Рішення

від 21.03.2008 по справі 17/68/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/68/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" березня 2008 р.                                                 Справа №  17/68/08

                                                                                         м. Миколаїв                     

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Вязовський М.Л..,

з участю представників сторін:

від позивача –Сидоров В.О., довіреність № 24 від 29.01.2008 року;

від відповідача –не з”явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/68/08

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Інвест-Груп”,              м. Миколаїв,  вул. Айвазовського, 19,

до Адміністрація Корабельного району, м.Миколаїв, просп. Жовтневий, 314,   

Належний відповідача: Миколаївська міська рада, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,

про: визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Юг-Інвест-Груп” (надалі - позивач) звернулося  до господарського суду з позовом до Адміністрації Корабельного району та Миколаївської міської ради  про визнання права власності.

          Ухвалою суду від 22.02.2008 року до участі у справі було залучено у якості належного відповідача  Миколаївську міську раду.

 Позивач свої позовні вимоги обгрунтовує наступним:

ТОВ “Юг-Інвест-Груп” на праві власності належать земельна ділянка, яка знаходиться в місті Миколаєві по вулиці Айвазовського 19, загальною площею       24 233 кв.м. згідно договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки від        26.04.2006 року та Державному акту на право власності на цю земельну ділянку серії ЯГ за № 593301 від 05 грудня 2006 року.

Цільове призначення земельної ділянки обслуговування приміщень по переробці сільськогосподарської продукції.

Для поліпшення умов по переробці сільськогосподарської продукції позивач самовільно перепланував адміністративно-побутовий корпус з майстернями          Літ. “А” загальна площа збільшена на 26,4 кв.м. та становить 839,9 кв.м., виробничо-складське приміщення Літ. “Е” загальна площа зменшена на 220,6 кв.м. та становить 1192,9 кв.м, самовільно збудував побутовий корпус Літ. “Б-1” загальна площа складає 4328,6 кв. м та вольєр для охорони території підприємства Літ. “Ж” розміром (1.50*12.88).

Проведену самозабудову та перепланування приміщень  позивач належним чином не офо рмив (не отримав дозволу на будівництво, не отримав затвердженого проекту дозволу на виконання будівельних робіт), чим порушив вимоги ст. ст. 24, 28, 29 Закону України «Про планування і забудову територій».

Проте, начальником головного управління будівництва та архітектурної діяльності в м. Миколаєві листом за № б/н від 22.01.2008 року погоджено оформлення самовільно збудованих та перепланованих приміщень.

Корабельна санітарно –епідеміологічна станція не заперечує проти оформлення самочинно збудованих та перепланованих нежитлових приміщень, про що повідомила своїм висновком за № 1697 від 09.11.2007 року.

ГУ МНС України в Миколаївській області також погоджує можливість розміщення самовільно збудованих та перепланованих нежитлових приміщень, що підтверджується висновком № 69/7369 від 15.11.2007 року.

Вимогами п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5  передбачено, що оформлення права власності на нерухоме майно та видачасвідоцтва про право власності   здійснюється     органами    місцевого  самоврядування,  тобто Миколаївською міською радою.

Однак зазначений правовстановлювальний документ позивачу не видається органом місцевого самоврядування. Водночас відсутність свідоцтва про право власності позбавляє позивача права здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно, оскільки приписами п.2.1 вказаного Тимчасового положення передбачено, що разом з заявою до БТІ надається свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей відносяться об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Статтею 392  Цивільного кодексу України передбачено право власника майна на пред'явлення позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Під державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обмежень слід розуміти офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень”). Отже, названі у цьому Законі органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах (п. 18 Інформаційного листа ВГСУ 31.01.2001 № 01-8/98 „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом”, в редакції Інформаційного листа ВГСУ від      22.11.2005 року  № 01-8/2167).

Відповідач у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу господарського суду  проти  позовних вимог не заперечує.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Інвест-Груп” задовольнити повністю.

2.          Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю “Юг-Інвест-Груп”,              м. Миколаїв,  вул. Айвазовського, 19 (код 32720015) право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме:

·          адміністративно-побутовий корпус з майстернями Літ. “А” загальною площею 839,9 кв.м.,

·          виробничо-складське приміщення Літ. “Е” загальною площею 1192,9 кв.м,

·          побутовий корпус Літ. “Б-1” загальною площею  4328,6 кв. м,

·          вольєр Літ. “Ж” розміром (1.50*12.88), які знаходяться за адресою:               м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 19.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до  ст. 84 Господарського процесуального кодексу  України.

   Суддя