Рішення

від 25.01.2011 по справі 12/109-1975

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2011 р. Справа № 12/109-1975

Господарський суд Терно пільської області

у складі судді Френдій Н.А. розглянув справу

за позовом суб'єкта під приємницької діяльності-фіз ичної особи ОСОБА_1, АДРЕ СА_1

до Закритого акціонерн ого товариства комерційного банку "ПриватБанк", вул. На бережна Перемоги, 50, м. Дніпроп етровськ, 49094, в особі Тернопіль ської філії ЗАТ КБ "ПриватБ анк", вул. С.Бандери, 38, м. Терно піль

За участю представників в ід:

Позивача: ОСОБА_2 - п редставник (довіреність № 2472 від 11.12.2009р.);

ОСОБА_1 (пасп орт № НОМЕР_1 від 05.04.96 р.);

Відповідача: не з' явив ся.

Учасникам судового про цесу роз' яснено права і обо в' язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотанн я сторін технічна фіксація с удового процесу не здійснюва лася

Суть справи:

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа О СОБА_1, м. Кременець, Тернопіл ьської області, звернувся до господарського суду Тернопі льської області із позовом д о Закритого акціонерного тов ариства комерційного банку " ПриватБанк", вул. Набережн а Перемоги, 50, м. Дніпропетровс ьк, 49094, в особі Тернопільської філії ЗАТ КБ "ПриватБанк " , м. Тернопіль, про визнання не дійсними кредитної угоди №11/07 /517МК від 30 листопада 2007 року та д оговору застави автотранспо рту від 30 листопада 2007 року.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на те, що згідно з приписами ст. 99 К онституції України, ст.. 192 ЦК Ук раїни, ст.. 3 Декрету Кабінету М іністрів України "Про систем у валютного регулювання і ва лютного контролю", ст.. 3 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", грошовою о диницею України є гривня, том у зобов'язання Банку надати П озичальнику кредит у доларах США за спірним кредитним дог овором є таким, що суперечить законодавству; також підпри ємець зазначає, що Декретом К абінету Міністрів України "П ро систему валютного регулюв ання і валютного контролю" вс тановлено, що валютні операц ії проводяться на підставі в ідповідної ліцензій НБУ (ген еральної та індивідуальної), зокрема індивідуальні ліцен зії потребують, в тому числі, о перації щодо надання і одерж ання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термі ни та суми таких кредитів пер евищують встановлені законо давством межі, операції щодо використання іноземної валю ти на території України як за собу платежу або як застави, і беручи до уваги те, що з момен ту отримання валютного креди ту Приватним підприємцем на користь банку перераховувал ись кошти в іноземній валюті в якості погашення відсоткі в за спірним кредитним догов ором, при цьому і у позивача і у відповідача відсутні індив ідуальні ліцензії на викорис тання долару США як засобу пл атежу за кредитним договором , що суперечить Конституції У країни, нормам ст. 3 Декрету Ка бінету Міністрів України "Пр о систему валютного регулюва ння і валютного контролю", ст. 524 ЦК України, ст.ст. 189, 198 ГК Украї ни, ст. 35 ЗУ "Про Національний ба нк України", Закону України "Пр о захист прав споживачів" том у відповідно до ч.1 ст. 203, 1 ст. 215, Ц К України спірний договір ма є бути визнаний недійсним. Ра зом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов' язання не підлягає забезпече нню; недійсність основного з обов' язання (вимоги) спричи няє недійсність правочину , щодо його забезпечення. Т акож позивач в судовому засі данні зазначив, що при укладе нні 30.11.2007р. кредитної угоди №11/07/517 МК позивач виступав як суб' єкт підприємницької діяльно сті.

Відповідач у відзиві на поз овну заяву №01-32 від 10.01.2011р. зазнач ив, що згідно Положення про фі лію - Тернопільська філія ПА Т КБ "ПриватБанк" є структ урним підрозділом ПАТ КБ "П риватБанк" і відповідно до Статуту якого не має статусу юридичної особи, тому не може бути відповідачем у справі, а також згідно п. 3.1.5. даного Поло ження Тернопільська філія ПА Т КБ "ПриватБанк" не має по вноважень представляти в суд ах інтереси Банку в якості ві дповідача, відтак в такому ви падку відповідно до п. 4 Роз'яс нення Вищого арбітражного су ду України "02-5-492 від 28.07.1994р справа направляється за підсудніст ю в господарський суд по місц ю знаходження юридичної особ и. Також зазначив, що кредитна угода №11/07/517МК укладалась між в ідповідачем та фізичною особ ою ОСОБА_1, тому у відповід ності до ст. 12 ГПК України, дани й спір не підвідомчий господ арському суду, у зв'язку з чим просить суд припинити провад ження у справі №12/109-1975.

