17/019-11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" квітня 2011 р. Справа № 17/019-11
За позовом військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир
до Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківський військовий торг”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державного казначейства України у Київській області
про стягнення 88 853,48грн.
Суддя Горбасенко П.В.
за участю представників:
від прокуратури не з'явилися;
від першого позивача не з'явилися;
від другого позивача Карпенко В.М. (дов. № 1140 від 25.03.2011р.);
від відповідача не з'явилися;
від третьої особи не з'явилися.
Обставини справи:
Військовий прокурор Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі –перший позивач), Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомира (далі –другий позивач) звернувся з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківський військовий торг” (далі –відповідач) про стягнення 88 853,48грн. боргу. Також, прокурором в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального України, заявлено клопотання про накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача та його майно в межах позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на подачу пару № 24/КЕВ від 01.01.2008р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2011р. порушено провадження у справі № 17/019-11, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у Київській області, розгляд справи призначено на 28.03.2011р.
Ухвалами господарського суду Київської області від 28.03.2011р. та 11.04.2011р. розгляд справи відкладено на 11.04.2011р. та 22.04.2011р. відповідно.
Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.
Згідно п. 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 02-5/611 від 23.08.1994р. умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
В судовому засіданні 22.04.2011р. суд, розглянувши клопотання прокурора про накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача та його майно в межах позовних вимог, вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки заявником не доведено суду наявності підстав для застосування таких заходів.
В судовому засіданні 22.04.2011р. представник другого позивача підтримав позов у повному обсязі.
Представники відповідача в судові засідання 28.03.2011р., 11.04.2011р. та 22.04.2011р. не з'явилися, витребувані судом документи не надали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що неявка представника прокуратури, першого позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача та третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника другого позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.01.2008р. між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Житомир (Постачальник) та Державним підприємством Міністерства оборони України „Білоцерківський військовий торг” (Покупець) було укладено договір № 24/КЕВ, згідно якого постачальник зобов'язався здійснювати постачання пару споживачеві протягом календарного року, а споживач –оплатити вартість пару згідно калькуляції.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2. договору розрахунок проводиться згідно калькуляції, затвердженої постачальником та погодженої споживачем. Споживач зобов'язаний щомісячно, до 10 числа місяця наступного за звітним, перераховувати оплату за отримання пару на рахунок КЕВ м. Житомир, вказаний в кінці договору по безготівковому розрахунку на основі рахунку КЕВ м. Житомир, який споживач отримує в бухгалтерії КЕВ м. Житомир.
Згідно п. 4.1. договору договір укладається з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
На виконання п. 1.1. договору другий позивач за період з січня 2008р. по травень 2008р. поставив відповідачу пару на загальну суму 95 518,22грн. Крім того, на виконання п. 2.2. договору, другий позивач виставив відповідачу для оплати рахунки на загальну суму 95 518,22грн., зокрема: № 30 від 25.01.2008р. на суму 37 106,68грн. (а.с. 14), № 59 від 25.02.2008р. на суму 25 633,71грн. (а.с. 13), № 93 від 27.03.2008р. на суму 21 701,44грн. (а.с. 16), № 120 від 24.04.2008р. на суму 7 371,39грн. (а.с. 15), № 147 від 29.05.2008р. на суму 3 705,95грн. (а.с. 17).
Як вбачається зі змісту позовної заяви та рахунку № 62 від 26.02.2008р. (а.с. 18) другим позивачем здійснено зменшення нарахувань за спожиту пару за січень 2008р. згідно рахунку № 30 від 25.01.2008р. та рахунку № 59 від 25.02.2008р. на суму 6 665,69грн.
Про належне виконання другим позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.
