,28 грн. основна заборгованість, 1 767,92 грн. пеня, 1 028,38 грн. інфляційні втрати, 2 202,13 грн. 20% річні, 9 066,20 грн. неустойка за несвоєчасне повернення об'єкта оренди.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 17.03.2011 року представників відповідача, який відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, розгляд справи було відкладено на 12.04.2011 року.

У судовому засіданні 12.04.2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання 12.04.2011 року повторно не з'явились. Відповідач про дату, час та місце судового засідання відповідно до вимог ч. 1 ст. 64 ГПК України повідомлений належним чином, про причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 12.04.2011 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

01.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпром»(орендодавець за договором, позивач у справі) та Молодіжною громадською організацією «Авангард»(суборендар за договором, відповідач у справі) було укладено договір суборенди нерухомого майна №39/411 (далі –договір суборенди), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов'язався передати у строкове платне користування нежитлові приміщення, вказані в п. 1.2. договору, а суборендар зобов'язався прийняти це майно, своєчасно вносити плату за користування ним та інші платежі і після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцю в належному стані.

Згідно п. 1.2. договору суборенди майно, що надається в суборенду є частиною центральної будівельної лабораторії і складається із кімнати №411 загальною площею 31,7 кв.м., які розташовані на 4 поверсі будівлі №7/1 по вул. Набережній у м. Вишгороді Вишгородського району Київської області.

Пунктом 2.1. договору суборенди визначено, що майно надається суборендарю для розміщення офісу суборендаря.

У відповідності до п.п. 3.1.-3.2. договору суборенди орендодавець зобов'язаний передати, а суборендар зобов'язаний прийняти майно у користування протягом трьох днів з дати внесення суборендарем у повному обсязі платежів, передбачених пунктами 5.9.1. та 5.9.2. цього договору. Факт передачі-приймання майна в суборенду підтверджується актом передачі-приймання, підписаним повноваженими представниками сторін.

Сторонами (п. 4.1. договору суборенди) погоджено, що майно передається суборендарю в користування на строк з 01.04.2010 року до 31.12.2010 року включно.

Як визначено п. 5.1. договору, розрахунок розміру плати за суборенду та інших платежів, покладених цим договором на суборендаря, здійснюється орендодавцем виходячи з розрахункової площі орендованих приміщень. Розрахункова площа орендованих приміщень становить суму загальної площі орендованих приміщень, вказаної у п. 1.2 договору та фактора приміщень спільного користування в розмірі 10% загальної площі орендованих приміщень. Розрахункова площа складає 34,9 кв.м. За домовленістю сторін за користування орендованими приміщеннями встановлюється плата в розмірі 2 615,25 грн., крім того ПДВ 20% - 523.05 грн., а всього з ПДВ –3 138,30 грн., за перший місяць користування, яким є січень 2010 року. Згідно ст. 524 ЦК України сторони визначають грошовий еквівалент розміру плати за суборенду за один місяць у доларах США, що становить 392,29 доларів США, за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення цього договору. Розрахунок плати за суборенду наведений у Додатку 1 до договору.

Відповідно до п 5.3. договору, окрім плати за суборенду, суборендар сплачує орендодавцю компенсацію вартості витрат останнього на експлуатацію і утримання орендованих приміщень, а також спожитих суборендарем комунальних послуг та електроенергії. Перелік витрат орендодавця на експлуатацію і утримання орендованого майна, вартість яких підлягає компенсації суборендарем визначається у Додатку 1 до цього договору.

Згідно п. 5.4. плата за суборенду, компенсація вартості витрат орендодавця на експлуатацію і утримання орендованого майна здійснюється суборендарем щомісячно у порядку передплати, не пізніше 10-го числа кожного поточного місяця. Сплата суборендарем платежів наперед за більший період допускається тільки за попередньою згодою орендодавця.

