Ухвала

від 20.04.2011 по справі 16/332-07-9239

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/332-07-9239

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"20" квітня 2011 р.                                                   Справа № 16/332-07-9239

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання Чеголя Є.О.,

за участю представників сторін у судовому засіданні 20.04.2011р.

від Прокуратури  м.Одеси –Вигнанюк Т.Л.

від Одеської міської ради -  Андрейцева О.М.

від Приватного підприємства „Науково-виробниче підприємство „Техмаш” –не з'явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Техмаш ТД” –не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу

Першого заступника прокурора м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області

від 25.01.2008р.

у справі № 16/332-07-9239

за позовом Приватного підприємства „Науково-виробниче підприємство „Техмаш”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техмаш ТД”

про розірвання договору оренди та визнання права власності

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 23.02.2011р., яка надіслана учасникам процесу 24.02.2011р., розгляд апеляційної скарги призначено на 23.03.2011р. Учасники судового процесу відповідно до ст.98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався.

Відповідно до вимог частини третьої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст. 81  Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

           Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 20.04.2011р. за погодженням сторін, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

24.12.2007 року Приватне підприємство „Науково-виробниче підприємство „Техмаш” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про визнання права власності на недобудовані будівлі та розірвання договору оренди до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техмаш ТД”.

В обґрунтування позову ПП „Науково-виробниче підприємство „Техмаш” посилалось на договір купівлі-продажу нежилих будівель, частина яких сдавалась в оренду ТОВ „Техмаш ТД” згідно договору оренди №2 від 01.02.2007р., та право власності на які оспорювалось.

Мотивуючи позов, ПП „Науково-виробниче підприємство „Техмаш” послалось на  ст.329 ЦК України, згідно з яким юридична особа публічного права набуває права власності на майно, яке передане йому у власність та на майно, набуте ним у власність на підставах, не заборонених законом, та на ст.392 ЦК України, відповідно до якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується чи не визнається іншою особою.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.01.2008 р. по справі №16/332-07-9239 (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено повністю.

Судове рішення вмотивоване наявністю договору купівлі-продажу від 10.10.2001р., що свідчить про законність набуття оспорюваних нежилих приміщень, та наявністю договору оренди від 01.02.2007р. між ПП „Науково-виробниче підприємство „Техмаш” та ТОВ „Техмаш”.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, 22.02.2011р. перший заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради подав апеляційну скаргу до Одеського апеляційного Господарського суду, посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального права, водночас прокурор просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки про наявність судового рішення він дізнався  від КП МБТІ лише 24.01.2011р.

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 23 лютого 2011р. прокурору було відновлено строк на подання апеляційної скарги та скаргу прийнято до розгляду.

Між тим, судова колегія апеляційної інстанції досліджуючи обставини та підстави звернення прокурора із апеляційної скаргою до Одеського апеляційного Господарсько суду дійшла висновку про помилковість висновків суду викладених в ухвалі від 23 лютого 2011р. стосовно відновлення пропущеного строку прокурору  на подачу апеляційної скарги з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Конкретна сфера таких правовідносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативно-правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Зазвичай наступний акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього, але, якщо з прийняттям нового акта таке положення ним не передбачене, то самим цим актом автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Вказана позиція знайшла своє відображення в рішеннях Конституційного Суду України № 1-зп від 13.05.1997 р. „Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 ЦПК України" та № 4-зп від 03.10.1997 р. щодо офіційного тлумачення ч. 5 ст. 94 та ст. 160 Конституції України.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою та громадянами, судом та учасниками судового процесу, породжуючи впевненість, що існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту.

Наведене вище положення щодо неможливості застосування внесених в процесуальний закон змін до правовідносин, які існували до набрання такими змінами законної сили, повною мірою застосовується і до ГПК України. При цьому слід зазначити, що Закон України „Про судоустрій і статус суддів" № 2453-УІ від 07.07.2010 р., саме яким внесені зміни до норм ГПК України, ніяких застережень щодо їх зворотної дії не містить.

