Рішення

від 04.04.2011 по справі 5023/823/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/823/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2011 р.                                                            Справа № 5023/823/11

вх. № 823/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О. 

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

 відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Технік Енерджі", м. Київ  

до  ПП "Агрофірма Світанок", с. Новоселівка  

про стягнення 108302,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Агрофірма Світанок" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь 106483,46 грн. основного боргу за Договором № ХА/2-00007 купівлі - продажу сільськогосподарської техніки від 08.04.2010 року, пені у розмірі 487,05 грн., 3% річних у розмірі 480,15 грн. та інфляційних у розмірі 851,87 грн.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, який господарським судом залучено до матеріалів справи. У наданому відзиві відповідач просив суд відстрочити виконання рішення по справі до 01.05.2011 року у випадку задоволення позовних вимог та вказував про те, що він 17.02.2011 року провів розрахунок за отриманий товар по Договору у розмірі 50000,00 грн., та він згоден погасити заборгованість у розмірі 58302,53 грн., пеню, річні та інфляційні.

Сторони про судове засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Позивач, через канцелярію господарського суду 03.03.2011 р. за вх. № 1080, надав копії документів згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

08 квітня 2010 року між сторонами був укладений Договір № ХА/2-00007 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки (далі -Договір). Відповідно до умов даного Договору ним визначалися умови купівлі-продажу сільськогосподарської техніки на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування товару, його кількість, ціна товару в гривнях та її еквівалент в іноземній валюті, строк передачі товару Покупцю та базис поставки, а також інші умови, визначені крім тексту цього договору, також і в додатку № 2 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору загальна вартість договору становила 375580,00 грн., еквівалент 35600,00 євро на момент укладення та підписання даного Договору.

Відповідно до умов Договору відповідачу було поставлено товар на загальну суму 375580,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ХА/2-00025 від 09 квітня 2010 року та довіреністю №19 від 08 квітня 2010 року.

Пунктом 3.3. Договору, сторони визначили та погодили, що відповідач зобов'язаний провести оплату за товар в сумі 375580,00 грн. наступним чином:

- оплатити першу частину вартості товару в сумі 269096,54 грн. від загальної вартості товару до 10 квітня 2010 року (грошовий еквівалент 25506,78 євро);

- оплатити другу частину вартості товару в сумі 106483,46 грн. від загальної вартості товару до 01 грудня 2010 року (грошовий еквівалент 10093,22 євро).

Судом встановлено, що відповідачем в порушення умов договору не була сплачена позивачу у повному обсязі оплата за товар, у зв'язку з чим станом на момент подання позивачем відповідного позову до суду основний борг відповідача перед позивачем за Договором становив 106483,00 грн.

Однак, відповідачем 17.02.2011 року, після подання позивачем відповідного позову до суду, була частково погашена заборгованість у розмірі 50000,00 грн. про що свідчить платіжне доручення № 52 від 17.02.2011 року. За таких обставин господарський суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача 50000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1. ч.1. ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Частина  1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст  договору  становлять  умови (пункти),  визначені на розсуд сторін і погоджені ними,  та  умови,  які  є  обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692  Цивільного кодексу України передбачено, що покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу суми основного боргу перед позивачем за Договором у розмірі 56483,00 грн., господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на свою користь 56483,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Пунктом 7.2. Договору було передбачено, що за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Крім того, згідно п.7.3. Договору, сторони, відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить п'ять років з моменту підписання даного Договору, а відповідно до п.6. ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється протягом п'яти років.

Разом з цим суд зазначає, що згідно розрахунку позивачем була нарахована відповідачу пеня у розмірі 2487,00 грн., однак згідно позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 487,00 грн. пені та ця сума пені була включена до загальної ціни позову.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.  

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищевикладене, умови п.7.2. та п.7.3 Договору, господарський суд приходить до висновку, що сума пені у розмірі 487,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, перевіривши нарахування позивачем 3% річних та інфляційних, господарський суд визнає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних в сумі 851,87 грн. та 3% річних в сумі 480,15 грн.

Враховуючи те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 1083,03 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

В задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення по справі господарський суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку з наступним.

Позивач і відповідач є комерційними підприємствами, несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Наслідки економічної криза, на яку посилається відповідач, негативно відобразилися не тільки на підприємстві відповідача, а рівною мірою і на підприємстві позивача. Отже подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача і завдає істотної, в тому числі й матеріальної шкоди.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 628, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 50000,00 грн. основного боргу.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Агрофірма Світанок" (63209, Харківська область, Нововодолазький район, село Новоселівка, вул. Карла Маркса, 11, код ЄДРПОУ 32867275, п/р 2630102154 в ЗАТ "ПроКредитБанк" м. Харків, МФО 351179) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 35076670, п/р 26008014736001 в АТ «УКРІНБАНК» у м. Києві, МФО 300142) 56483,46 грн. основного боргу за Договором № ХА/2-00007 купівлі - продажу сільськогосподарської техніки від 08.04.2010 року, пені у розмірі 487,05 грн., 3% річних у розмірі 480,15 грн., інфляційних у розмірі 851,87 грн., 1083,03 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення по справі.

Суддя                                                                                 Доленчук Д. О.

Рішення підписано 11.04.2011 р.