Компенсація вартості спожитих суборендарем комунальних послу і електроенергії, здійснюється суборендарем не пізніше 10-ти календарних днів з моменту закінчення місяця в якому вони були спожиті. (п. 5.5. договору).

Пунктом 5.7. договору визначено. що для здійснення платежів за цим договором орендодавець виписує рахунки на оплату, які суборендар зобов'язаний самостійно. Не пізніше 5-го числа кожного місяця, отримувати у орендодавця за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7/1, кім. 311, в робочі дні з 9-00 до 17-00. Неотримання або несвоєчасне отримання рахунка суборендарем не є підставою для звільнення його від відповідальності за несвоєчасне здійснення платежів, передбачених договором.

Суборендар, відповідно до п. 5.9. договору, зобов'язаний протягом 3 банківських днів з дати укладення цього договору сплатити орендодавцю перший платіж за користування майном.

Згідно п. 8.1. договору суборенди повернення орендованих приміщень орендодавцю здійснюється суборендарем за актом передачі-приймання, який підписується повноважними представниками сторін. В акті зазначаються: дата та місце складання акта, найменування та площа орендованих приміщень, санітарний та технічний стан приміщень, їх інженерних комунікацій, перелік майна та обладнання, які встановлені у орендованих приміщеннях. Акт передачі-приймання готується орендодавцем після повідомлення суборендаря про готовність орендованих приміщень до передачі їх орендодавцю.

Суборендар зобов'язаний не пізніше ніж за два дні до дати закінчення строку суборенди, визначеного у п. 4.1. договору, а у випадку розірвання договору –до дати його розірвання, звільнити орендовані приміщення від власного майна, привести їх у належний технічний та санітарний стан, повідомити орендодавця про готовність орендованих приміщень до передачі їх орендодавцю. (п.8.2. договору суборенди).

Цей договір, згідно п. 11.1., вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін та скріплення його печатками сторін і діє протягом усього строку користування майном суборендодавцем, а в частині виконання зобов'язань, які були порушені в період дії договору, - до моменту повного їх виконання винною стороною.

Відповідно до п. 11.6.1. договору суборенди, дія цього договору припиняється у разі закінчення строку оренди майна, окрім випадків продовження строку суборенди.

Згідно п. 11.4. договору суборенд, зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді.

Пунктом 11.8. договору передбачено, що у випадку намірів суборендаря продовжити користування орендованим приміщенням після закінчення строку суборенди, встановленого п. 4.1. цього договору, він зобов'язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку суборенди. Суборендар, який належним чином виконував умови цього договору має переважне право на укладення договору на новий строк, за умови досягнення між сторонами домовленості щодо розмірів плати та інших умов договору.

Як встановлено господарським судом, 01.04.2010 року сторонами була підписана додаткова угода №1 про внесення змін до договору суборенди нерухомого майна, якою сторони виклали Додаток 1 до договору суборенди у новій редакції, що додається до цієї угоди і є її невід'ємною частиною, а також виклали другий абзац п. 5.1. в наступній редакції: «За домовленістю сторін за користування орендованими приміщеннями встановлюється плата в розмірі 1 743,50 грн., крім того ПДВ 20% - 348,70 грн., а всього з ПДВ 20% –2 092,20 грн., за перший місяць користування, яким є січень 2010 року. Згідно ст. 524 ЦК України сторони визначають грошовий еквівалент розміру плати за суборенду за один місяць у доларах США, що становить 261,53 доларів США, за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення цього договору. Розрахунок плати за суборенду наведений у Додатку 1 до договору.»

Згідно п. 3 додаткової угоди, її умови розповсюджуються на відносини сторін, які склались між ними за договором суборенди починаючи з 01.04.2010 року.

Господарським судом досліджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпром», як орендодавець, передало Молодіжній громадській організації «Авангард», як суборендарю, у строкове платне користування частину центральної будівельної лабораторії, яка складається із кімнат №411 загальною площею 31,7 кв.м., які розташовані на 4 поверсі будівлі №7/1 по вул. Набережній у м. Вишгороді Вишгородського району Київської області, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту передачі-приймання нерухомого майна в суборенду від 01.04.2010 року (оригінал акту оглянутий судом у судовому засіданні). Як вбачається з вказаного акту, він складений та підписаний уповноваженими представниками як позивача, так і відповідача та скріплений печатками товариств у відповідності до п. 3.2. договору суборенди.

Договір суборенди №39/411 від 01.04.2010 року був укладений сторонами на строк до 31.12.2010 року включно (п. 4.1., п. 11.1. договору).

При цьому, сторонами не подано суду жодних доказів звернення відповідача до позивача у відповідності до п. 11.8. договору суборенди про намір суборендаря продовжити строк користування орендованим приміщенням.

Натомість, господарським судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпром»(орендодавець за договором суборенди) зверталось до Молодіжної громадської організації «Авангард»(суборендар за договором) з листом №70 від 22.12.2010 року, в якому позивач повідомляв відповідача про закінчення 31.12.2010 року строку оренди і про неможливість укладення договору суборенди на новий строк у зв'язку з існуванням заборгованості відповідача по оплаті орендної плати та інших платежів та просив у визначений п. 8.2. договору суборенди строк звільнити орендовані приміщення від власного майна та привести їх у належний стан (копія листа наявна в матеріалах справи, оригінал оглянутий судом у судовому засіданні). Вказаний лист був надісланий на адресу відповідача 24.12.2010 року, що підтверджується поданими позивачем копіями фіскальних чеків №8604 від 24.12.2010 року та №8603 від 24.12.2010 року.

Відповідач відповіді на надісланий лист позивача №70 від 22.12.2010 року не надав, жодних дій, спрямованих на врегулювання орендних відносин, не вчинив.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку що, позивач у передбачений законом термін вчинив дії, що свідчать про його відмову від пролонгації договору, внаслідок чого виключається настання наслідків, передбачених ч. 1 ст. 764 ЦК України, ч. 4 ст. 284 ГК України.

Тому, укладений сторонами договір суборенди нерухомого майна №39/411 є припиненим з 01.01.2011 року (оскільки строк оренди був встановлений сторонами до 31.12.2010 року включно) у зв'язку із закінченням строку його дії.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач починаючи з 01.04.2010 року користувався орендованим приміщенням частиною центральної будівельної лабораторії, яка складається із кімнат №411 загальною площею 31,7 кв.м., які розташовані на 4 поверсі будівлі №7/1 по вул. Набережній у м. Вишгороді Вишгородського району Київської області.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку та наявних в матеріалах справи актів наданих орендних послуг за договором №39/411 від 01.04.2010 року за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року позивачем було надано відповідачу послуг (а саме оренда приміщення, сервісне обслуговування приміщення та комунальні послуги) на загальну суму 21 970,28 грн., зокрема, згідно акту наданих послуг:

-          №212 від 30.04.2010 року у квітні 2010 року орендна плата становить 1 743,50 грн. (без ПДВ), сервісне обслуговування –145,29 грн. (без ПДВ), разом 2 266,55 грн. з ПДВ;

-          №280 від 31.05.2010 року у травні 2010 року орендна плата становить 1 743,50 грн. (без ПДВ), сервісне обслуговування –145,29 грн. (без ПДВ), комунальні послуги –246,24 грн. (без ПДВ), разом 2 562,04 грн. з ПДВ;

-          №347 від 30.06.2010 року у червні 2010 року орендна плата становить 1 743,50 грн. (без ПДВ), сервісне обслуговування –145,29 грн. (без ПДВ), комунальні послуги –207,63 грн. (без ПДВ), разом 2 515.70 грн. з ПДВ;