Повноважний представник п озивача в судовому засіданні 11.01.2011р. зазначив, що відповідно до п.1.1. договору №11/07/517МК від 30.11.2007р . кредит, наданий позивачу в ра мках мікрокредитування, згід но програми мікрокредитуван ня, яка проходить за підтримк и TACIS - Програма Європейськог о Союзу та USAID - Агенства С ША з Міжнародного розвитку, і відповідно до якої право на о тримання кредиту мають юриди чні особи та приватні підпри ємці, а тому кредит згідно спі рної угоди отриманий позивач ем як суб'єктом підприємниць кої діяльності-фізичною особ ою та не може вважатись спожи вчим кредитом, отриманим ним як фізичною особою.

Відповідач супровідним ли стом №01-104 від 20.01.2011р. надав суду ко пії кредитної справи по спір ній кредитній угоді, а також з азначив, що дозвіл на право зд ійснення операцій, визначени х п.п. 1-4 ч. 2 ст. 47 Закону Украї ни "Про банки і банківську дія льність", що діє на даний момен т видано ПАТ КБ "ПриватБанк " за №22-3 від 21.09.2009р., а банківська ліцензія №22 видана 29.07.2009р., до пе рейменування діяла банківсь ка ліцензія№22 від 04.12.2001р. та дозв іл №22-1 від 04.12.2001р. (належним чином засвідчені копії яких долуч ено до матеріалів справи), від так вказана у дозволі валютн а операція в повній мірі відп овідає характеру укладеної і з клієнтом кредитної угоди, в якій валютою кредитування є саме іноземна валюта і згідн о норма чинного законодавств а наявність банківської ліце нзії та дозволу НБУ є необхід ною і достатньою умовою для н адання кредитів в іноземній валюті. Крім того, положення Цивільного кодексу Украйни ( ст.ст. 524, 533) надають право за дом овленістю сторін визначити в іноземній валюті грошовий е квівалент зобов' язання.

У процесі розгляду справи в ідповідачем подано господар ському суду документи про зм іну його назви на Публічне ак ціонерне товариство Комерці йний Банк “ПРИВАТБАНК.

Повноважний представник в ідповідача в судове засіданн я 25.01.2011р. не з' явився, хоча про д ату, час та місце розгляду спо ру був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК Украї ни справа розглядається за н аявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення уч асників судового процесу, су дом встановлено наступне:

30 листопада 2007 року між При ватБанком (надалі Банк) в ос обі керуючої Кременецьким ві дділенням Тернопільської фі лії ПриватБанку - Трем блюк Ганни Данилівни, що ді яла по довіреності №3439 від 24.04.2007р ., та ОСОБА_1 (надалі Позичал ьник) укладено кредитну угод у №11/07/517МК (надалі Угода), відпов ідно до умов якої (п.п.1.1.-1.4.) предм етом даної угоди є загальні у мови і порядок надання Банко м, у рамках Програми мікрокре дитування, кредиту Позичальн ику; надання коштів здійснює ться окремими частинами - Тр аншами кредиту, сукупна вели чина сальдо по яких не буде пе ревищувати 25000,00 доларів США (за гальної суми кредиту в рамка х кредитної угоди); видача час тин кредиту здійснюється піс ля підписання договору про в идачу траншу, на термін і на ум овах, передбачених у даній уг оді, а також у договорі про вид ачу траншу, який є невід'ємною частиною; Позичальник зобов 'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки і в инагороду в терміни, встанов лені даною угодою і договора ми про видачу траншів у повно му обсязі; термін повернення кредиту й окремих частин - т раншів кредиту встановлюєть ся договорами про видачу тра ншів кредиту, а також графіка ми погашення кредиту, відсот ків і винагороди, що є невід'єм ними додатками до договорів про видачу траншів, але не піз ніше 20.11.2012р.; кредит надано на сп оживчі цілі.

На виконання кредитної уго ди №11/07/517МК, (надалі - кредитна у года) між сторонами укладено договір про видачу траншу №11/ 07/517МК від 30.11.2007р., згідно з умовами якого Банк зобов' язався на дати Позичальнику кредитні к ошти в сумі 25000,00доларів США, з те рмінами погашення кредиту та відсотків відповідно до гра фіку (додаток №1), транш кредит у надається на споживчі цілі .

