2-31/3982-2009
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 квітня 2011 року Справа № 2-31/3982-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Антонової І.В.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
3-ої особи: не з'явився;
прокурора: не з'явився;
розглянувши апеляційне подання Заступника прокурора міста Судака на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 18 січня 2010 року у справі № 2-31/3982-2009
за позовом Заступника прокурора міста Судака в інтересах держави в особі:
Судацької міської ради
до товариства з обмеженою відповідальністю "Діана"
3-тя особа Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора міста Судак звернувся в інтересах держави в особі Судацької міської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,17 га, що розташована на землях Судацької міської ради в районі Кіпарісової алеї та привести її у первинний, придатний для подальшого використання стан, шляхом знесення за рахунок відповідача усіх будівель, які збудовані відповідачем на самовільно зайнятій земельній ділянці, а також стягнути з відповідача судові витрати.
В ході судового розгляду Прокурором міста Судак 19.10.2009 було надано заяву про уточнення позову в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої просив суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,17 га, що розташована на землях Судацької міської ради в районі Курортної алеї та привести її у первинний, придатний для подальшого використання стан, шляхом знесення за рахунок відповідача самочинно збудованого кафе на 25 місць з готельними номерами, які збудовані відповідачем на самовільно зайнятій земельній ділянці, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 18 січня 2010 року у справі №2-31/3982-2009 у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наданими позивачем докази не свідчать про самовільне зайняття земельної ділянки саме товариством з обмеженою відповідальністю "Діана". Також суд зазначав, що відповідач отримав дозвіл на складання проекту землеустрою та поступово виконує дії щодо відведення цієї земельної ділянки для подальшого отримання відповідного правовстановлюючого документу, відтак, відсутність правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку ще не свідчить про її самовільне зайняття, а свідчить про використання земельної ділянки без правовстановлюючого документу, що не є тотожним.
Не погодившись з рішенням суду, Заступник прокурора міста Судака звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційне подання мотивовано тим, що відповідач самовільно, без відповідних правовстановлюючих документів, займає земельну ділянку площею 0,17 кв.м., розташовану на землях Судацької міської ради в районі Кипарисової алеї, що підтверджується відповідними документами, складеними Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АР Крим.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2010 провадження у справі №2-31/3982-2009 було зупинено до закінчення розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Судацької міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2009 року у справі №2-20/5428-2009 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" до Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Судака" та Судацької міської ради за участю прокурора Автономної Республіки Крим про визнання права власності.
Ухвалою від Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.03.2011 провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи.
В судове засідання, призначене на 04.04.2011, представники сторін, третьої особи та прокурор не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін, третьої особи та прокуратури.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, державними інспекторами відділу Східно-Кримського регіону державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим 20.02.2009 було проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства на землях Судацької міської ради (том 1 аркуш справи 7).
Перевіркою було встановлено факт порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України, що виразилось в самовільному занятті земельної ділянки площею 0,17 га в районі Курортної алеї, м. Судака. Встановлено, що відсутні жодні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, проте, на вказаній земельній ділянці виконуються будівельні роботи.
Відповідно до ст. 53-1 КУпАП 20.02.2009 було притягнуто до адміністративної відповідальності керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Діана", Алієва Руслана, у вигляді штрафу за самовільне заняття вказаної земельної ділянки та внесено припис №003721 від 20.02.2009 про усунення допущеного порушення земельного законодавства в строк до 20.03.2009 та винесена постанова №002408 про притягнення до адміністративної відповідальності.
Під час проведення повторної перевірки 25.03.2009 встановлено, що порушення земельного законодавства відповідачем не усунуто. Згідно зі ст. 188-5 КУпАП відносно керівника відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення та видано припис №003751 від 25.03.2009 про усунення допущеного порушення земельного законодавства в строк до 25.04.2009 та винесена постанова про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності.
Однак, порушення вимог земельного законодавства усунуто не було, що стало підставою для звернення Заступника прокурора міста Судака в інтересах Судацької міської ради з позовними вимогами до господарського суду Автономної Республіки Крим про звільнення самовільної земельної ділянки.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційне подання Заступника прокурора міста Судака таким, що підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
На підтвердження факту самовільного зайняття земельної ділянки були надані акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №23-13 від 20.02.2009 та лист Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим від 14.07.2009 вих.№160/13-14.
Частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з частиною другою статті 34 вказаного Кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” здійснення державного контролю за використанням та охороною земель належить до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель.
Згідно зі статтею 9 вказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.
Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснюється у числі інших засобів шляхом проведення перевірок.
Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року №312, затверджений Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (далі –Порядок).
Пунктом 4.1 вказаного Порядку визначено, що державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.
Як вбачається з акту перевірки №23-13 від 20.02.2009 один з засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" Алієв Руслан особисто приймав участь у проведені вказаної перевірки та був ознайомлений з актом, при чому факт приналежності Алієва Руслана до керівництва відповідача також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 аркуш справи 45).
