Рішення

від 22.02.2011 по справі 11/2/5022-50/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/2/5022-50/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2011 р.Справа № 11/2/5022-50/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Сидорук А.М.             

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", пр. Возз'єднання, 15, м. Київ

до відповідача: Приватного агропромислового підприємства "Зоря", с. Цербів, Зборівського району Тернопільської області.

про стягнення заборгованості в сумі 58079,04 грн.

За участю представників сторін

Позивача:     Костенко С.С. - представник

Відповідача: не з‘явився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", пр. Возз"єднання, 15, м. Київ  звернулося до господарського суду Тернопільської області  з позовною заявою до Приватного агропромислового підприємства "Зоря", с. Цербів, Зборівського району Тернопільської області про стягнення 58 079,04 грн., із них:42183,51 грн. заборгованості за поставлені засоби захисту рослин, 968,33 грн. інфляційних нарахувань, 7927,37 грн. штрафу, 6999,83 грн. відсотків річних від простроченої суми.

Відповідач у відзиві на позовну заяву суму основного боргу визнає частково в розмірі 35 724,30 грн., посилаючись на те, що Товариству з обмеженою відповідальністю  "Хімагромаркетинг" було  повернуто препарат "Доктор кроп" в кількості 90л. на суму 6 459,30 грн., який був одержаний 07.04.2010р. Відповідно відповідач пропонує зробити перерахунок штрафних санкцій в зв'язку із зміною суми основного боргу, крім того, просить суд відстрочити суму погашення заборгованості.

         В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено належні сторонам  права та обов'язки, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

На день розгляду справи на адресу господарського суду Тернопільської області від позивача по справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", пр. Возз'єднання, 15, м. Київ в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача основну суму заборгованості 35 724 грн. 31 коп. /з урахуванням повернення відповідачем товару на суму 6459,30 грн./, 1686,23 грн. інфляційних нарахувань, 6958,47 грн. штрафу, 14426,63 грн. відсотків річних від простроченої суми.

Розглянувши матеріали справи,  заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

10 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" /надалі Продавець/ та Приватним агропромисловим підприємством "Зоря" /надалі Покупець/ був укладений договір поставки № АП-18-0013, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити наступні засоби захисту рослин: новел, герсотил, доктор Кроп, тебузан Ультра, оптимум на загальну суму 42 997, 57 грн.

Відповідно до розділу 2 договору покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару в наступні строки: не пізніше 01 квітня 2010р. –8599,51 грн.; не пізніше 25 серпня 2010р. –17199,03 грн., не пізніше 20 жовтня 2010р. –17199,03 грн., всього –42997,57 грн.

12 травня 2010 року між сторонами за укладеним договором був укладений додатковий договір № АП-18-0013ДС1 до договору поставки № АП-18-0013 від 10.03.2010р., відповідно до умов якого сторони доповнили договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин: герсотил, оптимум на загальну суму 2809,58 грн.; дата оплати товару: не пізніше 15 травня 2010р. –561,92 грн.; не пізніше 15 жовтня 2010р. –2247,66 грн., всього: 2809,58 грн.

17  травня 2010 року між ТОВ "Хімагромаркетинг" та ПАП "Зоря"  був укладений додатковий договір № АП-18-0013ДС2 до договору поставки № АП-18-0013 від 10.03.2010р., відповідно до умов якого сторони доповнили договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин: герсотил, оптимум на загальну суму 1712,47  грн.; дата оплати товару: не пізніше 20 травня 2010р. –342,49 грн.; не пізніше 25 серпня 2010р. –1369,98 грн., всього: 1712,47 грн.

02 серпня 2010 року між ТОВ "Хімагромаркетинг" та ПАП "Зоря"  був укладений додатковий договір № АП-18-0013ДС3  до договору поставки № АП-18-0013 від 10.03.2010р., відповідно до умов якого сторони доповнили договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин: тотал на загальну суму 5329,50  грн.; дата оплати товару: не пізніше 05 серпня  2010р. – 1065,90 грн.; не пізніше 10 жовтня 2010р. –4263,60 грн., всього: 5329,50 грн.

На виконання умов договору поставки продавець ТОВ "Хімагромаркетинг" по видатковим накладним №№ АП-18-0003 від 07.04.2010р., АП-18-0007 від 07.04.2010р., АП-18-0097 від 04.06.2010р., АП-18-0098 від 04.06.2010р., АП-18-0139 від 02.08.2010р. поставило покупцю Приватному агропромисловому підприємству "Зоря", а останнє за довіреностями № 6 від 06.04.2010р., № 7 від 06.04.2010р., № 12 від 07.06.2010р., № 15 від 02.08.2010р. одержало засоби захисту рослин на загальну суму 52 849,12 грн.

За одержані засоби захисту рослин покупець ПАП "Зоря"  розрахувалося частково, сплативши на розрахунковий рахунок позивача 10665,51 грн., що підтверджується виписками банківської установи, наявними в матеріалах справи та 07.12.2010р. відповідачем по прибутковій накладній (повернення) № АП-18-0005 було повернуто позивачу товар на загальну суму 6459,30 грн.

Таким чином, станом на 14.02.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем за укладеним договором поставки засобів захисту рослин становить 35724,31 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст.ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

20.11.2010р. ТОВ "Хімагромаркетинг" на адресу відповідача була надіслана претензія з вимогою оплатити вартість поставленого товару в добровільному порядку, яка була задоволена відповідачем частково на суму 6459,30 грн. /повернення товару/.