За отриману від другого позивача пару відповідач розрахувався частково, сплативши другому позивачу всього 11 077,32грн., зокрема: 13.05.2008р. сплачено 3 665,44грн. за подачу пару в/ч А 1735 за квітень 2008р. згідно рахунку № 120 від 24.04.2008р. та 3 705,95грн. за подачу пару в/ч А 0281 за квітень 2008р. згідно рахунку № 120 від 24.04.2008р., 01.08.2008р. сплачено 3 705,93грн. за травень 2008р. згідно рахунку № 147 від 29.05.2008р., що підтверджується листом Головного управління державного казначейства України у Житомирській області № 09.1-04/3139 від 06.04.2011р. (а.с. 56), інформацією про зарахування коштів (а.с. 57) та виписками з рахунку (а.с. 58-63). Решту заборгованості за договором у сумі 77 776,16грн. відповідач не сплатив, внаслідок чого, станом на момент судового розгляду справи, борг відповідача перед другим позивачем за договором на подачу пару № 24/КЕВ від 03.03.2008р склав 77 776,16грн. (95 519,17грн. –6 665,69грн. –11 077,32грн.), що підтверджується листом Головного управління державного казначейства України у Житомирській області № 09.1-04/3139 від 06.04.2011р. (а.с. 56), інформацією про зарахування коштів (а.с. 57) та виписками з рахунку (а.с. 58-63).
Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача 88 853,48грн.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частиною шостою ст. 19 Закону України „Про теплопостачання” встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання приладів комерційного обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації за умови пред'явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов'язків (ч. 3 ст. 24 Закону України „Про теплопостачання”).
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору на подачу пару № 24/КЕВ від 01.01.2008р. другий позивач за період за період з січня 2008р. по травень 2008р. поставив відповідачу пару на загальну суму 95 518,22грн. та на виконання п. 2.2. договору, другий позивач виставив відповідачу для оплати рахунки на загальну суму 95 518,22грн., зокрема: № 30 від 25.01.2008р. на суму 37 106,68грн. (а.с. 14), № 59 від 25.02.2008р. на суму 25 633,71грн. (а.с. 13), № 93 від 27.03.2008р. на суму 21 701,44грн. (а.с. 16), № 120 від 24.04.2008р. на суму 7 371,39грн. (а.с. 15), № 147 від 29.05.2008р. на суму 3 705,95грн. (а.с. 17); другим позивачем здійснено зменшення нарахувань за спожиту пару за січень 2008р. згідно рахунку № 30 від 25.01.2008р. та рахунку № 59 від 25.02.2008р. на суму 6 665,69грн., що підтверджується змістом рахунку № 62 від 26.02.2008р. (а.с. 18); відповідач, в порушення п. 2.2. договору, за отриману від другого позивача пару розрахувався частково, сплативши другому позивачу 11 077,32грн., що підтверджується листом Головного управління державного казначейства України у Житомирській області № 09.1-04/3139 від 06.04.2011р. (а.с. 56), інформацією про зарахування коштів (а.с. 57) та виписками з рахунку (а.с. 58-63). Решту заборгованості за договором у сумі 77 776,16грн. відповідач не сплатив, внаслідок чого, станом на момент судового розгляду справи, борг відповідача перед другим позивачем за договором на подачу пару № 24/КЕВ від 03.03.2008р склав 77 776,16грн. (95 519,17грн. –6 665,69грн. –11 077,32грн.), що підтверджується листом Головного управління державного казначейства України у Житомирській області № 09.1-04/3139 від 06.04.2011р. (а.с. 56), інформацією про зарахування коштів (а.с. 57) та виписками з рахунку (а.с. 58-63).
Враховуючи те, що борг відповідача перед другим позивачем на час прийняття судового рішення становить 77 776,16грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь другого позивача 88 853,48грн. боргу підлягає задоволенню в розмірі 77 776,16грн.
Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що державне мито, від сплати якого позивач звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Аналогічне положення міститься в п. 6.6. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998р., яким передбачено, що у разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.
Оскільки відповідач не звільнений від сплати державного мита згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківський військовий торг” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, буд. 17; код ЄДРПОУ 08358735) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Адмірала Щасного, 20; код ЄДРПОУ 08492505) 77 776 (сімдесят сім тисяч сімсот сімдесят шість гривень) 16 коп. боргу.
3. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківський військовий торг” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, буд. 17; код ЄДРПОУ 08358735) на користь Державного бюджету України 777 (сімсот сімдесят сім гривень) 76 коп. державного мита та 206 (двісті шість гривень) 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. У задоволенні решти позову –відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Горбасенко П.В.
Повне рішення складено: 26.04.2011р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2011 |
Оприлюднено | 29.04.2011 |
Номер документу | 15100567 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Горбасенко П. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні