5010/442/2011-15/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2011 р. Справа № 5010/442/2011-15/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.
при секретарі судового засідання Червак Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
до відповідача Селянського (фермерського) господарства "Дудка", с. Остриня, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78012,
про стягнення коштів в сумі 39667 грн. 51 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача представники не з"явилися,
від відповідача представники не з"явилися,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванхімікл" звернулося в суд з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства "Дудка" про стягнення коштів в сумі 39667 грн. 51 коп., в тому числі: 28888 грн. 53 коп. основного боргу, 8927 грн. 26 коп. інфляційних втрат, 1851 грн. 72 коп. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем поставлено відповідачу товари згідно накладних, а відповідачем не оплачено в повному обсязі кошти за отримані товари.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 29.03.2011 року.
Ухвалами суду від 29.03.2011 року та від 12.04.2011 року відкладено розгляд справи відповідно на 12.04.2011 року та на 27.04.2011 року.
Представник позивача в судове засідання 27.04.2011 року повторно не з"явився, хоча позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 18930444 вручено 15.03.2011 року, № 19114373 вручено 04.04.2011 року та № 19392659 вручено 19.04.2011 року.
Представник відповідача в судове засідання 12.04.2011 року повторно не з"явився, вимоги суду, вказані в ухвалах від 09.03.2011 року, від 29.03.2011 року та від 12.04.2011 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 18930436 вручено 17.03.2011 року, № 19114349 вручено 31.03.2011 року та № 19392667 вручено 15.04.2011 року.
Разом з тим, відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02 ) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.
21.03.2011 року з Головного управління статистики в Івано-Франківській області на адресу суду (вх. № 2375/2011-свх) надійшов витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Селянського (фермерського) господарства "Дудка", відповідно до даних якого станом на 17.03.2011 року місцезнаходженням Відповідача є: с. Остриня, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78012.
Згідно листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Відповідачем письмових заяв або повідомлень щодо причин невиконання вимог вищевказаних ухвал суду не подано.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.
За наведених обставин, враховуючи те, що сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін, за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на протязі 2008-2009 років Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванхімікл" передано, а Селянським (фермерським) господарством "Дудка" прийнято продукцію на загальну суму 92614 грн. 97 коп., що підтверджується видатковими накладними, які підписано уповноваженими представниками сторін та довіреностями, а саме: видаткова накладна № 112/1 від 02.05.2008 року, видаткова накладна № 111-2 від 02.05.2008 року (довіреність серія ЯОЮ № 731570 від 02.05.2008 року), видаткова накладна № 112/16 від 17.05.2008 року (довіреність серія ЯОЮ № 731571 від 12.05.2008 року), видаткова накладна № 1223/1 від 26.06.2008 року (довіреність серія ЯОЮ № 731578 від 26.05.2008 року), видаткова накладна № 1246/1 від 25.09.2008 року, видаткова накладна № 04/29 від 29.04.2009 року, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 10-18).
Відповідачем частково оплачено кошти за отриманий товар в сумі 63726 грн. 44 коп.
Внаслідок не оплати вартості одержаної продукції, утворилася заборгованість відповідача перед позивачем, в сумі 28888 грн. 53 коп.
Строк оплати товарів письмово сторонами не визначено, а відтак зобов"язання повинне бути виконано в строк, передбачений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 61 від 01.12.2010 року (відправлене 29.12.2010 року), з вимогою оплатити заборгованість за отримані товари в сумі 38740 грн. 39 коп., яку останнім залишена без розгляду (а.с. 19-21).
Окрім цього, згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховано 8927 грн. 26 коп. інфляційних втрат, 1851 грн. 72 коп. 3% річних.
Судом встановлено, що зазначений в розрахунках період не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки строк виконання зобов"язання щодо оплати товарів відповідачем настав 06.01.2011 року.
Обгрунтований розрахунок інфляційного збільшення суми боргу, за період заборгованості з 06.01.2011 року по 04.03.2011 року, становить 548 грн. 88 коп., а також загальна сума 3 % річних, за період прострочення з 06.01.2011 року по 04.03.2011 року, складає 137 грн. 72 коп.
Таким чином, до стягнення підлягають 548 грн. 88 коп. інфляційних втрат, за період з 06.01.2011 року по 04.03.2011 року, та 137 грн. 72 коп. 3 % річних, за період з 06.01.2011 року по 04.03.2011 року. В решті позивних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних слід відмовити за безпідставністю вимог.
На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 28888 грн. 53 коп. основного боргу, 548 грн. 88 коп. інфляційних втрат та 137 грн. 72 коп. 3 % річних, за період з 06.01.2011 року по 04.03.2011 року, що підтверджується матеріалами справи.
В силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку та облікових документів є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні бухгалтерські документи повинні містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.
Віповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускаєься.
Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Поряд з цим, у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Доказів сплати заборгованості в сумі 29575 грн. 13 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.
За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів за отримані згідно накладних товари в сумі 28888 грн. 53 коп., 548 грн. 88 коп. інфляційних втрат, за період з 06.01.2011 року по 04.03.2011 року та 137 грн. 72 коп. 3 % річних, за період з 06.01.2011 року по 04.03.2011 року, є обгрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 295 грн. 75 коп. витрат по сплаті державного мита та 175 грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванхімікл" до Селянського (фермерського) господарства "Дудка" про стягнення коштів в сумі 39667 грн. 51 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Дудка", с. Остриня, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78012, (ідентифікаційний код 22177087), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванхімікл", вул. Вокзальна, 62, смт. Рокитне, Рокитнянський район, Київська область, 09600, (ідентифікаційний код 34233121), 28888 (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 53 коп. основного боргу, 548 (п"ятсот сорок вісім) грн. 88 коп. інфляційних втрат, за період з 06.01.2011 року по 04.03.2011 року та 137 (сто тридцять сім) грн. 72 коп. 3 % річних, за період з 06.01.2011 року по 04.03.2011 року, 295 (двісті дев"яносто п"ять) грн. 75 коп. витрат по сплаті державного мита та 175 (сто сімдесят п"ять) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Дудка", с. Остриня, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78012, (ідентифікаційний код 22177087), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванхімікл", вул. Вокзальна, 62, смт. Рокитне, Рокитнянський район, Київська область, 09600, (ідентифікаційний код 34233121), 8378 грн. 38 грн. інфляційних втрат, 1714 грн. 3 % річних.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Деделюк Б. В.
Повне рішення складено 29.04.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2011 |
Оприлюднено | 30.04.2011 |
Номер документу | 15110379 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Деделюк Б. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні