Рішення

від 23.03.2011 по справі 15/112-1966

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/112-1966

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2011 р.Справа № 15/112-1966

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув матеріали справи

За позовом Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46021

до відповідача Виконавчого комітету Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46000

про визнання недійсним рішення від 09.10.2007р. № 1531 "Про встановлення тарифів на послуги, які надаються операторами парковок транспортних засобів" із змінами в частині встановлення тарифів на послуги паркування транспортних засобів.

за участю представників сторін:

позивача:          начальник загального відділу Чорномаз Надія Євгенівна, довіреність № 21-122/02-3644 від 28.04.10р.;

відповідача:          не з'явився.

Суть справи:

Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль звернулося з позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль про визнання недійсним рішення від 09.10.2007р. № 1531 "Про встановлення тарифів на послуги, які надаються операторами парковок транспортних засобів" із змінами в частині встановлення тарифів на послуги паркування транспортних засобів.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.

Відповідач участь представника в судовому засіданні 23.02.2011р. не забезпечив, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з виробничою необхідністю та неможливістю прибути в судове засідання. У відзиві на позовну заяву (вх. № 8049 (н) від 05.01.2011р.) відповідач проти  позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що у зв'язку з прийняттям Постанов Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1342 "Про затвердження Правил паркування транспортних засобів" та від 02.03.2010 року "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання майданчиків для платного паркування транспортних засобів", набранням чинності нового Податкового кодексу України суб'єктами господарювання, які здійснюють організацію паркування транспортних засобів на території міста Тернополя, розробляється новий розрахунок тарифів за послуги паркування відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання майданчиків для платного паркування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 року № 258. Також повідомив, про підготовку проекту рішення про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради, яким встановлено тарифи на паркування транспортних засобів в м. Тернополі.

Суд, розглянувши клопотання, відхиляє його, оскільки у відповідності до п. 3.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997р. (із змінами та доповненнями) в якому зокрема зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Беручи до уваги, що відповідач на неможливість такої заміни представника у клопотанні не вказав, і, відповідно належними доказами її не підтвердив, а тому, оцінивши дане клопотання, суд відхиляє його.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 09.10.2007р. № 1531 "Про встановлення тарифів на послуги, які надаються операторами парковок транспортних засобів" затверджено комунальному підприємству "Міськавтотранс" та погодити суб'єктам підприємницької діяльності, які визначені та уповноважені виконавчим комітетом міської ради організовувати і забезпечувати процес паркування та справляння збору за паркування транспортних засобів, тарифи на паркування, згідно з додатком 1 (п. 2 рішення).

Пунктом 3 зазначеного рішення встановлено комунальному підприємству "Міськавтотранс" вартість абонентних талонів на паркування, згідно з додатком 2; плат за блкування та розблокування коліс одиниці транспортних засобів на території міста у розмірі 80 грн.; плату за послугу з транспортування одиниці автотранспортних засобів до спеціально обладнаного майданчика в розмірі 250 грн. (п.п. 3.1 –3.3. рішення).

Як вбачається із матеріалів справи, Адміністративною колегією Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду справи № 422-АП, прийнято рішення № 28 від 11.06.2010р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", яким визнано дії виконавчого комітету Тернопільської міської ради по затвердженню економічно - необґрунтованих тарифів на паркування транспортних засобів у м. Тернополі порушенням законодавства про захист економічної конкуренції передбаченим, п. 7 ст. 50 та ст. 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді дій органів місцевого самоврядування в частині створення умов вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України ,давши оцінку поданим позивачем доказам та наведеним доводам , прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому суд виходив із наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 1, 6, 121 закону України "Про Антимонопольний комітет України", антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом. Адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України, такі утворюються головою територіального відділення Антимонопольного комітету України з числа керівних працівників територіального відділення у складі не менше ніж три особи цього територіального відділення. Адміністративну колегію територіального відділення Антимонопольного комітету України очолює голова територіального відділення або його заступник. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України. Формою роботи адміністративних колегій територіальних відділень Антимонопольного комітету України є їх засідання, які є правомочними за умови присутності більшості від їх встановленого складу. Розпорядження та рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймаються шляхом голосування більшістю голосів присутніх на їх засіданнях членів. Порядок діяльності адміністративних колегій територіального відділення Антимонопольного комітету України як колегіальних органів визначається цим Законом, іншими актами законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі регламентами цих органів, що затверджуються Антимонопольним комітетом України.

Згідно ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;  приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення (ст. 14 закону України "Про Антимонопольний комітет України").

У відповідності до вимог ст. 22 вищезазначеного Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України"з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до вимог ст. 48 закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;  усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Разом з тим, в силу ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно з ч. 1, 2 ст.56 Закону № 2210-ІІІ рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, Адміністративною колегією Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в процесі розгляду справи № 422-АД встановлено порушення Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, законодавства про захист економічної конкуренції.

В процесі розгляду справи відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження невідповідності фактів викладених в рішенні Антимонопольного комітету України № 28 від 11.06.2010р., яке набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного відділення Антимонопольного комітету України № 28 від 11.06.2010р. було направлено на адресу відповідача 14.06.2010р., та отримане останнім 16.06.2010 року, про що свідчить долучена позивачем до матеріалів справи, належним чином засвідчена копія повідомлення про вручення поштового відправлення № 520485.

Як уже зазначалось вище, ч. 1 ст. 60 Закону № 2210-ІІІ встановлено, що відповідач мав право на оскарження рішення Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, однак своїм правом не скористався, а відтак, в силу ст. 56 закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України № 28 від 11.06.2010р. є чинним та підлягає обов'язковому виконанню.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Пунктом 20 Рекомендацій Вищого господарського суду від 29.10.2008р., № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", передбачено, що вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Беручи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів виконання рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 28 від 11.06.2010р., а саме не приведено у відповідність до вимог законодавства про захист економічної конкуренції рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 09.10.2007р. № 1531, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Державне мито в сумі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 09.10.2007р. № 1531 "Про встановлення тарифів на послуги, які надаються операторами парковок транспортних засобів" із змінами в частині встановлення тарифів на послуги паркування транспортних засобів Комунальному підприємству "Міськавтотранс".

3.Стягнути з Виконавчого комітету Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, код 35069244:

- в доход Державного бюджету України 85 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України, р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач –державний бюджет м. Тернопіль 22050003 –236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення  "20" квітня 2011 року через місцевий господарський суд.

                    Суддя                                                                                          Г.Б. Бучинська