-          №418 від 31.07.2010 року у липні 2010 року орендна плата становить 1 743,50 грн. (без ПДВ), сервісне обслуговування –145,29 грн. (без ПДВ), комунальні послуги –233,41 грн. (без ПДВ), разом 2 546,64 грн. з ПДВ;

-          №480 від 31.08.2010 року у серпні 2010 року орендна плата становить 1 743,50 грн. (без ПДВ), сервісне обслуговування –145,29 грн. (без ПДВ), комунальні послуги –215,26 грн. (без ПДВ), разом 2 524,86 грн. з ПДВ;

-          №523 від 30.09.2010 року у вересні 2010 року орендна плата становить 1 743,50 грн. (без ПДВ), сервісне обслуговування –145,29 грн. (без ПДВ), комунальні послуги –235,45 грн. (без ПДВ), разом 2 549,09 грн. з ПДВ;

-          №589 від 31.10.2010 року у жовтні 2010 року орендна плата становить 1 743,50 грн. (без ПДВ), сервісне обслуговування –145,29 грн. (без ПДВ), комунальні послуги –171,46 грн. (без ПДВ), разом 2 472,30 грн. з ПДВ;

-          у листопаді 2010 року орендна плата становить 1 743,50 грн. (без ПДВ), сервісне обслуговування –145,29 грн. (без ПДВ), разом 2 266,55 грн. (відповідачем акт підписаним не був);

-          у грудні 2010 року орендна плата становить 1 743,50 грн. (без ПДВ), сервісне обслуговування –145,29 грн. (без ПДВ), разом 2 266,55 грн. (відповідачем акт підписаним не був).

Господарським судом досліджено, що визначений в актах розмір орендної плати та розмір компенсації витрат орендодавця на експлуатацію і утримання орендованих приміщень (сервісне обслуговування згідно актів) відповідає розмірам встановленим у Додатку №1 до Додаткової угоди №1 від 01.04.2010 року про внесення змін до договору суборенди нерухомого майна, а розмір комунальних послуг визначений орендодавцем згідно розрахунку, встановленому у вказаному вище Додатку.

Окрім того, перелічені вище акти наданих орендних послуг за договором №39/411 від 01.04.2010 року підписані уповноваженими представниками як позивача, так і відповідача та скріплені печатками товариств.

Господарським судом досліджено, що на виконання взятих згідно п. 5.7. договору зобов'язань, позивач виставляв відповідачу для оплати рахунки:

-          №209 від 01.04.2010 року на суму 2 266,55 грн., з яких орендна плата становить 1 743,50 грн. (без ПДВ), сервісне обслуговування –145,29 грн. (без ПДВ);

-          №269 від 05.05.2010 року на суму 2 562,04 грн., з яких орендна плата становить 1 743,50 грн. (без ПДВ), сервісне обслуговування –145,29 грн. (без ПДВ), комунальні послуги –246,24 грн. (без ПДВ);

-          №343 від 01.06.2010 року на суму 2 515,70 грн., з яких орендна плата становить 1 743,50 грн. (без ПДВ), сервісне обслуговування –145,29 грн. (без ПДВ), комунальні послуги –207,63 грн. (без ПДВ);

-          №418 від 01.07.2010 року на суму 2 546,64 грн., з яких орендна плата становить 1 743,50 грн. (без ПДВ), сервісне обслуговування –145,29 грн. (без ПДВ), комунальні послуги –233,41 грн. (без ПДВ);

-          №481 від 02.08.2010 року на суму 2 524,86 грн., з яких орендна плата становить 1 743,50 грн. (без ПДВ), сервісне обслуговування –145,29 грн. (без ПДВ), комунальні послуги –215,26 грн. (без ПДВ);

-          №525 від 01.09.2010 року на суму 2 549,09 грн., з яких орендна плата становить 1 743,50 грн. (без ПДВ), сервісне обслуговування –145,29 грн. (без ПДВ), комунальні послуги –235,45 грн. (без ПДВ);

-          №591 від 01.10.2010 року на суму 2 472,30 грн., з яких орендна плата становить 1 743,50 грн. (без ПДВ), сервісне обслуговування –145,29 грн. (без ПДВ), комунальні послуги –171,46 грн. (без ПДВ).