Згідно п.5.2. договору поставки № АП-18-0013 від 10.03.2010р. покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. У випадку прострочення виконання зобов'язань, більш ніж 30 днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору.

Відповідно до п.7.6. договору сторони досягли згоди щодо зміни строків позовної давності та встановлюють її тривалістю у п'ять років, що стосується виконання зобов'язань по сплаті основного боргу та штрафних санкцій за невчасне виконання зобов'язань.

Враховуючи наведене, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано до сплати відповідачу штраф в розмірі 6958,47 грн., що підтверджується обґрунтованим розрахунком нарахованих штрафних санкцій.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором  поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки    другій стороні –покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із статтями 526, 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними у визначенні умов договору  з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

         Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором  або законом правові наслідки, зокрема сплата неустойки, яка обчислюється за правилами ст. 549 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2, 3 статті 549 Кодексу  штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625  Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи норми ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов‘язання позивач нарахував відповідачу 1686,23 грн.  інфляційних нарахувань за період з серпня 2010 року по лютий 2011 року.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Верховного суду України від 16.05.2006 р. у справі №10/557-26/155).

У відповідності до ст..612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, в п.5.5. договору поставки від 10.03.2010р.. сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі 0,2 відсотків від несплаченої загальної вартості товару за кожен календарний день протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен був сплачений покупцем та 0,4 відсотків від несплаченої ціни товару за кожен календарний день до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п.2.1. договору вважається, що продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних. При затримці платежу продавець має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошима та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а покупець зобов'язаний оплатити його в строк не більше 3 (трьох) банківських днів.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, за період з 26.08.2010р. по 14.02.2011р. відповідачу нараховано до сплати 14426,63 грн. річних відповідно до п.5.5. договору.

Частина 4 статті 14 Цивільного кодексу України визначає, що виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

З наведеного випливає, що сплата трьох відсотків річних та інфляційних витрат є похідними обов`язками, що виникають внаслідок порушення загального порядку виконання цивільно-правових зобов`язань.

Так, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, в договорі  поставки № АП-18-0013 від 10.03.2010р. в п.5.5. сторони встановили інший розмір процентів, ніж передбачений ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, а саме в розмірі 0,2 відсотків від несплаченої загальної вартості товару за кожен календарний день протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен був сплачений покупцем та 0,4 відсотків від несплаченої ціни товару за кожен календарний день до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів.

Відповідно до ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач Приватне агропромислове підприємство "Зоря" просить суд відстрочити суму погашення заборгованості в зв'язку з тим, що за 2010 рік господарство не одержало запланованої виручки від озимого ріпаку. Загибель озимого ріпаку склала 150 га, при середній урожайності 20 цнт./га та ціні 3200 грн./тонну складає 960000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти заявленого клопотання та просить суд в його задоволенні відмовити.

Відповідно до ст. 83 п. 6 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, довідки АБ № 287673 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданої Управлінням статистики у Зборівському районі, видами діяльності за КВЕД Приватного агропромислового підприємства "Зоря" є: вирощування зернових та технічних культур; розведення великої рогатої худоби; надання послуг у рослинництві: облаштування ландшафту; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля з лотків та на ринках; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 08.02.2011р. відповідача було зобов'язано надати господарському суду   докази, підтверджуючі викладені у відзиві обставини щодо відстрочки виконання рішення господарського суду, зокрема,  довідку управління сільського господарства Зборівської райдержадміністрації - чи мала місце загибель озимого ріпаку в 2010р.;  довідку Тернопільського обласного центру з гідрометеорології про несприятливі погодні умови в 2010р.; письмові пояснення щодо відстрочки виконання судового рішення при можливості отримання прибутків за іншими видами діяльності за КВЕД відповідно до Довідки АБ № 287673 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

На виконання ухвали суду відповідачем надіслано на адресу господарського суду довідку управління статистики у Зборівському районі про те, що в ПАП "Зоря" Зборівського району загинуло 150 га озимого ріпаку урожаю 2010 року та відзив щодо відстрочки сплати заборгованості за підстав, викладених в раніше надісланому відзиві, зокрема, в зв'язку з  загибеллю озимого ріпаку.

Однак, всупереч вимог, викладених в ухвалі суду від 08.02.2011р., відповідачем по справі не надано письмових пояснень щодо відстрочки виконання судового рішення при можливості отримання прибутків за іншими видами діяльності за КВЕД відповідно до Довідки АБ № 287673 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та не подано жодних доказів, які б свідчили про неможливість виконання судового рішення при здійсненні товариством господарської діяльності за іншими видами діяльності за КВЕД, окрім вирощування зернових та технічних культур.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, господарський суд вважає клопотання Приватного агропромислового підприємства "Зоря" про відстрочку виконання рішення господарського суду необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Зоря", с. Цербів, Зборівського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30812051 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", проспект Возз'єднання, 15, м. Київ,  ідентифікаційний код 30262667 –35 724 грн. 31 коп.  заборгованості за одержані засоби захисту рослин; 1686 грн. 23 коп. інфляційних нарахувань;  6958 грн. 47 коп. штрафу; 14426 грн. 63 коп. відсотків річних від простроченої суми;   587 грн. 96 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В клопотанні відповідача Приватного агропромислового підприємства "Зоря", с. Цербів, Зборівського району Тернопільської області про відстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області - відмовити.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –25 лютого 2011 року) через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          А.М. Сидорук