З метою забезпеченн я виконання зобов'язання поз ичальника за кредитною угодо ю, договором про видачу транш у, між ОСОБА_1 та Закритим а кціонерним товариством коме рційним банком "ПриватБанк" в особі регіонального менедже ра по мікрокредитуванню Терн опільської філії ПриватБанк у - Тремблюк Ганни Данилівни укладено договір застави ав тотранспорту від 30.11.2007р.

Як вбачається із умов кред итної угоди, предметом даної угоди є загальні умови і поря док надання Банком кредиту П озичальнику у рамках Програм и мікрокредитування, яка роз почата в 1998 році Європейським банком реконструкції та роз витку, і цілями якої є надання кредитних коштів мікро- та ма лим підприємствам, в тому чис лі і підприємцям.

Кредитна угода була укладе на на підставі заявки на одер жання кредиту, копія якої зна ходиться в матеріалах справи , з якої вбачається, що до пере ліку необхідних документів, що подається до даної заявки позивач мав долучити, зокрем а, копію свідоцтва про держав ну реєстрацію як суб' єкта п ідприємницької діяльності, к опії ліцензії на право займа тися певними видами діяльнос ті, патентів та дозволів, Дода ток №2, якщо підприємець є плат ником ПДВ, накладні, господар ські угоди.

Таким чином, суд враховуючи вищенаведене, приходить до в исновку про те, що дану кредит ну угоду було укладено Банко м та ОСОБА_1 як суб' єктом підприємницької діяльності .

Суб' єкт підприємницько ї діяльності - фізична особа ОСОБА_1. звернувся до госп одарського суду Тернопільсь кої області з позовом до Закр итого акціонерного товарист ва Комерційний Банк “ПРИВАТ БАНК” в особі Тернопільської філії ЗАТ КБ “ПРИВАТБАНК” пр о визнання недійсним кредитн ої угоди та відповідно як пох ідного від неї договору заст ави автотранспорту.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що рішенням загальних зборів а кціонерів від 30.04.2010р. прийнято р ішення про зміну найменуванн я змінено найменування Банку з Закритого акціонерного то вариства комерційного банку "ПриватБанк" на Публічне акці онерне товариство комерційн ий банк "ПриватБанк", однак поз ивачем подано позов Закритог о акціонерного товариства ко мерційного банку "ПриватБанк " в особі Тернопільської філі ї. (Статут відповідача знаход иться в матеріалах справи).

Приймаючи до уваги н адані відповідачем засвідче ні копії Протоколу №8 засідан ня Наглядової Ради Закритого акціонерного товариства ком ерційного банку "ПриватБанк" від 30.06.2009р., нову редакцію Стату ту Публічного акціонерного т овариства комерційний банк " ПриватБанк" зареєстрованого 23.04.2010р., свідоцтво про державну реєстрацію ПАТ КБ "ПриватБан к" від 17.07.2009р., витяг з ЄДРЮОФОП ст аном на 09.12.2010р. , які засвідчують факт зміни найменування бан ку, беручи до уваги, що в даном у випадку йде мова про зміну н азви юридичної особи, а не пр о її реорганізацію, суд вважа є за необхідне здійснити уто чнення - заміну найменування відповідача - з Закритого а кціонерного товариства коме рційного банку "ПриватБанк" н а Публічне акціонерне товари ство комерційний банк "Прива тБанк" без здійснення заміни сторони її правонаступником .

Відповідно до ч.3, ч.4 ст .15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповіда чів розглядаються господарс ьким судом за місцезнаходжен ням одного з відповідачів за вибором позивача. Якщо юриди чну особу представляє уповно важений нею відособлений під розділ, територіальна підсуд ність спору визначається з у рахуванням частин першої - тр етьої цієї статті залежно ві д місцезнаходження відособл еного підрозділу.

Отже, якщо позов до юр идичної особи виник з питань діяльності її відокремленог о підрозділу, розташованого поза місцезнаходженням юрид ичної особи, такий позов може бути пред' явлений до госпо дарського суду за місцезнахо дженням її відокремленого пі дрозділу.

Коло повноважень ві дособленого підрозділу юрид ичної особи стосовно здійсне ння у господарському суді по вноваження сторони у справі від імені цієї особи визнача ється її установчими докумен тами, положенням про відособ лений підрозділ, яке затверд жене юридичною особою або до віреністю, виданою нею ж у вст ановленому порядку керівник ові цього підрозділу, однак, с тороною у справі виступає юр идична особа.

