Рішення

від 22.03.2011 по справі 8/017-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/017-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2011 р.                                                                  Справа № 8/017-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі - помічнику судді Подима Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сантеплосервіс», ідентифікаційний код: 34892387, місце знаходження: 04209, м. Київ, вул. Озерна, 24, кв. 122, адреса для листування:  01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 6,

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління-35», ідентифікаційний код: 01268124, місце знаходження: 07400, Київська обл.,  м.Бровари, бульвар Незалежності, 14,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

від позивача: Литвинець С.А., який діє на підставі довіреності від 10.01.2011 року;

від відповідача: Матюшко Н.А., яка діє на підставі довіреності від 14.03.2011 року, та Бондаренко С.К., який діє на підставі довіреності від 14.03.2011 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «Сантеплосервіс»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління-35»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 267454,32 грн. (двісті шістдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 32 коп.), яка складається з основного боргу у сумі 245028,91 (двісті сорок п'ять тисяч двадцять вісім гривень 91 коп.), пені у сумі 10358,50 грн. (десять тисяч триста п'ятдесят вісім гривень 50 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 9526,96 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 96 коп.), 3-х процентів у сумі 2539,95 грн. (дві тисячі п'ятсот тридцять дев'ять гривень 95 коп.) та судових витрат.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договорами, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 245028,91 (двісті сорок п'ять тисяч двадцять вісім гривень 91 коп.), пені у сумі 10358,50 грн. (десять тисяч триста п'ятдесят вісім гривень 50 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 9526,96 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 96 коп.), 3-х процентів у сумі 2539,95 грн. (дві тисячі п'ятсот тридцять дев'ять гривень 95 коп.).

Відповідно до ухвали від 20.01.2011 року порушено провадження у справі №8/017-11 та призначено її розгляд на 25.01.2011 року.

25.01.2011 року в судове засідання представники Позивача та Відповідача не з'явились та про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 20.01.2011 року не виконали. У зв'язку з цим ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2011 року розгляд справи відкладено на 15.02.2011 року.

15.02.2011 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвал суду від 20.01.2011 року та від 25.01.2011 року, зокрема шляхом надання суду акту звірки взаєморозрахунків від 15.02.2011 року за №118 з Відповідачем станом на 15.02.2011 року, згідно якого за Відповідачем рахується перед Позивачем заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 245028,91 (двісті сорок п'ять тисяч двадцять вісім гривень 91 коп.), та оригіналів доказів направлення Відповідачу актів виконаних робіт за Договорами, дав пояснення та просив позов задовольнити у повному обсязі. Представник Відповідача у судове засідання не з'явився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Відповідач вимог ухвал суду від 20.01.2011 року та від 25.01.2011 року не виконав. У зв'язку з цим ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2011 року розгляд справи відкладено на 01.03.2011 року.

01.03.2011 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 15.02.2011 року, дав пояснення та просив позов задовольнити у повному обсязі. Представник Відповідача у судове засідання не з'явився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Відповідач вимог ухвал суду від 20.01.2011 року, від 25.01.2011 року та 15.02.2011 року не виконав. У зв'язку з цим ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2011 року розгляд справи відкладено на 15.03.2011 року.

01.03.2011 року від представника Позивача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору, яке ухвалою суду від 01.03.2011 року задоволено.

15.03.2011 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 01.03.2011 року, дав пояснення та просив позов задовольнити у повному обсязі. В судове засідання з'явилися представники Відповідача, які виконали вимоги ухвал суду від 20.01.2011 року, від 25.01.2011 року, від 15.02.2011 року та від 01.03.2011 року, дали пояснення, проти позову заперечували і просили в його задоволенні відмовити. Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2011 року розгляд справи відкладено на 22.03.2011 року.

15.03.2011 року від представника Відповідача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору, яке ухвалою суду від 15.03.2011 року задоволено.

