Постанова

від 25.03.2008 по справі 16/416-пд-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/416-пд-07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.03.08                                                                                               Справа №16/416-пд-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Зубкова Т.П.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі Шерник О.В.

          Представники сторін в судове засідання нез'явились.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Установи «Тендерна палата Херсонської області» на рішення господарського суду Херсонської області від 21.01.2008 р. у справі № 16/416-ПД-07

за позовом: Харківського національного автомобільно - дорожнього університету в особі Херсонського факультету при Херсонському національному технічному університеті, м. Херсон (далі Харківський НАДУ в особі ХФ);

до відповідача: Установа «Тендерна палата Херсонської області», м. Херсон (далі - Тендерна палата Херсонської області);

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 551 від 24.03.2008 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Хуторной В.М., судді – Зубкова Т.П., Мойсеєнко Т.В., якою справу прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Немченко Л.М.) від 21.01.2008 р. у справі № 16/416-ПД-07 визнано недійсним договір № 201 від 23.03.07 р., зобов'язано Установу «Тендерна палата Херсонської області» повернути на користь Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету 850 грн., отриманих за договором та покладено на відповідача  витрати зі сплати держмита  в розмірі 85 грн. та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення мотивоване тим, що в порушення приписів ст. 180 ГК України предмет договору чітко не визначений, не конкретизований і не деталізований, сторонами не погоджено істотних умов договору надання послуг, що є порушенням п. 1 ст. 203 ЦК України, яка передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Спірний договір порушує правила ст.180 ГК України та ст. 901 ЦК України.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Тендерна палата Херсонської області, відповідач по справі звернулася з апеляційною скаргою, в якій вважає, що не досягнення згоди з усіх істотних умов може свідчити лише про неукладеність договору, але сторони досягли такої згоди, інформаційно-консультаційне обслуговування, про яке йде мова в укладеному договору, мало на увазі надання інформації та консультацій з приводу виготовлення річного плану, необхідність якого обумовлена роботою тендерного комітету, саме це і є предметом договору, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати.

Надісланою на адресу суду телеграмою від 24.03.07 р., відповідач просить перенести розгляд справи у зв'язку з відрядженням юриста, вказане клопотання відхилено колегією суддів як процесуально необґрунтоване.

Харківський НАДУ в особі ХФ, позивач по справі, у поданому відзиві зазначає, що предмет договору № 201 чітко не визначений і ця невизначеність призвела до того, що відповідач не виконав умови договору, не підготовив тендерну документацію, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду залишити без змін.

В наданому клопотанні від 18.03.08 р. № 180 позивач просить розглянути справу без його участі.

Колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації, в судовому засіданні 25.03.2008 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору:

23.03.2007 року між Херсонським факультетом Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті (замовник) і Установою «Тендерна палата Херсонської області» (виконавець) укладено договір № 201 щодо надання інформаційно-консультаційного обслуговування замовника по виготовленню річного плану (далі Договір № 201).

Пунктом 2.1 Договору № 201 визначено, що виконавець зобов'язується провести інформаційно-консультаційні послуги з питань роботи тендерного комітету підприємств.

02.04.2007 р. платіжним дорученням № 739 замовник перерахував виконавцеві 850 грн. за інформаційно-консультаційні послуги.

Визнання недійсним вказаного договору та зобов'язання відповідача повернути замовнику 850 грн. було предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Господарським судом Херсонської області вірно встановлено, що за своєю правовою природою договір № 201 від 23.03.07 р. є різновидом договорів про надання послуг.

Предметом оспорюваного договору є надання інформаційно-консультаційних послуг. Твердження суду першої інстанції з приводу невідповідності п. 1 та п. 2.1 один одному та на відсутність прийняття зобов'язань позивачем по замовленню послуг, викладених у п. 2.1 договору не можуть вважатися обґрунтованими.

Надання інформаційно-консультаційних послуг по виготовленню річного плану та з питань роботи тендерного комітету і становить предмет договору, не дивлячись на те, що є окремими питаннями та викладені в різних пунктах договору, покладення зобов'язання за п. 2.1 договору і є замовленням (завданням) з боку позивача.

Проаналізувавши зміст спірного договору, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду щодо неукладеності договору про надання послуг та приходить до висновку, що сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов: предмету, ціни та строку дії договору, а також про його відповідність вимогам законодавства, що ставляться для договорів даного виду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що не можливо визнати договір, який не відбувся – недійсним.

Згідно п. 17 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.99 р. № 02-5/111, недійсною може бути визнана лише  укладена  угода,  тобто така, щодо якої сторонами в потрібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. Якщо  у  процесі вирішення спору буде встановлено,  що угоду між сторонами фактично не  було  укладено,  господарському  суду  на  підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК слід припинити провадження у справі, тому застосування судом першої інстанції ст. 203 та ст. 215 ЦК України на підставі неукладеності договору є помилковим.

Як вбачається з матеріалів справи та доводів сторін, спір точиться навколо неналежного виконання договору, що може бути наслідком його розірвання, такі вимоги не є предметом спору по даній справі, в суді першої інстанції не заявлялись.

Відповідно до п. 1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.99 р. № 02-5/111, за загальним  правилом  невиконання  чи  неналежне  виконання угоди не тягне за собою  правових  наслідків  у  вигляді  визнання угоди  недійсною.  У  такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування  інших  передбачених законом  чи  договором  наслідків,  а не визнання угоди недійсною.

Таким чином, рішення господарського суду Херсонської області підлягає скасуванню відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України. Судові витрати покладаються на позивача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд -          

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Установи «Тендерна палата Херсонської області», м. Херсон задовольнити. Рішення господарського суду Херсонської області від 21.01.2008 р. у справі № 16/416-ПД-07 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанову оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 26.03.2008 р.

Головуючий суддя Хуторной В.М.

 судді  Хуторной В.М.  

 Зубкова Т.П.  Мойсеєнко Т. В.