Як вбачається з матеріалі в справи, відповідно до розді лу 2 Положення про Тернопільс ьку філію ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК ” в діяльність філії входить , зокрема, розміщення залучен их коштів від свого імені, на в ласних умовах та на власний р изик, в частині розміщення за лучених коштів від імені бан ку на умовах, встановлених ба нком та на ризик банку. Філія з дійснює операції на підставі договорів, укладених уповно важеними особами від імені Б анку, в яких визначаються пра ва, обов' язки, відповідальн ість сторін, строки, процентн і ставки, інша плата за послуг и, пільги, санкції, види забезп ечення, які не суперечать чин ному законодавству України. Філія має право здійснювати від імені Банку інші угоди, як і не суперечать чинному зако нодавству України, згідно з в становленим Банком порядком .

Отже, Положенням про Терноп ільську філію, цій філії нада но право здійснювати повнова ження від імені юридичної ос оби, а відтак, ця справа підсуд на господарському суду Терно пільської області.

Посилання відповіда ча на те, що п.3.1.5 Положення про Т ернопільську філію ПАТ КБ “П РИВАТБАНК” передбачено, що ф ілія від імені банку звертає ться з позовами і заявами до с уду; філія не має права бути ві дповідачем, тому даний спір п овинен розглядатись по суті за місцезнаходженням ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, є помилковим т а не відповідає вищевказаній ст.15 ГПК України, оскільки від повідачем у цій справі висту пає юридична особа ПАТ КБ “Пр иватБанк”, а не його відокрем лений підрозділ, проте справ а розглядається за місцезнах одженням відокремленого під розділу.

Згідно ч.2 ст.345 ГК Україн и кредитні відносини здійсню ються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі; у кредитно му договорі передбачаються м ета, сума і строк кредиту, умов и і порядок його видачі та пог ашення, види забезпечення зо бов'язань позичальника, відс откові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і в ідповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту ; відповідно до ч.З ст.346 ГК Укра їни кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою в ід відсоткової ставки за кре дитами, які бере сам банк, і ві дсоткової ставки, що виплачу ється ним по депозитах; надан ня безвідсоткових кредитів з абороняється, крім випадків, передбачених законом.

Статті 47 та 49 Закону Ук раїни "Про банки і банківську діяльність " визначають опер ації банків із розміщення за лучених коштів від свого іме ні, на власних умовах та на вла сний ризик як кредитні опера ції, незалежно від виду валют и, яка використовується. Вказ ані операції здійснюються на підставі банківської ліценз ії. Операції з валютними цінн остями банки мають право зді йснювати на підставі письмов ого дозволу (генеральна ліце нзія) на здійснення операцій з валютними цінностями відп овідно до пункту 2 статті 5 Дек рету Кабінету Міністрів Укра їни «Про систему валютного р егулювання і валютного контр олю»(далі - Декрет).

Статтею 215 Цивільного кодексу України та частинами першою - третьою, п' ятою та шостою статті 203 цього Кодекс у визначено виключні підстав и недійсності правочину та в становлено, що зміст правочи ну не може суперечити цьому К одексу, іншим актам цивільно го законодавства, а також мор альним засадам суспільства.

Відповідно до ст.524 Цивільно го кодексу України зобов'яза ння має бути виражене в грошо вій одиниці України - гривні. С торони можуть визначити грош овий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно ч.2 ст.198 Господа рського кодексу України грош ові зобов'язання учасників г осподарських відносин повин ні бути виражені і підлягают ь оплаті в гривнях. Грошові зо бов'язання можуть бути вираж ені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти госпо дарювання мають право провод ити розрахунки між собою в ін оземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зо бов'язань, виражених в інозем ній валюті, здійснюється від повідно до закону.

Як визначено в ч.2 ст.334 Г осподарського кодексу Украї ни банки - це фінансові устано ви, функціями яких є залученн я у вклади грошових коштів гр омадян і юридичних осіб та ро зміщення зазначених коштів в ід свого імені, на власних умо вах і на власний ризик, відкри ття та ведення банківських р ахунків громадян та юридични х осіб.

Кредитні операції у в ідповідності до ч.1 ст.345 Господ арського кодексу України пол ягають у розміщенні банками від свого імені, на власних ум овах та на власний ризик залу чених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. К редитними визнаються банків ські операції, визначені як т акі законом про банки і банкі вську діяльність.

