Рішення

від 21.03.2008 по справі 9/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.08                                                                                 Справа № 9/46

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "МС ОЙЛ КАРД", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-Транс", м. Луганськ

про стягнення 227 823 грн. 17 коп.

в присутності представників:

від позивача – Гончаров О.О., юрисконсульт, дов. б/н від 23.05.07,

від відповідача – не прибув.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 202685,36 грн. основного боргу, 6504,94 грн. пені, 7455,59 грн. процентів та 11177,28 грн. інфляційних нарахувань, всього - 227 823 грн. 17 коп.  за поставлений товар за договором поставки № 3473-Ф від 10.08.06р.

Заявою про уточнення позовних вимог від 20.03.08р. за № 20-03/08 позивач, посилаючись на ч. 4 ст. 22 ГПК України, фактично збільшив розмір пені до 9481,03 грн., процентів –до 8997,79 грн., інфляційних нарахувань –до 15299,78 грн. та зазначив, що відповідач повністю погасив основний борг за договором і надав тому документальне підтвердження.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки позивач скористався своїм правом щодо збільшення розміру позовних вимог, наданим йому господарським процесуальним кодексом, суд, вирішуючи цей спір, виходить саме із збільшеного розміру позову.

Судом встановлено, що позивач направив вказану заяву відповідачу цінним листом з описом вкладення, про що свідчить відповідна поштова квитанція із зазначеним описом, які містяться у матеріалах справи.

Відповідач, ТОВ Маг-Транс", звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи у зв'язку з не проведеним звіренням розрахунків за позовом та необхідністю надання відзиву на позовну заяву після повернення представника з відрядження.

Щодо вказаної заяви суд вважає наступне.

Позивач надав суду копію акту звірки розрахунків згідно договору поставки № 3473-Ф від 10.08.06р. та поштову квитанцію про його відправлення цінним листом з описом вкладення.

Враховуючи те, що на момент розгляду справи по суті відповідачем повністю погашений основний борг за договором, що є свідченням його визнання відповідачем, та відсутність поважних причин для надання ТОВ "Маг-Транс" обґрунтованого відзиву на позовну заяву, суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі документами.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами спірний договір, за яким він поставив відповідачу нафтопродукти за відповідними видатковими накладними у період з 19.11.07р. по 17.12.07р. на загальну суму 362197,83 грн. на підставі довіреностей, виданих відповідачем Кириловичу І.Б. на отримання продукції.

Відповідно до п. 4.2 договору відповідач повинен був розрахуватися за отриманий товар у термін, що не перевищує 3-х банківських днів з дати виписки рахунків-фактур, проте відповідач лише частково розрахувався за товар у період з 03.12.07р. по 31.01.08р. на загальну суму 159512,47 грн., заборгованість складала на момент пред'явлення позову 202685,36 грн.

Оскільки після подачі цього позову відповідач повністю розрахувався за поставлений товар, позивач просить стягнути з відповідача лише пеню у розмірі 9481,03 грн., проценти - 8997,79 грн., інфляційні нарахування –15299,78 грн.

Оцінивши доводи позивача і надані ним докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову  з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 10.08.06р. був укладений договір № 3473-Ф, за яким позивач поставив відповідачу нафтопродукти за відповідними видатковими накладними у період з 19.11.07р. по 17.12.07р. на загальну суму 362197,83 грн. на підставі довіреностей, виданих відповідачем Кириловичу І.Б. на отримання продукції.

Відповідно до п. 4.2 договору відповідач повинен був розрахуватися за отриманий товар у термін, що не перевищує 3-х банківських днів з дати виписки рахунків-фактур, проте відповідач лише частково розрахувався за товар у період з 03.12.07р. по 31.01.08р. на загальну суму 159512,47 грн.

Відповідно до пп. 5.1.5 обов'язок щодо отримання рахунку-фактури і сплати його протягом терміну, встановленого у п. 4.2, лежить на відповідачеві, за що передбачена відповідальність у випадку порушення цього зобов'язання.

На час розгляду справи відповідач повністю погасив заборгованість за договором, що свідчить про його визнання, тому спірні правовідносини стосуються лише правомірності та правильності нарахування позивачем пені у розмірі 9481,03 грн., проценти - 8997,79 грн., інфляційні нарахування –15299,78 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що позивач надав належні докази щодо несплати відповідачем поставленого товару.

Як свідчать матеріали справи, відповідач порушив умови договору, не сплативши за отриману продукцію в обумовлені строки та у належних розмірах.

Відповідно до п. 7.4 договору за прострочення оплати товару відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач нарахував пеню за період з 23.11.07р. по 17.03.08р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.4 договору за прострочення оплати товару відповідач зобов'язаний сплатити 18% річних згідно ст. 625 ЦК України.

Суд погоджується з розрахунками розміру пені, відсотків та інфляційних нарахувань, наведеними у заяві про уточнення позовних вимог, тому ці суми підлягають стягненню.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача стягується держмито у розмірі 2278,24 грн. та витрати на інформаційні послуги у розмірі 118,0 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Маг-Транс", 91047, м. Луганськ, вул. Гастелло, 39, код 34449643, на користь позивача, "МС ОЙЛ КАРД", 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 52, к. 101, рахунок 26003400751481 в КОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 321013, код 32527593, пеню у розмірі 9481,03 грн., проценти - 8997,79 грн., інфляційні нарахування –15299,78 грн. та судові витрати у розмірі 2396,24 грн., у т.ч. держмито –2278,24 грн., інформаційні витрати –118,0 грн.

Накази видати після набрання законної сили цим рішенням.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Рішення підписане 24.03.08р.

Суддя                                                                                  А.Г.Ворожцов