Рішення

від 27.04.2011 по справі 21/047-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/047-11

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                      тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"27" квітня 2011 р.                                                                          Справа № 21/047-11          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора Згурівського району Київської області в інтересах держави в особі:

1. Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ

2. Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Київського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ     

до Селянського (фермерського) господарства «Оріон», Київська обл., с. Войково

про стягнення 75 879,31 гривень

за участю представників:

від прокуратури: не з'явився

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: Кирієнко С.С. (довіреність №09 від 23.03.2011р.)

від відповідача: Храміков В.В. (директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Згурівського району Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі-позивач 1) та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Київського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі-позивач 2) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Оріон»(далі-СФГ «Оріон»/відповідач) про стягнення 74 619,31 грн., з яких: 60 000,00 грн. заборгованості за договором №08-09 від 28.07.2008р., 4 980 грн. пені, 2 400,00 грн. 3% річних та 7 239,31 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до усних пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, відповідач наявність 60 000,00 грн. заборгованості за договором №08-09 від 28.07.2008р. визнав у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2011р. порушено провадження у справі №21/047-11 та призначено її до розгляду на 27.04.2011р.

В судовому засіданні 27.04.2011р. представником позивача надано суду уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого останній просив суд стягнути з відповідача 75 879,31 грн., з яких: 60 000,00 грн. заборгованості за договором №08-09 від 28.07.2008р., 6 240,00 грн. пені, 2 400,00 грн. 3% річних та 7 239,31 грн. інфляційних втрат. Зазначені уточнення судом прийняті.

Крім того, в судовому засіданні 27.04.2011р. представником відповідача заявлено усне клопотання про застосування строку позовної давності для захисту порушеного права, встановленого ст. 258 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.07.2008р. між Київським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та СФГ «Оріон»укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №08-08 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 3.1.2, 3.4.2, 4.1 та 7.2 Договору передбачено, що Київське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі СФГ «Оріон»в сумі 150 000,00 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у строк та розмірах, що обумовлені умовами Договору.

Київське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств має право вимагати від СФГ «Оріон»повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідно до графіка.

СФГ «Оріон»зобов'язується повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Київському відділенню Українського державного фонду підтримки фермерських господарств згідно встановленим графіком:

31 липня 2009 –30 000,00 грн.

31 липня 2010 –30 000,00 грн.

31 липня 2011 –30 000,00 грн.

31 липня 2012 –30 000,00 грн.

31 липня 2013 –30 000,00 грн.

Фінансова підтримка (допомога) надається терміном на 5 років до 31.07.2013р.

Договір діє до повного повернення СФГ «Оріон»коштів фінансової підтримки (допомоги) та повного виконання ним будь-яких грошових зобов'язань, передбачених цим договором.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині надання 150 000,00 грн. зворотної фінансової підтримки (допомоги) виконав належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення позивача 2 №159 від 31.07.2008р. на суму 150 000,00 грн.

Про належне виконання позивачем 2 своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем 2 умов Договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасного повернення наданої фінансової підтримки (допомоги) належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 60 000,00 грн. заборгованості, яка мала бути сплачена останнім згідно Графіку 31.07.2010р. та 31.07.2011р. по 30 000,00 грн. відповідно.

З метою досудового врегулювання даного спору, 21.06.2010р. та  29.12.2010р. позивачем 2 направлено відповідачу претензії №53/117-10 та №53/317-10, відповідно до яких позивач інформував останнього про наявність заборгованості за Договором на вимагав її погашення.

На зазначені претензії відповідач не відповів, чергові платежі згідно Графіка за Договором не сплатив.

Наявність 60 000,00 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується підписами та відбитками печаток КВ Укрдержфонду та відповідача на акті звіряння розрахунків станом на 01.12.2010р., який міститься в матеріалах справи, а також визнається відповідачем у повному обсязі.

Предметом позову є, зокрема, вимога про стягнення з відповідача 60 000,00 грн. заборгованості, яка у відповідності до Графіку, утворилась за період з червня 2009р. по червень 2010р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України,  здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податку в користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Поворотна фінансова допомога за своєю цивільно-правовою природою є позикою (лист Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 14.03.2008р. №2944/11-11).

Операції із запозичення коштів оформляється згідно із вимогами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2.6 Порядку надання та використання коштів фінансової підтримки селянських (фермерських) господарств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №162/426/181 від 17.06.2002р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, кошти фінансової підтримки селянських (фермерських) господарств, що надаються на зворотній основі, виділяються на конкурсних засадах для господарської діяльності селянських (фермерських) господарств, з терміном повернення до трьох років.

Пунктами 1.1, 3.1.2 Договору передбачено, що Київське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі СФГ «Оріон»в сумі 150 000,00 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у строк та розмірах, що обумовлені умовами Договору.

КВ Укрдержфонду має право вимагати від СФГ «Оріон»повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідно до графіка.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 13 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1102, кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Пунктом 3.4.2 Договору передбачено, що СФГ «Оріон»зобов'язується повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Київському відділенню Українського державного фонду підтримки фермерських господарств згідно встановленим графіком:

31 липня 2009 –30 000,00 грн.

