Рішення

від 28.04.2011 по справі 5010/419/2011-2/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/419/2011-2/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 р.   Справа № 5010/419/2011-2/19   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді  Круглової О. М.   

при секретарі Григорійчук Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", м.Івано-Франківськ,  вул. Індустріальна, 34,  76000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю  "Будівельна компанія "Софінель" вул. Українських Декабристів, 45 а, м. Івано-Франківськ , 76018

про  стягнення  10158,10 грн. забогованості. 

за участю представників сторін:

від позивача: Чабанюк  І.І.  - юрист, (довіреність №228 від 13.12.2010р. )

від відповідача:  не з"явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№618 від 02.03.11 про стягнення з відповідача 10158,10 грн. забогованості, в тому числі 4590,99 грн. - за спожиту електроенергію, 3849,09 грн. - за перевищення обсягів споживання договірних величин, 761,84 грн. пені за період прострочки з 01.08.10 по 30.01.11, 531,72 грн. інфляційних за вересень-грудень 2010, січень 2011 та 424,46 грн. - 3% річних за період з 30.09.10 по 30.01.11.

Представник позивача заявив усне клопотання, в якому просить замінити позивача - Відкрите акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" на його правонаступника  Публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго",  в підтвердження чого подав суду копію свідоцтва про державну реєстрацію  юридичної особи Серії А01 №620853 та копію довідки АА №029853 з ЄДРПОУ. Враховуючи вище наведене, судом на підставі ч.1 ст.25 ГПК України задоволено клопотання про зміну назви позивача на Публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго".

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, хоча про дату, час та міце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 03.03.11, від 24.03.11 та від 12.04.11, які направлялись відповідачу за місцем його реєстрації, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №922447 (а.с.45), поданого на вимогу суду.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (витяг про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №922447).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм  процесуальними  правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються  позовні вимоги, судом

                                                             встановлено:

22.09.10 між  сторонами даного спору  укладено договір №1784 про постачання електричної енергії, згідно якого, відповідно до п.1 якого постачальник продає електричну енергію Споживачу для потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 50,0 кВа, а споживач оплачує Постачальнику вартість використаної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до п.2 додатку 2 Договору Відповідач зобов'язувався 30 числа кожного місяця знімати покази лічильника та подавати Акт про обсяги переданої споживачу електроенергії в Коломийський МРЕМ, а також на підставі п.3 Додатку №2 Договору проводити розрахунки по всіх платежах, передбачених даним Договором протягом 5 операційних днів з дня оримання рахунку.

У жовтні 2010р. відповідач подав Акт про використану електричну енергію, згідно якого ним спожито 2030 кВт год.електроенергії (а.с.16), а в грудні 2010р. подав Акт про використану електричну енергію, згідно якого ним спожито 3547 кВт год.електроенергії (а.с.20).

На підставі вказаних актів відповідачу було пред'явлено до оплати рахунок на суму 1671,10 грн. за електроенергію за жовтень 2010 р. №1784/1 від 29.10.2010 р. (а.с.17) та рахунок за електроенергію за грудень 2010 р. №1784/1 від 30.12.2010 р. на суму 2919,89 грн. (а.с.21), які були вручені представнику відповідача, однак залишились не оплаченими.

Відповідно до п.2.2.2 Договору Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати Споживачу електроенергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток 1 "Обсяги постачання електричної енергії...), а споживач зобов'язувався дотримуватися режиму споживання електричної енергії (п.2.3.2 Договору).

Відповідно до п.2.3.3. даного договору, споживач  зобов'язався оплачувати постачальнику  вартість електроенергії згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків" та додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електроенергії", чого відповідач не зробив. чим порушив умови вказаного договору.

Таким чином, заборгованість за спожиту електроенергію становить 4590,99 грн.

Також між сторонами по справі 27.10.09 було укладено додатковий правочин до Договору про постачання електроенергії №1784, яким встановлено договірні величини постання електроенергії на 2010р.

Згідно п.4.2.2, п.7 додатку 2 до Договору у випадку споживання електричної енергії понаддоговірну величину за розрахунковий період Споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У разі перевищення встановлених граничних величин споживання електричної енергії Споживачі несуть відповідальність згідно ст.26 ЗУ "Про електроенергетику" ,про що зазначено в пунктах 7 додатку 1 до Договору №811.

Постановою КМУ №473 від 16 червня 2005 року внесено зміни до Постанови КМУ №441, якою затверджено Порядок постачання електричної енергії споживачам (далі - Порядок). Даними змінами виключено абзац другий п. 11 Порядку, який передбачав можливість коригування граничних (договірних) величин електроспоживання Споживачів до рівня фактично оплаченої величини. Пунктом 7 Порядку, п.4.2 Правил користування електричною енергією визначено, що обсяги споживання електричної енергії оформляються додатком до договору як договірні величини. В той же час, згідно абзацу 3 п.11 Порядку, п.4.4 Правил Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання.

У разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії Споживачі несуть відповідальність згідно з частиною п'ятою ст.26 ЗУ "Про електроенергетику", зазначено в п.13 Порядку.

Згідно з частиною п'ятою ст.26 ЗУ "Про електроенергетику" із змінами від 23.06.2005 року, Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Так, згідно звіту, поданого Споживачем про використання електроенергії у січні місяці 2010, ним було спожито 1 кВт/год електроенергії, в той час як договірна величина електроспоживання становила 0 кВт/год. Про дане перевищення договірних величин, яке становило 1 кВт./год., на адресу споживача було відправлено повідомлення від 10.02.2010р. вих.№026-508/10 (а.с.26).

Згідно звіту, поданого Споживачем про використання електроенергії у жовтні місяці 2010, ним було спожито 633 кВт/год електроенергії, в той час як договірна величина електроспоживання становила 200 кВт/год. Про дане перевищення договірних величин, яке становило 433кВт./год., на адресу споживача було відправлено повідомлення від 11.10.2010р. вих.№026-5412/10 (а.с.27).

Згідно звіту, поданого Споживачем про використання електроенергії у листопаді місяці 2010,  ним було спожито 2030 кВт/год електроенергії, в той час як договірна величина електроспоживання становила 200 кВт/год. Про дане перевищення договірних величин, яке становило 1830 кВт./год., на адресу споживача було відправлено повідомлення від 09.11.2010р. вих.№026-6153/10 (а.с.29).

Згідно звіту, поданого Споживачем про використання електроенергії у грудні місяці 2010, ним було спожито 3547 кВт/год електроенергії, в той час як договірна величина електроспоживання становила 200 кВт/год. Про дане перевищення договірних величин, яке становило 3347 кВт./год., на адресу споживача було відправлено повідомлення від 12.01.2011р. вих.№026-137/10 (а.с.31).

Згідно вимог ч.5 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", п.13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою КМУ від 24 березня 1999р. №441 (в редакції постанови КМУ від 16.06.2005 № 473), п.4.2.2 Договору на різницю між фактично спожитою електроенергією і договірною величиною, відповідачу були виписані та направлені рахунки за перевищення споживання договірних величин від  10.02.2010р. вих.№ 1784/4 на суму 0,63 грн. (а.с.26), від 11.10.2010р. вих.№1784/4 на суму 297,67 грн. (а.с.27), від 09.11.2010р. вих.№1784/4 на суму 1255,38 грн. (а.с.29) та від 12.01.2011р. вих.№1784/4 на суму 2296,04 грн. (а.с.31), які відповідач не оплатив.

Таким чином, заборгованість за перевищення обсягів споживання договірних величин становить 3849,09 грн.

У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України  зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів  належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин, зважаючи на  невиконання  відповідачем  договірних зобов"язань,   суд, прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення 4590,99 грн. боргу за спожиту електроенергію та 3849,09 грн. боргу за перевищення обсягів споживання договірних величин є обґрунтованими та  підлягають до задоволення.

Обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення 761,84 грн. пені за період прострочки з 01.08.10 по 30.01.11, 531,72 грн. інфляційних за вересень-грудень 2010, січень 2011 та 424,46 грн. - 3% річних за період з 30.09.10 по 30.01.11,  з врахуванням наступного:

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.  

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.4.2.1 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань споживач сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки по день фактичної оплати 10% річних,інфляційні збитки.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 4590,99 грн. боргу за спожиту електроенергію, 3849,09 грн. боргу за перевищення обсягів споживання договірних величин, 761,84 грн. пені, 531,72 грн. інфляційних  та 424,46 грн. - 3% річних .

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 610, 612, 614, 546, 549, 629 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст.   ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Софінель" про стягнення  10158,10 грн. забогованості  - задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Софінель" вул. Українських Декабристів, 45 а, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 33645285) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ,  76000 (код 00131564) –4590 (чотири тисячі п"ятсот дев"яносто) грн. 99 коп. боргу за спожиту електроенергію, 3849 (три тисячі вісімсот сорок дев"ять) грн. 09 коп. боргу за перевищення обсягів споживання договірних величин, 761 (сімсот шістдесят одну) грн. 84 коп. пені, 531 (п"ятсот тридцять одну) грн. 72 коп. інфляційних, 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 46 коп. - 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                            Круглова О. М.

повне рішення складено 29.04.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"