22.03.2011 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 15.03.2011 року, дав пояснення та просив позов задовольнити у повному обсязі. Представник Позивача подав до суду заяву про уточнення суми позовних вимог, згідно з яким  просив стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 275759,37 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 37 коп.), яка складається з основного боргу у сумі 245028,91 (двісті сорок п'ять тисяч двадцять вісім гривень 91 коп.), пені у сумі 12662,20 грн. (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 20 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 14239,38 грн. (чотирнадцять тисяч двісті тридцять дев'ять гривень 38 коп.), 3-х процентів річних у сумі 3828,88 грн. (три тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 88 коп.). Представник Відповідача у судове засідання не з'явився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Відповідач вимог ухвали суду від 15.03.2011 року не виконав. У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень Позивача і Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 22.03.2011 року.   

Згідно з роз'ясненнями президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.07.1997 року за №02-5/289 особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем та Відповідачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача та Відповідача і дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Крім того, відповідно до вимог ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за  рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Крім того, відповідно до вимог ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Протягом 2009-2010 років між Позивачем та Відповідачем, з дотриманням вимог ст.ст. 173, 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 843, 875 Цивільного кодексу України, досягнуто домовленості про виконання Позивачем комплексу робіт по будівництву систем газопостачання на об'єкті «Дитячий оздоровчий табір «Лісовий», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 2 (далі за текстом: Об'єкт). На виконання вказаної домовленості між цими сторонами було укладено наступні договори підряду (далі за текстом: Договори):

-          від 17.12.2009 року за № С-10-02 на виконання проектних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт по капітальному ремонту газової котельної на Об'єкті;

-          від 01.06.2010 року за № С-10-03 на виконання прокладання зовнішнього газопроводу та будівництво газорозподільного шафового пункту (ШРП) на Об'єкті;

-          від 01.06.2010 року за № С-10-05 на виготовлення проектної документації та виконання монтажних робіт по технічному переоснащенню їдальні на Об'єкті.

За наслідками дослідження даних Договорів суд приходить до висновку, що останні за своєю правовою природою є договорами підряду.

Відповідно до вимог ст. 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Також, Цивільний кодекс України у ст. 853 передбачає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Цивільний кодекс України в ст. 857 передбачає, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана  робота  має  відповідати  якості,  визначеній  у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Крім того, Цивільний кодекс України у ст. 882 передбачає, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України у ст. 844 передбачає, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис  на  виконання  робіт  може  бути  приблизним або

твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до  твердого  кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення  визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права  вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення  договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення  кошторису підрядник має  право вимагати розірвання договору.

Також, Цивільний кодекс України у ст. 845 передбачає, що підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.

Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем на виконання умов Договорів з дотриманням вимог ст. ст.526, 530, 839, 845, 853, 854, 877, 857 Цивільного кодексу України та з дотриманням кошторисної документації, нормативів і стандартів було виконано своєчасно і належним чином повний обсяг підрядних робіт, а їх результат було передано замовнику, Об'єкт введено в експлуатацію, і він працює з липня 2010 року, про що свідчать акти про приймання завершеного будівництвом об'єкту в експлуатацію, підписані представниками Позивача та Відповідача та державних контролюючих органів без будь-яких зауважень щодо якості, вартості та строків виконання підрядних робіт. Також в даних актах зазначається факт надання виконавчої документації (до якої належить і проектна документація).

Крім того, на підтвердження виконання підрядних робіт згідно Договорів сторонами останніх з дотриманням вимог ст. ст.526, 629, 844, 853, 857, 875, 882 Цивільного кодексу України підписано наступні акти здачі-прийняття виконаних робіт без зазначення в них про наявністю будь-яких зауважень щодо якості, кількості, вартості та строків виконання підрядних робіт:

-          за Договором від 17.12.2009 року за № С-10-02 –Акт від 31.05.2010 року за №1 на суму 1781389,20 грн. та Акт від 15.07.2010 року за №2 на суму 431971,32 грн.;

-          за Договором від 01.06.2010 року за № С-10-03 –Акт від 15.07.2010 року за №1 на суму 148970,40 грн.;

-          за Договором від 01.06.2010 року за № С-10-05 –Акт від 15.07.2010 року за №1 на суму 7378,97 грн.

Також Позивачем з дотриманням вимог ст. ст.526, 629, 844, 853, 857, 875, 882 Цивільного кодексу України було рекомендованим листом надіслано Відповідачу наступні акти здачі-прийняття виконаних робіт для підписання:

-          за Договором від 17.12.2009 року за № С-10-02 –Акт від 07.12.2010 року за № П1 на суму 84806,60 грн.;

-          за Договором від 01.06.2010 року за № С-10-05 –Акт від 07.12.2010 року за № П1 на суму 27679,42 грн.

Відповідач отримав дані акти, але не підписав і не вислав Позивачу жодних зауважень щодо якості, кількості, вартості та строків виконання підрядних робіт або інших причин не підписання цих актів.

Згідно вимог п. 4.5. Договору від 01.06.2010 року за № С-10-05 та п.4.3 Договору від 17.12.2009 року за № С-10-02 без надання вмотивованої відмови від підписання акту, робота вважається прийнятою та підлягає повній оплаті.

Крім того, згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, враховуючи всі вищевказані акти здачі-прийняття виконаних робіт, сума грошових зобов'язань Відповідача за Договорами становить 2482195,91 грн. (дві мільйони чотириста вісімдесят дві тисячі сто дев'яносто п'ять гривень 91 коп.). Перевіркою суми грошового зобов'язання Відповідача за цими актами встановлено, що зазначена у актах вартість підрядних робіт відповідає вартості підрядних робіт, яка визначена сторонами у Договорах та кошторисній документації до останніх.

Відповідач порушивши вимоги ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України і умови Договорів сплатив лише 2237167,00 грн. (два мільйони двісті тридцять сім тисяч сто шістдесят сім гривень 00 коп.) за Договором від 17.12.2009 року за № С-10-02 та за іншими з вказаних Договорів Відповідач не здійснив жодного платежу, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за Договорами у сумі 245028,91 (двісті сорок п'ять тисяч двадцять вісім гривень 91 коп.).

Отже заборгованість Відповідача за наступними Договорами виконання робіт на Об'єкті становить:

-          за Договором від 17.12.2009 року за № С-10-02 –148970,40 грн. (сто сорок вісім тисяч дев'ятсот сімдесят гривень 40 коп.);

-          за Договором від 01.06.2010 року за № С-10-03 –61000,12 грн. (шістдесят одна тисяча гривень 12 коп.);

-          за Договором від 01.06.2010 року за № С-10-05 –35058,39 грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятдесят вісім гривень 39 коп.).

Загальна сума основного боргу за вказаними неоплаченими Відповідачем Договорами станом на 22.03.2011 року складає 245028,91 грн. (двісті сорок п'ять тисяч двадцять вісім гривень 91 коп.).

На час розгляду справи сума основного боргу Відповідачем не погашена та її наявність Відповідачем належними та допустимими доказами не спростована. Перевіркою розміру суми основного боргу встановлено, що вона Позивачем визначена вірно та відповідає фактичним обставинам справи.

Також, сума основного боргу в ході розгляду справи підтверджена актом звірки взаєморозрахунків від 15.02.2011 року за №118 Позивача з Відповідачем станом на 15.02.2011 року, згідно якого за Відповідачем рахується перед Позивачем заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 245028,91 (двісті сорок п'ять тисяч двадцять вісім гривень 91 коп.). Копія акту звірки знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин вимоги Позивача про стягнення з Відповідача  основного боргу за Договорами у сумі 245028,91 грн. (двісті сорок п'ять тисяч двадцять вісім гривень 91 коп.) є обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім суми, основного боргу Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 12662,20 грн. (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 20 коп.), інфляційні нарахування у сумі 14239,38 грн. (чотирнадцять тисяч двісті тридцять дев'ять гривень 38 коп.), 3-х проценти річних у сумі 3828,88 грн. (три тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 88 коп.).

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою обґрунтованості нарахування Позивачем Відповідачу інфляційних нарахувань та 3-х процентів річних встановлено, що останні нараховані вірно і обґрунтовано.

На час розгляду справи вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача інфляційних нарахувань у сумі 14239,38 грн. (чотирнадцять тисяч двісті тридцять дев'ять гривень 38 коп.) та 3-х процентів річних у сумі 3828,88 грн. (три тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 88 коп.) не  спростовані, матеріалами справи повністю підтвердженні та Відповідачем в добровільному порядку на користь Позивача не сплачувались.