Враховуючи не підписання відповідачем актів наданих орендних послуг за листопад та грудень 2010 року, позивачем нараховано лише орендну плату та витрати на експлуатацію і утримання орендованих приміщень, розмір яких визначений сторонами у Додатку №1 до Додаткової угоди №1 від 01.04.2010 року про внесення змін до договору суборенди нерухомого майна.

Таким чином, згідно виставлених рахунків та умов договору на користь позивача, як орендодавця за договором, відповідач повинен був сплатити 21 970,28 грн., з яких 18 829,80 грн. орендної плати, 1 569,15 грн. компенсації витрат орендодавця на експлуатацію і утримання орендованого майна та 1 571,33 грн. комунальних послуг.

Однак відповідач частково оплатив виставлені рахунки, здійснивши платіж 18.11.2010 року у сумі 1 000,00 грн. з призначенням платежу «оренда приміщення». Даний факт підтверджується копією банківської виписки по рахунку позивача, яка наявна в матеріалах справи.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що орендна плата, компенсація витрат орендодавця на експлуатацію і утримання орендованого майна та вартість комунальних послуг за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року, відповідачем оплачувались несвоєчасно та не в повному обсязі.

Беручи до уваги вищенаведені факти, господарський суд дійшов до висновку, що на момент розгляду спору у суді заборгованість відповідача перед позивачем за договором суборенди нерухомого майна становить 20 970,28 грн., з яких 17 829,80 грн. борг з орендної плати (18 829,80 грн., загальний розмір орендних платежів, що підлягав оплаті –1 000,00 грн., сплачені відповідачем грошові кошти), 1 569,15 грн. заборгованість по сплаті витрат на експлуатацію і утримання орендованого майна та 1 571,33 грн. заборгованість по сплаті комунальних послуг.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 ГК України унормовано, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено ч.ч.1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду судом спору по суті відповідач не заперечив факт користування орендованим приміщенням, а також існування вказаної заборгованості, проте доказів оплати суми боргу не надав.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором суборенди нерухомого майна у сумі 20 970,28 грн., з яких 17 829,80 грн. борг з орендної плати, 1 569,15 грн. заборгованість по сплаті витрат на експлуатацію і утримання орендованого майна та 1 571,33 грн. заборгованість по сплаті комунальних послуг, є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо своєчасної оплати орендної плати, витрат на експлуатацію та утримання орендованих приміщень та комунальних послуг доведено позивачем належними та допустимими доказами, та відповідачем не спростовано.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що за кожен день прострочення внесення суборендарем платежів покладених на нього цим договором суборендар, на вимогу орендодавця, сплачує останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

На цій підставі, враховуючи несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати та витрат на експлуатацію та утримання орендованих приміщень, позивачем нараховано до стягнення пеню в розмірі 1 649,49 грн. і враховуючи несвоєчасну сплату відповідачем комунальних платежів, позивачем нараховано до стягнення пеню в розмірі 118,43 грн., а всього нараховано пеню в розмірі 1 767,92 грн.

При цьому, господарський суд зазначає, що у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 9.10 договору сторонами погоджено, що нарахування штрафних санкцій за порушення зобов'язань, передбачених цим договором, не обмежується будь-яким строком і здійснюється до моменту повного виконання стороною порушеного нею зобов'язання. За домовленістю сторін до вимог орендодавця, про стягнення із суборендаря заборгованості з будь-яких платежів, передбачених цим договором, сум збитків та нарахованих штрафних санкцій встановлюється позовна давність у три роки.