Пунктом 5.4 Порядку встановлені вимоги до акту перевірки. Так, в акті перевірки державний інспектор зазначає: дату та місце складання акту; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посади та прізвища представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.
Таким чином, факт порушення земельного законодавства (самовільне зайняття земельної ділянки), повинен підтверджуватись актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель або її територіальним органом, у встановленому Порядку та визначеної вказаним Порядком форми.
Дослідивши надані позивачем докази, судова колегія вважає акт перевірки від 20.02.2009 №23-13 належним доказом вчинення порушення вимог земельного законодавства саме товариством з обмеженою відповідальністю "Діана", що робить неспроможним висновок суду першої інстанції щодо непричетності відповідача до вчинення такого порушення.
У розумінні діючого законодавства самовільним зайняттям є заволодіння земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, здійснене без відведення землі в натурі й одержання документу, що засвідчує право на землю.
До документів, що підсвічують право на земельну ділянку стаття 126 Земельного кодексу України відносить державні акти на право власності і право користування земельною ділянкою та договір оренди, у разі оформлення права оренди.
Підставою для набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України, є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Проте, як на підставу правомірності зайняття спірної земельної ділянки відповідач посилається у відзиві на позов на документи щодо узгодження місця розташування земельної ділянки.
Так, згідно матеріалам справи, рішенням 40 сесії 23 скликання Судацької міської ради від 20.09.2001 відповідачу був наданий дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування літнього майданчику в Курортному парку м. Судака на землях міської ради орієнтованою площею 0,05га.
Рішенням Судацької міської ради 9 сесії 24 скликання від 23.10.2002 №373/9 відповідачу наданий дозвіл на складення проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,077га для розміщення літнього майданчику громадського харчування в Курортному парку м. Судака.
Відповідно до рішення Судацької міської ради від 20.04.2004 №314/25-04 товариству з обмеженою відповідальністю "Діана" наданий дозвіл на складення проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,078га для розміщення кафе з готельними номерами в курортному парку м. Судака.
Згідно рішення Судацької міської ради від 28.09.2006 наданий дозвіл на підготування матеріалів для погодження місця розташування земельної ділянки орієнтованою площею 0,17 га для розміщення кафе з готельними номерами в м. Судак, Курортний парк.
Водночас, судова колегія звертає увагу на те, що надані відповідачем документи не свідчать про виникнення в нього права на земельну ділянку, оскільки перелік правовстановлюючих документів, визначений у статті 126 Земельного кодексу України, є вичерпним.
Більш того матеріалами справи підтверджено, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 було задоволено апеляційну скаргу Судацької міської ради та скасовано рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.11.2009 у справі №2-20/5428-2009, прийнято нове рішення про відмову в позові.
Зокрема суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що збудоване товариством з обмеженою відповідальністю "Діана" нерухоме майно є самочинним будівництвом та право власності на таке майно у товариства не виникло.
Таким чином, колегія суддів вважає позовні вимоги Заступника прокурора міста Судака та Судацької міської ради обґрунтованими та законними, тому такі вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про необхідність скасування рішення господарського суду міста Севастополя, як такого що прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, та прийняття нового рішення про задоволення позову.
Згідно пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений, зокрема, новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи (стаття 44 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно пункту "б" частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ставки державного мита встановлюються в таких розмірах, в тому числі із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство –5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року N1258, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ складає: для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою; для всіх інших позивачів - за ставкою 236 гривень.
Відповідно до частин 3 та 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита; суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.
Отже, враховуючи те, що судом апеляційної інстанції було повністю задоволено позовні вимоги Заступника прокурора міста Судака, тому всі видатки відшкодовуються за рахунок відповідача до Державного бюджету України, в тому числі витрати по сплаті державного мита під час звернення з позовом на суму 85,00 грн. та витрати та втирати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання Заступника прокурора міста Судака задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2010 року у справі № 2-31/3982-2009 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Діана" (вул. Лісна, 38, Дачне, м. Судак, 98023, і/код 24872259) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,17 га, розташовану на землях Судацької міської ради в районі Кипарисової алеї, та привести її у первісний, придатний для подальшого використання стан шляхом знесення за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" самовільно збудованого кафе на 25 місць з готельними номерами, які збудовані на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" (вул. Лісна, 38, Дачне, м. Судак, 98023, і/код 24872259) до Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді І.В. Антонова
М.І. Ткаченко
Розсилка:
1. Заступник прокурора міста Судака (вул. Яблунева, 10,Судак,98000)
2. Судацька міська рада (вул. Леніна, 85-а,Судак,Автономна Республіка Крим,98000)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Діана" (вул. Лісна, 38,Дачне, м. Судак,98023)
4. Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114,Сімферополь,95038)
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2011 |
Оприлюднено | 29.04.2011 |
Номер документу | 15101276 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Латинін Олег Анатолійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Антонова Іраїда Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні