Рішення

від 13.04.2011 по справі 9/5007/13/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/5007/13/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" квітня 2011 р. Справа № 9/5007/13/11

Господарський суд Житомирської області у складі:  

                         судді Алексєєва М.В.  

за участю представників сторін:

від позивача: Кондратюк О.А. дов.від 18.02.2011 року

від відповідача: Зайченко Т.О. дов.від 21.12.2011 року  

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полат-ліс" (смт. Іванопіль Чуднівський район Житомирська область)  

до Державного підприємства Міністерства оборони України "Житомирський військовий лісгосп" (м. Житомир)

про стягнення 152280,18 грн. та розірвання договору № 200710/1 від 20.07.10р. (розглядається з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в сумі  158976,39грн., з яких: 133814,40грн. - основного боргу, 18465,78грн. - штрафу, 2012,71грн. - 3% річних та 4683,50грн. - інфляційних)

В судовому засіданні від 07.04.11р. оголошувалась перерва до 10:00 год. 13.04.11р.

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про розірвання договору №200710/1 від 20.07.2010р., та стягнення 152280,18грн., з яких: 133814,40грн. - попередня оплата та  18465,78грн. - штраф.

В судовому засіданні від 07.04.11р. представником позивача була подана уточнююча позовна заява, згідно якої позивач просить розірвати договір № 200710/1 від 20.07.10р. укладений між сторонами та стягнути з відповідача на користь позивача 133814,40грн. попередньої оплати, 18465,78 грн. штрафу, 4683,50 грн. інфляційних  та 2012,71 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зміну позовних вимог, розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у відзиві та у судових засіданнях вимоги позивача про розірвання договору та стягнення грошових коштів в сумі 133814,40 грн. визнав. В частині вимог щодо стягнення штрафу заперечив.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.10р. між Державним підприємством "Житомирський Військовий лісгосп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полат-ліс" укладено договір № 200710/1 про поставку лісопродукції  на загальну суму 856800,00 грн.

Відповідно п. 2.2  договору, покупець оплачує товар шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів згідно товарно-транспортної накладної та (або) виставленого рахунку на продукцію.

Оплата за поставлену лісопродукцію (товар) проводиться протягом 5 календарних днів після відвантаження продукції та (або) шляхом попереднього перерахування грошей у розмірі 40 % на розрахунковий рахунок продавця, згідно виставленого рахунку - фактури (п. 2.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив поставку лісопродукції  на суму 16185,60 грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними ЧВЛ № 052291 від 21.09.10р. на суму 9005,04грн, ЧВЛ № 152293 від 22.09.10р на суму 3771,18грн та ЧВЛ № 052368 від 07.10.10р. на суму 3409,38грн.  (а.с. 20, 22, 24).

ТОВ "Полат-ліс" платіжним дорученням № 6 від 23.07.10р. перерахувало ДП "Житомирський Військовий лісгосп" 150000,00 грн в рахунок майбутньої поставки лісопродукції.

На поставку товару позивач звернувся до відповідача з вимогою від 01.10.10р. (а.с.10), про здійснення поставки продукції та згідно оплаченого рахунку б/н від 20.07.2010року на суму 150000,00грн.

Після отримання ДП "Житомирський військовий лісгосп "Міністерства Оборони України" вимоги, було здійснено поставку лісопродукції на суму 3409,38грн.

13.12.2010року ТОВ "Полат - ліс" повторно направив претензію до ДП "Житомирський військовий лісгосп "Міністерства Оборони України" з вимогою розірвати договір №200710/1 від 20.07.2010року та повернути сплачені кошти за недопоставлену продукцію на суму 133814,40грн.

На вищевказану претензію відповідачем було направлено лист, в якому повідомили про те, що для розгляду претензії їм було необхідно мати оригінал чи належним чином засвідчену копію рахунку б/н від 20.07.2010року за поставлену лісопродукцію виписаного ДП "Житомирський військовий лісгосп".

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання  боржником  обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зі змісту договору №2007/10/1 від 20.07.2010року вбачається, що фактично між сторонами виникли відносини поставки.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо своєчасної поставки ліспородукції  утворилась заборгованість перед позивачем, яка на день вирішення спору становить 133814,40грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звіряння розрахунків станом на 01.11.10р.(а.с.19) та іншими матеріалами справи.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

До договору  поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача за невиконання договірних зобов'язань 18465,78грн. штрафу.

Відповідно до п.5.2 договору при несвоєчасному відвантаженні продукції з вини "Продавця" після одержання грошей "Продавець" сплачує штраф у розмірі 0,1% від вартості партії поставки за кожен день прострочення , але не більше вартості поставленої продукції.

Приписами ч.2 ст. 549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.  

Штрафними санкціями згідно із ч.1 ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором  у відсотковому  відношенні  до суми невиконаної частини зобов'язання або у  певній,  визначеній  грошовій  сумі, або у відсотковому відношенні до суми  зобов'язання  незалежно  від  ступеня  його виконання,  або у кратному розмірі  до  вартості  товарів  (робіт, послуг).

Позивач також просить суд стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 2012,71грн 3% річних та 4683,50 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних  вважає, що річні та інфляційні нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2012,71грн 3% річних та 4683,50грн інфляційних нарахувань.

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що відповідач порушив свої, визначені законодавством та оспорюваним договором, зобов'язання, що є підставою для розірвання даного договору.

Відповідач позов не оспорив, будь-яких заперечень щодо позовних вимог не подав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства,  підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи на суму 158976,39грн., з яких: 133814,40грн. - основного боргу, 18465,78грн. - штрафу, 2012,71грн. - 3% річних та 4683,50грн. - інфляційних.

Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату інформаційно - технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки саме ним порушення, що стали підставою для подачі даного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 625, 651, 655, 611, 712, ЦК України та 193, 230,231 ГК України, 33, 49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Розірвати договір №200710/1 від 20 липня 2010року, укладений між Державним підприємством "Житомирський Військовий лісгосп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полат-ліс".

3. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський військовий лісгосп" Міністерства оборони України, (10005, м.Житомир, вул.Черняховського, 120, код ЄДРПОУ 36548884

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полат-ліс" (13253, Житомисрька область, Чуднівський район, смт.Іванопіль, вул.Радянська, 44, код ЄДРПОУ 34547098) -  158976,39грн., з яких: 133814,40грн. - основного боргу, 18465,78грн. - штрафу, 2012,71грн. - 3% річних та 4683,50грн. - інфляційних., а також  1589,76 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Алексєєв М.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  "26" квітня 2011 р.  

Віддрукувати:  

1 - в справу, 2,3-сторонам (рек.з пов.про вручення)

2,3 -  сторонам