Таким чином, сторонами у договорі досягнуто згоду про нарахування штрафних санкцій понад шестимісячний строк, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи, що відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний був орендну плату за перший місяць здійснити протягом 3 банківських днів з дати укладення договору (тобто до 06.04.2010 року), а орендну плату та витрати на експлуатацію та утримання орендованих приміщень за наступні місяці сплачувати не пізніше 10-го числа кожного поточного місяця, і вартість комунальних послуг не пізніше 10-ти календарних днів з моменту закінчення місяця, в якому вони були спожиті, то момент прострочення відповідачем виконання зобов'язання наступає:

-          за зобов'язанням щодо сплати орендної плати за перший місяць з 07.04.2010 року;

-          за зобов'язаннями щодо сплати орендної плати та витрат на експлуатацію та утримання орендованих приміщень за наступні місяці з 11 поточного місяця;

-          за зобов'язанням щодо сплати вартості комунальних послуг з 11 числа наступного місяця, за яким було спожито такі послуги.

Перевіривши, наданий позивачем у заяві про зменшення позовних вимог вих. №89 від 14.03.2011 року розрахунок пені, господарський суд встановив, що позивачем вірно визначено період прострочки за кожним із вищезазначених зобов'язань і нарахована пеня є арифметично вірною, а відтак підлягає задоволенню повністю у сумі 1 767,92 грн.

Позивач у заяві вих. №89 від 14.03.2011 року просить суд стягнути з відповідача нарахованих на суму боргу по орендній платі, по сплаті витрат на експлуатацію та утримання орендованих приміщень та комунальних послуг 947,94 грн. інфляційних втрат на суму заборгованості по сплаті орендних платежів, 80,44 грн. інфляційних втрат на суму заборгованості по сплаті комунальних платежів та електроенергії (разом 1 028,38 грн. інфляційних втрат), 2 051,22 грн. 20% річних на суму заборгованості по сплаті орендних платежів, 150,91 грн. 20% річних на суму заборгованості по сплаті комунальних платежів та електроенергії (разом 2 202,13 грн. 20% річних).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, встановлених ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 6 ЦК України встановлена свобода договору, яка може проявлятися у тому, що сторони у договорі можуть відступити від положень актів законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно з ст. ст. 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вищенаведені правові норми кореспондуються з нормами ч. 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, відповідно до яких сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Враховуючи те, що сторонами у договорі суборенди нерухомого майна №39/411 (п. 9.3. договору) узгоджено, що у випадку прострочення виконання суборендарем грошового зобов'язання суборендар, на вимогу орендодавця, сплачує останньому проценти у розмірі 20% річних від простроченої суми, то господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 20% річних є правомірною та обґрунтованою.

Одночасно, перевіривши, наданий позивачем у заяві про зменшення позовних вимог вих. №89 від 14.03.2011 року розрахунок інфляційних втрат та 20% річних за визначений позивачем період прострочки щодо кожного із зобов'язань відповідача окремо, господарський суд встановив, що нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 20% річних є арифметично вірними, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з Молодіжної громадської організації «Авангард»9 066,20 грн. неустойки за несвоєчасне повернення об'єкту оренди, нарахованої на січень та лютий 2011 року, господарський суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що укладений сторонами договір суборенди нерухомого майна №39/411 є припиненим з 01.01.2011 року (оскільки строк оренди був встановлений сторонами до 31.12.2010 року включно) у зв'язку із закінченням строку його дії.

Відповідно до ч. 1. ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п. п. 7.2.16., 8.2. договору суборендар зобов'язаний не пізніше ніж за два дні до дати закінчення строку суборенди, визначеного у п. 4.1. договору, а у випадку розірвання договору –до дати його розірвання, звільнити орендовані приміщення від власного майна, привести їх у належний технічний та санітарний стан, повідомити орендодавця про готовність орендованих приміщень до передачі їх орендодавцю.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що після закінчення терміну дії договору та станом на момент розгляду спору, відповідач орендоване приміщення не звільнив.

