Рішення

від 11.03.2008 по справі 10/32-555

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/32-555

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2008 р.Справа № 10/32-555

Господарський суд Тернопільської області  складі

 судді Півторака М.Є.             

Розглянув справу

За позовом: Приватного підприємства Науково-Дослідний Виробничо-Комерційний Холдінг-Центр “Інтер- Корс“, смт. Підволочиськ, вул. Д. Галицького, 76

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Ім. Івана Франка“ ( поштова адреса м. Тернопіль, вул. Руська, 17, ліквідатор Дідич Катерина Віталіївна )

               За участю представників:

Позивача: Дем'яненко В.В.- представника, доручення № 014/08-07 від 14.08.2007 року;

Відповідача: Дідич К.В. –ліквідатор банкрута, ухвала господарського суду від 12.12.2006 року, справа № 11/Б-252;

             Представникам позивача та відповідача роз'яснено процесуальні права та обов'язки відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

             В судовому засіданні оголошувалася перерва до 17 годин 10 хвилин 11 березня 2008 року в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

             Суть справи: До господарського  суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою  Приватне підприємство  Науково-Дослідний Виробничо-Комерційний Холдінг-Центр “Інтер-Корс“, смт. Підволочиськ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Імені І.Франка“, м. Тернопіль  про визнання дійсним Договору купівлі –продажу не житлових приміщень ( тваринницького комплексу ), укладеного між  сторонами  30 січня 2008 року; визнати право власності не житлових приміщень (тваринницького комплексу) за адресою Тернопільська область Підволочиський район с. Клебанівка, зареєстрованого на ТБ “Тернопільська біржа нерухомості“ 30 січня 2008 року за № 01 за приватним підприємством Науково-Дослідним Виробничо-Комерційним Холдінг-Центром “Інтер-Корс“.

               В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем  вимог статті 657 Цивільного  Кодексу України в частині ухилення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Імені І. Франка“  від нотаріального посвідчення  договору, оскільки  договір купівлі –продажу нерухомого майна  укладається в письмовій формі  і підлягає нотаріальному посвідченню.

                Відповідач відзиву на позов не подав, письмових заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представ, його представник у судовому засіданні визнав позов повністю.

                   Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача,  дослідивши представлені документи, суд встановив наступне:

              Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні ), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів.

              Статтею 20 Господарського Кодексу України визначено, що кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

              Позивач по справі – Приватне підприємство Науково-Дослідний Виробничо-Комерційний Холдінг –Центр “Інтер-Корс“, є юридичною особою, яка зареєстрована Підволочиською районною державною адміністрацією 08.08.2007 року і включене до ЄДРПОУ (зі змінами), ідентифікаційний код 13345551, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики  у Тернопільській області за № 31-36, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

           Як встановлено у судовому засіданні, 17 серпня2007 року відбулися відкриті торги по продажу майна підприємства-банкрута, які проводила ТБ “Тернопільська біржа нерухомості“, м. Тернопіль, вул. Руська, 17, які оформлені протоколом № 1.  На продаж  виставлено лот № 1 –нежитлові приміщення ( тваринницького комплексу ), корівник ( літ. А ) пл. 1101,8 кв. м., корівник ( літ Б ) пл. 1101,8 кв. м. телятник ( літ В. ) пл. 1427,8 кв. м. , телятник ( літ Г ) пл. 1427,8 кв. м., корівник ( літ Д ) пл. 1379,1 кв. м., корівник ( літ. Е ) пл. 1011,7 кв. м., які  знаходяться в с. Клебанівка Підволочиського району Тернопільської області . Власник активів СТОВ “імені І. Франка“.

           Переможцем торгів визнано приватне підприємство Науково-дослідний Виробничо-Комерційний Холдінг-Центр “Інтер-Корс“, який придбав майно за 79752 грн. без ПДВ.

                   30 січня 2008 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Ім. І. Франка“ в особі ліквідатора Дідич Катерини Віталіївни та Приватним підприємством Науково-Дослідним Виробничо-Комерційним Холдінг-Центром “Інтер-Корс“  було укладено Договір купівлі –продажу нежитлових приміщень ( тваринницького комплексу ), згідно умов якого “Продавець“ продав, а “Покупець“ купив  нежитлові приміщення ( тваринницького комплексу ) , а саме: корівник ( літ. А ) пл. 1101,8 кв. м., корівник (літ. Б)  пл. 1101,8 кв. м., телятник ( літ.  В ) пл. 1427,8 кв. м., телятник ( літ Г ) пл. 1427,8 кв. м., корівник (літ. Д )  пл. 1379,1 кв. м. , корівник (літ. Е ) пл. 1011,7 кв. м., що  знаходяться за адресою Тернопільська область, Підволочиський район, с. Клебанівка  ( п. 1. Договору ).

         Продаж вчинено за 79 752,00 грн., які “Покупець“ оплатив “Продавцю“ до підписання даного Договору.

                Даний Договір зареєстровано на Товарній Біржі “Тернопільська біржа нерухомості“ відповідно до протоколу відкритих торгів по продажу майна підприємства-банкрута від 17.08.2007 року.

          Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

              Дослідивши представлені позивачем документи, господарський суд вважає, що за своїм змістом і правовою природою укладений між сторонами Договір  є Договором купівлі –продажу майна, в якому сторони досягли згоди щодо умов, в тому числі в частині оплати за отриманий товар.