Відтак, для кожного учасника процесу по господарській справі нормами Господарського процесуального кодексу України встановлені відповідні процесуальні права та обов'язки, які діють саме на період чинності таких норм вказаного кодексу. Також відповідні процесуальні права і обов'язки зазначеними нормами встановлені і для самого суду, що наділений державою правом розглядати і вирішувати, віднесені до його компетенції справи, тобто, суд, як учасник процесу, на відміну від інших його учасників процесу, наділений законодавцем власними повноваженнями при розгляді справи. При цьому, слід зазначити, норми Господарського процесуального кодексу України визначають права та обов'язки як учасників процесу, так і осіб, що не були залучені до участі у конкретній справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків (ст. 107 ГПК України), також ці норми визначають весь хід судового процесу та встановлюють для кожного суб'єкту господарських процесуальних відносин міру обов'язкової і можливої поведінки.

Оцінюючи заяву скаржника про відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, з врахуванням викладених вище положень, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що відповідно до Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010року за № 2453- VІ, судові рішення, прийнятті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Господарським процесуальним кодексом України, який діяв на час розгляду справи по суті було встановлено основні вимоги щодо перегляду судових рішень в апеляційному порядку, зокрема ч.2 ст.93 ГПК України містить обмеження строку, протягом якого може бути відновлено пропущений процесуальний строк на стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку, а саме встановлює, що відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

За змістом цієї норми подання апеляційної скарги (апеляційного подання) після закінчення установленого нею тримісячного строку виключає перегляд судових рішень місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

Цією нормою також було встановлено, що відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги ( подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, рішення, що оскаржується винесено судом першої інстанції 25.01.2008р., в той час як апеляційна скарга   Першого заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради отримана Гсподарським судом Одеської області 22.02.2011р. за вх. 631/11 (згідно штампу канцелярії Господарського суду Одеської області), тобто після закінчення 3-х місячного присікального строку, встановленого ч.2  ст. 93 ГПК України, (в редакції що діяла на момент прийняття оскаржуваного судового рішення).

Відповідно до вимог Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року за № 2453- VІ, якій набрав чинності 30 липня 2010р. до ст. 93 ГПК України у тому числі внесені відповідні зміни за приписами якої законодавець скасував обмеження щодо 3-х місячного присікального строку, що не є у даному випадку обґрунтованою підставою звернення прокурора з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч.1 ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

На думку колегії апеляційної інстанції апеляційна скарга не містить будь-яких доводів щодо причин пропуску встановленого законодавством строку на подання апеляційної скарги та їх обґрунтування.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень. Із клопотання та матеріалів справи не вбачається доказів, які б перешкоджали скаржнику своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Судова колегія також зазначає, що дії скаржника щодо підготовки та оформлення апеляційної скарги повинні відповідати нормам ГПК України та здійснюватись у встановлені ним строки. Подання апеляційної скарги повинно здійснюватися у відповідності з вимогами ст.ст.91, 93, 94 ГПК України.

Також судова колегія апеляційної інстанції не приймає доводи прокурора стосовно поважності пропуску процесуального строку на оскарження судового рішення, оскільки таке посилання суперечить вимогам ст. 20 Закону України „ Про прокуратуру”, приписам ГПК, які регулюютьсь спірні відносини та Закону України „Про доступ до судових рішень” № 3262- ІV від 22.12.2005р. за яким, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного  цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Будь-які обмеження права вільного користування офіційним веб-порталом судової влади України не допускаються, крім випадків, визначених цим Законом. Аналогічної думки дотримується Вищій господарський Суд України у постановах від 09 листопада 2010р. № 9-30/76-05-2167 та від 16 листопада 2010р. № 6/175/09 де за таких самих підстав суд апеляційної інстанції поновив строк на апеляційне оскарження прокурору і таке рішення суду апеляційної інстанції було скасовано с посиланням на приписи Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року за № 2453- VІ, якій набрав чинності 30 липня 2010р.

Наведені постанови Вищого господарського суду України на день винесення даної ухвали е чинними.

З огляду на викладене судова колегія апеляційної інстанції вважає, помилковим порушення апеляційного провадження, а відтак остане підлягає   припиненню, справа поверненню до Гсподарського суду Одеської області.

                 Керуючись ст.ст.77, п. 2 ст. 80,86, 101-103 ГПК України,

колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

          Апеляційне провадження по справі № 16/332-07-9239 - припинити, справу повернути до Господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя

В.І. Жеков

Судді

В.І. Картере

В.Т. Пироговський

Повний текст ухвали підписано 22.04.2011р.