Постанова

від 19.04.2011 по справі 2а-3120/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

 19 квітня 2011 року                     № 2а-3120/11/2670

За позовом

Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі Івано-Франківської області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Травел»

про

стягнення 65634,52 грн.

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Травел»про стягнення заборгованості у розмірі 65634,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачена заборгованість, тому позивач просить стягнути з відповідача заявлену суму на підставі рішення суду відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181.

Позивачем заявлено клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач заперечення проти позову не надав, докази належного повідомлення про розгляд справи знаходяться в матеріалах справи.

Справа вирішується на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши  пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

згідно облікової картки відповідача за останнім рахується заборгованість у розмірі 65634,52 грн., з якої:

податок на прибуток – 40715,12 грн., з якої 7,70 грн. пеня,

податок на додану вартість –1300,92 грн., з якої 21,90 грн. пеня,

податок з власників наземних транспортних засобів –5206,46 грн.,

орендна плата за землю з юридичних осіб –15752,02 грн.,

податок з доходів найманих працівників –2660,00 грн.

Заявлена заборгованість виникла внаслідок наступного.

Щодо податку на прибуток підприємства.

Так, податковим повідомленням-рішенням № 0000382300/0 від 08.06.2010, що прийнято на підставі акта перевірки № 1036/231/31364494 від 27.05.2010, визначено платнику податку зобов’язання в розмірі 46571,00 грн.,

податковим повідомленням-рішенням № 0002151500/0 від 12.08.2010, що прийнято на підставі акта перевірки № 1202/162/10/15-050 від 04.08.2010, яким визначено зобов’язання у розмірі 120,00 грн.,

податковим повідомленням-рішенням № 0002441500/0 від 23.09.2010, що прийнято на підставі акта перевірки № 1595/186/10/15-050 від 22.09.2010; визначено зобов’язання у розмірі 22,40 грн.,

податковим повідомленням-рішенням № 0002571500/0 від 11.10.2010, що прийнято на підставі акта перевірки № 1656/197/10/15-050 від 08.10.2010, визначено зобов’язання у розмірі 306,00 грн.

В зв’язку з порушенням строків сплати зобов’язання, відповідачем нараховано пеню у розмірі 7,70 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем за оскаржуваний період проводилась часткова сплата зобов’язань у розмірі 6304,28 грн.

Щодо податку на додану вартість.

Заявлена заборгованість виникла внаслідок прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000861600/0 від 25.10.2010, прийнятого на підставі акта перевірки № 1704/211/10/15-050 від 25.10.2010, яким визначено зобов’язання у розмірі 1109,02 грн.,

податкового повідомлення-рішення № 0000701600/0 від 12.08.2010, що прийнято на підставі акта перевірки № 1202/162/10/15-050 від 04.08.2010, яким визначено зобов’язання у розмірі 170,00 грн.

В зв’язку з порушенням строків сплати зобов’язання, відповідачем нараховано пеню у розмірі 21,90 грн.

Щодо податку з власників наземних транспортних засобів.

Відповідачем подано Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин на 2010 рік, яким самостійно визначено зобов’язання у розмірі 10614,00 грн.

Крім того, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019731700/0 від 22.07.2010, яким визначено зобов’язання у розмірі 420,07 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем за оскаржуваний період проводилась часткова сплата зобов’язань у розмірі 5827,61 грн.

Щодо орендної плати за землю з юридичних осіб.

Відповідачем подано податкові декларації орендної плати за земельні ділянки від 29.01.2010, якою самостійно визначено зобов’язання 9531,00 грн. та від 27.05.2010, якою самостійно визначено зобов’язання у розмірі 17252,70 грн.

Крім того, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001371500/0 від 08.06.2010, яким визначено зобов’язання в розмірі 170,00 грн.,

податкове повідомлення-рішення № 0001461500/0 від 09.06.2010, яким визначено зобов’язання в розмірі 69,16 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем за оскаржуваний період проводилась часткова сплата зобов’язань у розмірі 11270,86 грн.

Щодо податку з доходів найманих працівників.

Позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016071700/0 від 08.06.2010, яким визначено зобов’язання у розмірі 5460,00 грн., та податкове повідомлення-рішення, № 0016081700/0 від 08.06.2010, яким визначено зобов’язання в розмірі 844,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем за оскаржуваний період проводилась часткова сплата зобов’язань у розмірі 3644,00 грн.

В зв’язку з несплатою податкового зобов’язання податковим органом виставлено платнику податків першу податкову вимогу № 1/100 від 24.06.2010 на суму 46754,27 грн. та другу податкову вимогу № 2/121 від 03.08.2010 на суму 53560,14 грн., які вручені адресату 29.06.2010 та 05.08.2010 відповідно.

На день розгляду справи заявлена до стягнення заборгованість відповідачем не сплачена, що останнім не спростовано.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків зобов’язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.

Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 N 2181-III (Далі –Закон № 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Підпунктом 4.1.4. Закону № 2181 встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181  податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Закону 2181 встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

п.п. 5.3.1 Закону № 2181 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

пп. 5.2.2. Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.

Абзацом четвертим п.п. 6.2.4. Закону № 2181 встановлено, що у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу  платника податків.

Відповідач не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов’язань не надав.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 65634,52 грн. відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.  

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Травел»(03130, м. Київ, вул. Горького, 97, код ЄДРПОУ 31364494) до Державного бюджету України заборгованість з податку на прибуток у розмірі 40715 (сорок тисяч сімсот п'ятнадцять) грн.12  коп., податку на додану вартість у розмірі 1300 (тисяча триста) грн. 92 коп., податку з власників наземних транспортних засобів у розмірі 5206 (п’ять тисяч двісті шість) грн. 46 коп., орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 15752 (п'ятнадцять тисяч сімсот п’ятдесят дві) грн. 02 коп., податку з доходів найманих працівників у розмірі 2660 (дві тисячі шістсот шістдесят) грн.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                          О.В.Кротюк