За кредитним договор ом банк або інша фінансова ус танова (кредитодавець) зобов 'язується надати грошові кош ти (кредит) позичальникові у р озмірі та на умовах, встановл ених договором, а позичальни к зобов'язується повернути к редит та сплатити проценти (с т.1054 ЦК України).

Отже, розміщення залу чених коштів шляхом надання кредитів є однією з основних банківських операцій.

Як визначено в ст.2 За кону України "Про банки і банк івську діяльність" кошти - ц е гроші у національній або ін оземній валюті чи їх еквівал ент. Отже, надаючи кредит, банк може розміщувати залучені н им кошти, як у національній ва люті (гривні) так й в іноземній валюті.

В ст.5 Декрету Кабінет у Міністрів України "Про сист ему валютного регулювання і валютного контролю" визначен о, що на здійснення валютних о перацій Національним банком видаються відповідні ліценз ії.

Матеріали справи сві дчать про те, що, надаючи позив ачу кредит в іноземній валют і, відповідач мав банківську ліцензію № 22 від 29.07.2009 року і доз віл № 22-2 від 21.07.2009 року на право зд ійснення операцій визначени х п.п.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 Закону Україн и "Про банки і банківську діял ьність", в тому числі на залуче ння та розміщення іноземної валюти.

Крім того, відповідно до ст.627 Цивільного кодексу Ук раїни сторони є вільними в ук ладенні договору, виборі кон трагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості .

На момент укладення к редитної угоди сторони були вільними у визначенні умов д оговору, зокрема щодо валюти кредиту; волевиявлення стор ін на укладення оспорюваного кредитного договору було ві льним.

Отже, в даному випадку укладення кредитної угоди в іноземній валюті не супереч ить вимогам діючого законода вства, а отже й не може бути пі дставою для визнання даної у годи недійсною.

Посилання позивача на те, що вимоги спірного пункту до говору суперечить вимогам пу нктів 1, 2 ст. 18 Закону України "П ро захист прав споживачів", як на підставу позовних вимог в частині визнання недійсним даного пункту договору, суд о цінює критично, оскільки цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і прод авцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг рі зних форм власності, встанов лює права споживачів, а також визначає механізм їх захист у та основи реалізації держа вної політики у сфері захист у прав споживачів, при цьому в ідповідно до п.22 ч. 1 ст. 1 даного З акону, споживачами є фізична особа, яка придбаває, замовля є, використовує або має намір придбати чи замовити продук цію для особистих потреб, без посередньо не пов'язаних з пі дприємницькою діяльністю аб о виконанням обов'язків найм аного працівника, а той факт, щ о позивач є суб' єктом підпр иємницької діяльності і відп овідно одержував кредит як п ідприємець, унеможливлює йог о ототожнення себе із спожив ачем в розумінні норм згадан ого Закону і є помилковим.

Таким чином, вимоги позивач а позбавлені фактичного та правового обґрунтування не відповідають чинному закон одавству.

Враховуючи, що кредитна уго да повністю відповідає вимо гам чинного законодавства , суд не вбачає підстав щодо в изнання даної угоди недійс ною.

При цьому, аналізуючи суб' єктивний склад та характер п равовідносин при укладанні с торонами договору застави ав тотранспорту, суд прийшов до висновку, що відповідач як ст орона даного договору, висту пав як фізична особа, тому поз ов в цій частині є не підвідом чім господарським судам, а то му провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК Україн и..

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу, зг ідно ст. 49 ГПК України, поклада ються на позивача.

Враховуючи викладене та ке руючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 80 п.1, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. К ременець, Тернопільської обл асті, до публічного акціонер ного товариства комерційног о банку "ПриватБанк", м. Дніпро петровськ, в особі Тернопіль ської філії ПАТ КБ "ПриватБан к", м. Тернопіль, про визнання н едійсною кредитної угоди №11/07 /517МК від 30 листопада 2007 року - відмовити.

2. Провадження у спр аві в частині позовних вимог про визнання недійсним дого вору застави автотранспорту , укладеного 30.11.2007р. між ОСОБА_ 1 та Закритим акціонерним товариством комерційним бан ком "ПриватБанк" в особі регіо нального менеджера по мікрок редитуванню Тернопільської філії ПриватБанку - Тремблю к Ганни Данилівни - пр ипинити.

На рішення господар ського суду, яке не набрало за конної сили, сторони мають пр аво подати апеляційну скаргу , а прокурор апеляційне подан ня протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішен ня 31 січня 2011р. через місц евий господарський суд.

Суддя Н.А. Френдій