Рішення від 22.03.2011 по справі 11/57-1250

11/57-1250

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2011 р.Справа № 11/57-1250

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Сидорук А.М.             

Розглянув справу

за позовом: Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго», вул. І. Франка,16, м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", вул.Будного,3А, м. Тернопіль, 46000.

За участю представників сторін:

Позивача:     Решетуха А.В. –нач. юридичного відділу

Відповідача: Кудінов В.В. - представник

Суть справи: Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго», вул. І. Франка,16, м. Тернопіль звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", вул. Будного, 3А, м. Тернопіль про стягнення 128 322 грн. 27 коп., із них: 73582 грн.72 коп.  заборгованості за надані послуги з теплопостачання та 54 739 грн. 55 коп.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 09.11.2010р. зупинено провадження у справі № 11/57-1250 до вирішення пов'язаної з нею справи № 2/98-1753 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" до Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" про визнання недійсним з моменту укладення договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 762 від 01.06.2002 р.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від  25.11.2010 р. по справі № 2/98-1753, залишеним без змін  Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2011р., в позові відмовлено.

Ухвалою господарського суду від 02.03.2011р. поновлено провадження у справі № 11/57-1250, розгляд справи призначено на  22 березня 2011 року на 10  год.  00  хв.

В судовому засіданні представникам сторін   роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судовому засіданні подав письмове клопотання про зменшення розміру нарахованої до стягнення пені на 50%, позовні вимоги в частині суми основного боргу визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

01 червня 2002року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орвіс", вул. Будного,3А, м. Тернопіль (надалі Споживач) та Комунальним підприємством теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго»(надалі Енергопостачальна організація) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 762 (надалі Договір), згідно якого Енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами за три дні до початку розрахункового періоду, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця (п.1, п. 6.3 Договору).

Згідно п. 10.1 та п. 10.4 Договору даний договір діє до 31.12.2003р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як свідчать матеріали справи, жодна із сторін письмово не зверталась до іншої сторони про розірвання договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №762 від 01.06.2002 р., а тому слід вважати, що Договір пролонговано на кожний наступний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого обов'язку по Договору №672 від 01.06.2002 р. щодо оплати послуг з теплопостачання в повному обсязі не виконав та за період з 01.11.2009р. по 30.04.2010р. заборгував позивачу 73 582 грн. 72 коп., що підтверджується актами про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період від 14.10.2009р., довідкою про розрахунки за теплоенергію, розрахунком суми заборгованості, виставленими для оплати відповідачу рахунками № 762 від 30.11.2009р., № 762 від 31.12.2009р., № 762 від 31.01.2010р., № 762 від 28.02.2010р., № 762 від 31.03.2010р.,№ 762 від 30.04.2010р., іншими матеріалами справи.

В силу ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1 договору № 762 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2002р. енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 4.2.3. договору № 762 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2002р.  енергопостачальна організація зобов'язана повідомляти споживача в засобах масової інформації про зміну тарифів.

18 лютого 2009р. в газеті "Тернопіль вечірній" було опубліковано Рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 194 від 17.02.2009р. Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 06.01.2009р. № 1 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води бюджетним та іншим організаціям", яким встановлено тарифи на виробництво, транспортування та постачання гарячої води бюджетним організаціям та іншим споживачам.

Відповідно до п.4 Загальних вказівок до тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для централізованого опалення та на виробництво, транспортування та постачання гарячої води (додаток 4 до рішення виконавчого комітету від 17 лютого 2009 року № 194)  для нарахування бюджетним організаціям та іншим споживачам плати за виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для централізованого опалення встановлено двоставковий тариф, який складається з плати за приєднане теплове навантаження і плати за спожиту теплову енергію. Плата за приєднане теплове навантаження нараховується як при відсутності, так і при наявності тепло лічильника щомісяця від 01 жовтня по 30 квітня включно (незалежно від дати підключення (відключення) споживача до (від) системи опалення) за тарифом, встановленим в грн. за 100 Ккал/год. приєднаного теплового навантаження. Плата за спожиту теплову енергію нараховується: при наявності тепло лічильника – щомісяця за показами тепло лічильника та тарифом за спожиту теплову енергію, встановленим в грн. за 1 Гкал. теплової енергії; при відсутності тепло лічильника –щомісяця за розрахункову кількість спожитої теплової енергії та тарифом за спожиту теплову енергію, встановленим в грн.. за 1 Гкал теплової енергії.

Двоставковий  тариф  - це тариф на виробництво, транспортування,  постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і  постачання гарячої води, який складається з річної абонентської плати  (вартості  обслуговування  одиниці  теплового  навантаження об'єкта  теплоспоживання),  яка  компенсує умовно-постійну частину тарифу,  та вартості одиниці реалізованої теплової енергії, послуг з   централізованого  опалення  і  постачання  гарячої  води,  яка компенсує  умовно-змінну частину тарифу.

У відповідності до ст. 632 Цивільного кодексу  України у випадках, встановлених   законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або   регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як встановлено статтею 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані  джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані  при зміні тарифів на теплову  енергію  повідомляти  споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

Отже, як встановлено в судовому засіданні та доведено матеріалами справи, енергопостачальна організація відповідно до умов укладеного між сторонами договору, належним чином повідомила споживача про зміну тарифів в засобах масової інформації.

Відповідно до п.3.1.2. та п. 3.2.2. договору споживач має право на отримання інформації щодо якості теплової енергії, тарифів, умов та режимів споживання та зобов'язаний проводити оплату за спожиту теплоенергію згідно з умовами цього договору.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, при розгляді даної справи судом встановлено, що відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Орвіс" допущено порушення зобов'язань в частині оплати теплової енергії, поставленої у спірному періоді, у визначений договором строк, допустивши заборгованість в сумі 73 582 грн. 72 коп., доказів погашення якої суду не надав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства України.

За неналежне виконання умов Договору в частині оплати за послуги з теплопостачання позивач на підставі ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" та п.п.7.2.3 Договору нарахував відповідачу пеню за період 01.01.2010 року по 30.04.2010 року в сумі 54 739,55 грн.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 Цивільного кодексу України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. При цьому, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З огляду на вищезазначені вимоги п.3 ст.551 Цивільного кодексу України, п.1ст.233 Господарського кодексу України та враховуючи, що відповідачем здійснювались платежі за надані послуги з теплопостачання, тобто відповідач не ухилявся від виконання своїх зобов‘язань, здійснював платежі згідно додатку №1 до Договору, а розмір нарахованої пені складає більше половини суми основної заборгованості, господарський суд вважає за доцільне зменшити розмір нарахованої позивачем до стягнення пені на 50% від заявленої суми на підставі ст.83 п.3 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

Таким чином, дослідивши усі матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго", м. Тернопіль щодо стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію в гарячій воді в сумі 43 582,72 грн. та 27 369,78 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", вул.Будного,3А, м. Тернопіль, 46000, ідентифікаційний код 31490840 на користь Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, вул. Івана Франка,16, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14034534 –73 582  грн. 72 коп. заборгованості за послуги з теплопостачання; 27 369 грн. 78 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань; 1283 грн. 22 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті частині позову відмовити.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          А.М. Сидорук