Згідно ч.2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки, з врахуванням умов договору та наявних у матеріалах справи документів, господарський суд вважає, що наданий позивачем розрахунок неустойки є невірним з наступних підстав.

Позивач у позовній заяві вказує, що після припинення дії договору відповідач орендоване приміщення не повернув, а тому за два місяці фактичного використання приміщенням, а саме за січень-лютий 2011 року, нараховує неустойку у сумі 9 066,20 грн. з розрахунку місячної орендної плати 2 266,55 грн., дана сума включає 2 092,20 грн. орендної плати та 174,35 грн. витрат на експлуатацію та утримання орендованих приміщень.

Проте, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, тобто неустойка, право на стягнення якої передбачено цивільним законодавством, розраховується з розміру орендної плати, без врахування додаткових сум, що підлягають оплаті відповідачем, як суборендарем за договором.

Оскільки місячна орендна плата за користування об'єктом оренди згідно умов договору (відповідно до Додаткової угоди №1 від 01.04.2010 року про внесення змін до договору суборенди нерухомого майна) становить 2 092,20 грн. (з ПДВ), то відповідно неустойка за фактичне користування приміщенням відповідачем у січні-лютому 2011 року становить 8 368,80 грн. (4 184,40 грн., подвійна місячна орендна плата за користування приміщенням,*2 місяці, фактичного користування приміщенням). Отже, загальна сума неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача за несвоєчасне повернення об'єкту оренди за період з січня 2011 року по лютий 2011 року складає 8 368,80 грн. В іншій частині позову, а саме в стягненні 697,40 грн. неустойки (9 066,20 грн., як визначено позивачем в заяві про зменшення позовних вимог, - 8 368,8 грн.), суд відмовляє.

За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку, що позов, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягає задоволенню частково, у сумі 34 337,51 грн., з яких 17 829,80 грн. борг по орендній платі, 1 569,15 грн. борг по сплаті витрат на експлуатацію та утримання орендованих приміщень, 1 571,33 грн. борг по сплаті комунальних платежів, 1 767,92 грн. пеня, 1 028,38 грн. інфляційних втрат, 2 202,13 грн. 20% річних та 8 368,80 грн. неустойка за несвоєчасне повернення об'єкту оренди.

В іншій частині позову, а саме в стягненні 697,40 грн. неустойки за несвоєчасне повернення об'єкту оренди, господарський суд відмовляє.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у встановленому порядку доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до абз. 2. п. 4.2. Роз'яснення Вищого господарського суду України від 04.03.1998 року №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Згідно абз. 4 п. 9 вищезазначеного Роз'яснення Вищого господарського суду України Розподіл між сторонами сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), послуги перекладача, а також інших судових витрат проводиться за правилами розподілу державного мита.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.  44, 49, ст. ст.  82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.                    Стягнути з Молодіжної громадської організації «Авангард»(07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, просп. Івана Мазепи, буд. 1, кв. 84, код ЄДРПОУ 33483678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпром»(07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7/1, код ЄДРПОУ 32700067) 17 829 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 80 коп. боргу по орендній платі, 1 569 (одну тисячу п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 15 коп. боргу по сплаті витрат на експлуатацію та утримання орендованих приміщень, 1 571 (одну тисячу п'ятсот сімдесят одну) грн. 33 коп. боргу по сплаті комунальних платежів, 1 767 (одну тисячу сімсот шістдесят сім) грн. 92 коп. пені, 1 028 (одну тисячу двадцять вісім) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 2 202 (дві тисячі двісті дві) грн. 13 коп. 20% річних, 8 368 (вісім тисяч триста шістдесят вісім) грн. 80 коп. неустойки за несвоєчасне повернення об'єкту оренди та судові витрати: 343 (триста сорок три) грн.  38 коп. державного мита і 230 (двісті тридцять) грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.                    В іншій частині позову відмовити.

4.                    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Повне рішення складено 19.04.2011 року

   Суддя                                                                                         Антонова В.М.