31 липня 2010 –30 000,00 грн.

31 липня 2011 –30 000,00 грн.

31 липня 2012 –30 000,00 грн.

31 липня 2013 –30 000,00 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не сплатив чергові платежі за Договором, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем у повному обсязі, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 60 000,00 грн. заборгованості, яка у відповідності до Графіку, утворилась за період з червня 2009р. по червень 2010р. згідно Договору підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасного повернення коштів фінансової підтримки (допомоги), позивачі просять суд стягнути з відповідача:

- 1 020,00 грн. пені, нарахованої з 01.08.2009р. по 31.01.2010р. на 60 000,00 грн. заборгованості;

- 2 400,00 грн. 3% річних та 7 239,31 грн. інфляційних втрат, нарахованих з 01.08.2009р. по 01.12.2010р. на 60 000,00 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.4.2 Договору передбачено, що СФГ «Оріон»зобов'язується повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Київському відділенню Українського державного фонду підтримки фермерських господарств згідно встановленим графіком:

31 липня 2009 –30 000,00 грн.

31 липня 2010 –30 000,00 грн.

31 липня 2011 –30 000,00 грн.

31 липня 2012 –30 000,00 грн.

31 липня 2013 –30 000,00 грн.

За таких обставин, право на нарахування пені за порушення відповідачем строків сплати другого чергового платежу згідно Графіку за Договором (31 липня 2010 –30 000,00 грн.) виникло лише з 01.08.2010р., у той час як нарахування пені на зазначену суму заборгованості позивачами здійснюється за період з 01.08.2009р. по 31.01.2010р.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивачів про стягнення з відповідача 3 120,00 грн. пені, нарахованої на 30 000,00 грн. заборгованості, яка згідно Графіка мала бути сплачена відповідачем 31.07.2010р. за період, протягом якого відповідач не вважався таким, що прострочив, не відповідає вимогам ст. 612 ЦК України та ст. 230 ГК України, а тому задоволенню не підлягає

Що ж до позовної вимоги про стягнення 3 120,00 грн. пені, нарахованої на 30 000,00 грн. заборгованості, яка згідно Графіка мала бути сплачена відповідачем 31.07.2009р. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлені цим кодексом.

Приписами статей 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, в судовому засіданні 27.04.2011р. представником відповідача заявлено усне клопотання про застосування строків позовної давності до вимоги про стягнення 6 240,00 грн. пені.

Судом встановлено, що прокурор Згурівського району Київської області звернувся позовною заявою до господарського суду Київської області 07.04.2011р., що підтверджується поштовим відбитком на конверті останнього, а тому період обрахунку пені за порушення строків оплати вартості наданих послуг за Договором, має починатись з 07.04.2010р.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 120,00 грн. пені, нарахованої з 01.08.2009р. по 31.01.2010р. на 30 000,00 грн. заборгованості, яка згідно Графіка мала бути сплачена відповідачем 31.07.2009р., задоволенню не підлягає, оскільки період обрахунку пені, заявлений позивачами, лежить поза межами строку позовної давності, передбаченого ст. 258 ЦК України (до 07.04.2010р.).

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту пункту 3.4.2 Договору слідує, що момент прострочення відповідачем виконання зобов'язання встановлюється щодо кожного чергового платежу за Графіком окремо, і як наслідок, 3% річних та інфляційні втрати також мають нараховуватись на суму боргу по кожному черговому платежу, строк оплати якого вже настав окремо з урахуванням вимог статей 612, 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.06.2008р. у справі №15/360-07 та від 06.08.2009р. у справі № 5/634-08.

Враховуючи викладене, вимоги вищезазначених норм Закону, положень Договору, а також період нарахування 3% річних та інфляційних втрат, заявлених позивачами, суд здійснював обрахунок 3% річних та інфляційних втрат на наступні періоди:

з 01.08.2009р. по 01.12.2010р. на 30 000,00 грн. заборгованості, яка згідно Графіка мала бути сплачена 31.07.2009р.;

з 01.08.2010р. по 01.12.2010р. на 30 000,00 грн. заборгованості, яка згідно Графіка мала бути сплачена 31.07.2010р.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 1 504,11 грн. та 5 370,00 грн. відповідно, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 400,00 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 504,11 грн., а  вимога позивача про стягнення з відповідача 7 239,31 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 5 370,00 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 256, 258, 267, 525, 526, 530, 612, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Оріон»(07621, Київська обл., Згурівський р-н, с. Войково, вул. Ульянових, 2Б, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24881554) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 8, кім. 58А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20029342) 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 1 504 (одну тисячу п'ятсот чотири) грн. 11 коп. 3% річних та 5 370 (п'ять тисяч триста сімдесят) грн. 00 коп. інфляційних втрат.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Оріон»(07621, Київська обл., Згурівський р-н, с. Войково, вул. Ульянових, 2Б, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24881554) на користь Державного бюджету України 668 (шістсот шістдесят вісім) грн. 75 коп. державного мита та 208 (двісті вісім) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                              В.А. Ярема

Повне рішення складено 28.04.2011р.