                    За договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або  зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується  прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України). Ціна придбаного відповідачем на відкритих торгах  об'єкту складала  79752,00 грн.

          Передача майна була проведена  за актом прийому-передачі не житлових приміщень ( тваринницького комплексу ) підписаного представниками сторін 31.01.2008 року і який свідчить про фактичну передачу об'єкта купівлі –продажу приватному підприємству  Науково-Дослідний Виробничо-Комерційний Холдінг-Центр “Інтер-Корс“.

               Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Статтею 202 Цивільного Кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства ( п. 1 ст. 203 ЦК України ).

          У відповідності до статті 185 Господарського кодексу України  до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативного –правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 657 Цивільного Кодексу України визначено , що договір купівлі –продажу  земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

                А статті 209,210,638-640,655-675 Цивільного Кодексу України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу та ст. ст. 22,23 Закону № 2171-12 встановлюють, що договір купівлі-продажу спірного об'єкта, обов'язковість якого випливає із зазначеного Закону, вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Згідно статті 220 Господарського кодексу України, якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий Договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Як вбачається із досліджених документів 04.02.2008 року позивач по справі  направив СТОВ «Ім. І. Франка»( Дідич К.В. )  повідомлення про дату вчинення нотаріальної дії,  а саме:  про намір вчинити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу від 30.01.2008 року  о 15 годині в приватного нотаріуса  Коломійчука О.І. за адресою смт. Підволочиськ, вул. Д. Галицького, 61а. Повідомлення прийнято представником відповідача, про що свідчить відмітка на Повідомленні, датована 04.02.2008 року, скріплена підписом та відтиском печатки.

Отже, матеріалами справи доведено факт звернення позивача до відповідача з пропозицією щодо забезпечення явки уповноваженого представника СТОВ «Ім. І. Франка»до приватного нотаріуса для нотаріального посвідчення Договору купівлі - продажу 30.01.2008 року.  

Проте, представник відповідача не прибув для нотаріального посвідчення договору, що і є підставою звернення до суду з позовними вимогами.

При даних обставинах справи,  суд встановив, що позовні вимоги в частині визнання дійсним договору купівлі –продажу не житлових приміщень  ( тваринницького комплексу ) від 30.01.2008 року підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлений та підтверджений документально.

Статтею 316 Цивільного Кодексу України визначено, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном, яке охороняється законом.  

Як випливає з чинного законодавства  право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.( ст.316 ЦК України).

В силу статті 41 Конституції України,  ст. 317 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном.

          На зміст  права власності не впливають місце  проживання  власника  та місце знаходження майна (ст.317 ЦК України).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо  інше  прямо не випливає  із закону або незаконність набуття права  власності не  встановлена судом ( ст.328 ЦК України).    

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті  129 Конституції України  та статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

В підтвердження правомірного володіння майном, представником позивача представлено Протокол № 1 відкритих торгів по продажу майна підприємства-банкрута від 17.08.2007 року, Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень ( тваринницького комплексу ) від 30.01.2008 року  Акт прийому-передачі нежитлових приміщень ( тваринницького комплексу ) від 31 січня 2008 року; платіжні доручення № 1442 від 15 серпня 2007 року на суму 8 025,20 грн. та № 1485 від 30 серпня 2007 року на суму 71 776,80 грн.

Таким чином, представлені позивачем документи свідчать, що  ПП Науково-Дослідний Виробничо-Комерційний Холдінг-Центр “Інтер-Корс“ володіє  нерухомим майном –нежитловими приміщеннями ( тваринницького комплексу), що розташовані в с. Клебанівка Підволочиського району Тернопільської області  як належний власник, і інше судом не встановлено.

                На підставі наведеного , керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 1,2,33,44,49,82,84 Господарського процесуального Кодексу України, статтями 11,16, 202,203,209,210,316, ,328, 638-640, 655, 655-675 та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень  Цивільного Кодексу України, статтями 20,180, 183, 193,220 Господарського Кодексу України,  господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Визнати дійсним з моменту укладення  Договір купівлі –продажу нежитлових приміщень ( тваринницького комплексу )  від 30.01.2008 року між  Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Імені І. Франка“ та Приватним Підприємством Науково-Дослідний Виробничо-Комерційний Холдінг-Центр “Інтер-Корс“.

3.Визнати за Приватним підприємством  Науково-Дослідний Виробничо-Комерційний Холдінг-Центр “Інтер-Корс“, смт. Підволочиськ, вул. Д. Галицького, 76 Тернопільської області ( ідентифікаційний код 13345551 ) право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: с. Клебанівка Підволочиського району Тернопільської області, а саме: корівник ( літ. А ) пл. 1101,8 кв. м., корівник ( літ. Б )  пл. 1101,8 кв. м., телятник ( літ.  В ) пл. 1427,8 кв. м., телятник ( літ Г ) пл. 1427,8 кв. м., корівник ( літ. Д )  пл. 1379,1 кв. м., корівник ( літ. Е  ) пл. 1011,7 кв. м.  

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

               На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його  прийняття  через господарський суд Тернопільської області.

Суддя                                                                                          М.Є. Півторак