Також, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь пеню у сумі 12662,20 грн. (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 20 коп.).

В ході розгляду справи встановлено, що відповідно до вимог п. 6.2 Договору від 17.12.2009 року за № С-10-02, п. 6.2 Договору від 01.06.2010 року за № С-10-03 та п.6.1 Договору від 01.06.2010 року за № С-10-05, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Згідно із вимогами п. 6.3 Договору від 17.12.2009 року за № С-10-02, п. 6.3 Договору від 01.06.2010 року за № С-10-03 та п.6.2 Договору від 01.06.2010 року за № С-10-05, замовник (Відповідач) несе відповідальність за своєчасну та повну оплату (попередню оплату) за роботи, обладнання і матеріали та дотримання всіх взятих на себе зобов'язань у вигляді пені у розмірі 12% річних від суми заборгованості за увесь час прострочення платежу.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських  відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання  чи  порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 692 передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Господарський кодекс України у ст. 232 передбачає, що якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: - допускається стягнення тільки штрафних санкцій; - збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; - за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. За грошовим зобов'язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст.230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Судом перевірено обґрунтованість нарахування Позивачем Відповідачу за Договорами пені у сумі 12662,20 грн. (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 20 коп.), в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що Позивач вірно і правомірно нарахував зазначену суму пені Відповідачу, який її обґрунтованість та вірність по суду не спростував.

Відповідачем в добровільному порядку сума пені не погашена.

Суд приходить до висновку, що факт порушення Відповідачем умов Договорів по суду Позивачем у справі доведений належними та допустимими доказами, внаслідок чого Відповідач має право на стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 245028,91 (двісті сорок п'ять тисяч двадцять вісім гривень 91 коп.), пені у сумі 12662,20 грн. (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 20 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 14239,38 грн. (чотирнадцять тисяч двісті тридцять дев'ять гривень 38 коп.) та 3-х процентів річних у сумі 3828,88 грн. (три тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 88 коп.).

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за Договорами у сумі 275759,37 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 37 коп.), яка складається з основного боргу у сумі 245028,91 (двісті сорок п'ять тисяч двадцять вісім гривень 91 коп.), пені у сумі 12662,20 грн. (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 20 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 14239,38 грн. (чотирнадцять тисяч двісті тридцять дев'ять гривень 38 коп.) та 3-х процентів річних у сумі 3828,88 грн. (три тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 88 коп.), є обґрунтованими і доведеними, внаслідок чого підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем і Відповідачем суду в якості доказів, можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні надані Позивачем докази Відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь судові витрати у вигляді державного мита у сумі 2757,11 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят сім гривень 11 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При відмові в задоволені позову господарські витрати покладаються на позивача.

Позивач довів здійснення ним судових витрат у вигляді державного мита у сумі 2757,11 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят сім гривень 11 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), в зв'язку з чим дані вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сантеплосервіс»до товариства з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління-35»про стягнення заборгованості, –задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління-35», ідентифікаційний код: 01268124, місце знаходження: 07400, Київська обл.,  м.Бровари, бульвар Незалежності, 14, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сантеплосервіс», ідентифікаційний код: 34892387, місце знаходження: 04209, м. Київ, вул. Озерна, 24, кв. 122, адреса для листування:  01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 6, заборгованість за Договорами підряду від 17.12.2009 року за № С-10-02, від 01.06.2010 року за № С-10-03 та від 01.06.2010 року за № С-10-05 у вигляді основного боргу у сумі 245028,91 (двісті сорок п'ять тисяч двадцять вісім гривень 91 коп.), пені у сумі 12662,20 грн. (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 20 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 14239,38 грн. (чотирнадцять тисяч двісті тридцять дев'ять гривень 38 коп.), 3-х процентів річних у сумі 3828,88 грн. (три тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 88 коп.), державне мито у сумі 2757,11 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят сім гривень 11 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).   

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                              П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 22.03.2011 року