Рішення

від 03.02.2011 по справі 5/253-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/253-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2011 р.                                                                  Справа № 5/253-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «4АРТ», м. Ірпінь

про стягнення  11902,48 грн.

за участю представників:

позивача:Вітошко В.О. –дов. від 19.10.2010р. № 426/41

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «4АРТ» (далі –відповідач) про стягнення 11902,48 грн. основного боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати орендних платежів та інших платежів передбачених договором.

В судовому засіданні представник позивача подав суду заяву від 03.02.2011р., якою в порядку ст. 22 ГПК України відмовився від позову в частині заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 53 грн. та просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 11849,48 грн.

Беручи до уваги те, що зазначена відмова від позову в частині заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 53 грн. не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ГПК України, господарський суд вважає за можливе її прийняти, а провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи зазначену відмову від позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 53 грн. на розгляді у суду залишаються позовні вимоги про стягнення 11849,48 грн. основного боргу.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 11849,48 грн. основного боргу.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір оренди від 01.01.2009р. № 295/9 (далі –договір), відповідно до умов якого орендодавець –позивач надає, а орендар - відповідач приймає в орендне користування без права передачі в суборенду нежитлове приміщення в приміщенні учбово-курсового комбінату (другий поверх), площею –28,0 кв. м.,  згідно плану розміщення (додаток №1), за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8. Об'єкт оренди буде використовуватись під офіс (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.3 договору встановлено, що об'єкт оренди передається в оренду по акту приймання –передачі (додаток №3).

Згідно із п. 2.1 договору за об'єкт оренди орендар сплачує щомісячну орендну плату за 1 кв.м., виходячи із ставки 120 грн. з ПДВ, згідно доданого розрахунку місячної орендної плати (Додаток № 2).

Відповідно до п. 2.2 договору компенсація за використані енергоносії здійснюється додатково, згідно приладів контролю і діючих тарифів до 3-го числа поточного місяця в розмірі об'ємів використаних енергоресурсів минулого місяця. Кінцевий розрахунок орендар здійснює на підставі об'ємів фактичного споживання. Орендар за свій рахунок встановлює прилади обліку електроенергії.

Згідно п. 2.2.2 договору компенсація за технічне обслуговування електричного обладнання і мережі здійснюється додатково. Підставою  для здійснення платежів є рахунок, виставлений орендодавцем.  

У відповідності до п. 2.4 договору оплата орендної плати здійснюється орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця платежем щомісячно до 5-го числа поточного місяця. Підставою для проведення платежу є рахунок, виставлений орендодавцем.

Сторони у справі 01.04.2010р. уклали додаткову угоду № 3 до договору оренди № 295/9 (далі –угода), відповідно до умов якої, орендар повертає орендодавцю по акту  приймання –передачі (додаток 1) одне нежитлове приміщення на другому поверсі будівлі гуртожитку площею 15,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Набережно –Лугова, 12 (п. 1 угоди).

Відповідно до п. 2 угоди, орендодавець надає орендатору додатково по акту  приймання –передачі (додаток 1) два нежитлових приміщення на другому поверсі будівлі гуртожитку загальною площею 51,3 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Набережно – Лугова, 12.

Згідно п. 3 угоди, сторони виклали пункт 2.1 договору в наступній редакції: «За користуванням орендованою площею орендар здійснює щомісячну орендну плату згідно розрахунку (додаток 2) виходячи з ставки 80 грн. за 1 м. кв. з ПДВ».

Відповідно до розрахунку щомісячної орендної плати –додаток № 2 до договору оренди сума місячної орендної плати складає 5312 грн.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв нежитлі приміщення на другому поверсі будівлі гуртожитку загальною площею 66,4 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 12, про що свідчать акт приймання-передачі об'єкта оренди від 01.04.2010р., який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

01.08.2010р. орендар повернув, а орендодавець прийняв нежитлові приміщення  на другому поверсі  будівлі гуртожитку загальною площею 66,4 кв. м. розташовані за адресою: м. Київ, вул. Набережно –Лугова, 12, про що свідчать акт приймання-передачі об'єкта оренди від 01.08.2010р., який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Для сплати орендних платежів та інших передбачених договором платежів за період червень –липень 2009р., позивач виставив відповідачу рахунки № 983 від 25.05.2010р. на суму 5922,56 грн., № 1192 від 18.06.2010р. на суму 5926,92 грн., всього виставлено позивачем рахунків на загальну суму 11849,48 грн.

Разом з тим, відповідач в супереч умов договору оренди не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів та інших платежів передбачених договором, в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 11849,48 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо сплати передбачених договором орендних та інших платежів, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 11849,48 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 11849,48 грн. заборгованості зі сплати орендних та інших платежів передбачених договором.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11849,48 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 53 грн.    

2.   Решту позову задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «4АРТ»(08296, Київська область, м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Пролетарська, 53, кв. 2, код ЄДРПОУ 35423102) на користь Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»(04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 03149949) 11849 (одинадцять тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 48 коп. основного боргу, 118 (сто вісімнадцять) грн. 49 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

   Суддя                                                                                         Подоляк Ю.В.