Рішення

від 11.04.2011 по справі 27/17-442-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/17-442-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2011 р.Справа  № 27/17-442-2011

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Турчин О.О. (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма Плюс";         

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталка-Трейд"       

про  стягнення  7122,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Магма Плюс" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталка-Трейд", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 104 415,48 грн. з яких 102 484,69 грн. –основний борг, 1617,69 грн. –пеня, 313,10 грн. –3% річних та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 21 лютого 2007 року між АТЗТ "Магма Плюс" та ТОВ "Наталка-Трейд" укладено договір поставки № ю-798, на виконання умов якого, протягом періоду 08.12.2010р. по 28.12.2010р. ТОВ "Магма Плюс" поставило товар ТОВ „Наталка-Трейд” на загальну суму 102484,69 грн., між тим, відповідач за фактично отриманий товар своєчасно не розрахувався, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Разом з позовною заявою позивачем було надано до суду заяву про забезпечення позову від 07.02.2011р. за вих. №07/1-10, згідно якої ТОВ "Магма Плюс" просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладання арешту у межах ціни позову –104415,48 грн. -  на кошти, що знаходяться на поточному банківському рахунку ТОВ "Наталка-Трейд".

Розглянувши клопотання про забезпечення позову, суд відмовив у його задоволенні, виходячи з того, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування поданого клопотання та жодним чином не доведено підстав не можливості виконання чи утруднення виконання рішення суду у разі невжиття зазначених заходів.

Відмовляючи у задоволені клопотання суд керувався тим, що у відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 30.12.2008 року за № 5-05/759, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом спору, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

11.04.2011р. представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО №11088/2011 від 11.04.2011р.), згідно якої просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі  7122,60 грн., з яких 3 629,40 грн. – пеня 702,62 грн. - 3% річних, 2790,57 грн. –інфляційні, та покласти на відповідача судові витрати, серед яких  385,60 грн. - додаткові витрати пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача у судовому засіданні 11.04.2011р. уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно до статуту, затвердженого протоколом загальних зборів № 1 від 21.06.2007р. зареєстрованого 16.07.2007р. номер запису 15561450000028581, Товариство з обмеженою відповідальністю "Магма Плюс" є господарським товариством, яке створено шляхом перетворення Акціонерного товариства закритого типу "Магма" ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24760425 та є правонаступником його прав та обов'язків, що підтверджує належні повноваження для звернення з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

21 лютого 2007 року між АТЗТ "Магма" (надалі –постачальник) та ТОВ „Наталка-Трейд” (надалі - покупець) укладено договір поставки № ю-798 (далі - договір), згідно якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця за його замовленнями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати якісні продовольчі та/або непродовольчі товари, надалі „товар”.

Згідно до п. 1.2 договору, найменування, ціна, кількість та асортимент товару, що є предметом цього договору, зазначаються в специфікації (прайс-листі), яка є невід'ємною частиною даного договору.

Положеннями п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору встановлено, що постачальник зобов'язується постачати товар на адресу покупця у відповідності з його заявками, в строго встановлений цим договором строк. Після отримання заявки від покупця забезпечувати поставку та належну передачу уповноваженій особі товару за місцем знаходження складу (торговельної точки) покупця, надалі –„склад покупця”, оформити вантажні та супровідні документи на товар.    

У п.п. 2.2.1 договору визначено обов'язок покупця здійснювати розвантаження поставленого товару на своєму складі магазина. При цьому в заявці, направленій постачальнику, покупець зобов'язаний вказати точну адресу магазина в який повинна бути здійснена поставка.

Умовами п.п. 2.2.2 договору, встановлено обов'язок покупця підписувати вантажні та супровідні документи на товар. Вказані документи підписуються уповноваженими працівниками покупця.

Відповідно до п.п. 2.2.3 договору, покупець зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за отриманий товар в порядку, передбаченому цим договором.

Умовами п. 3.4 договору визначено, що прийняття товару за кількістю здійснюється покупцем в момент приймання товару.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що доставка товару здійснюється силами та за рахунок постачальника на умовах DDU –“поставка до складу покупця” (в редакції правил Інкотермс-2000р.).

Відповідно до п. 4.6 договору, приймання-передача товару покупцю здійснюється на підставі накладних, котрі підписуються в двох екземплярах представниками обох сторін, які мають відповідні повноваження.

У п. 4.8 договору визначено, що право власності на товар, який постачається переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару. Датою  фактичної передачі товару вважається дата підписання накладної. Постачальник може здійснювати передачу товару окремими партіями (по частинам) у кількості, окремо узгодженій сторонами.

Положеннями п. 5.1 договору встановлено, що ціна товару визначається в специфікації (прайс-листі), наданій постачальником і вважається узгодженою в заявці (замовлені) покупця.

Згідно до умов п. 5.5 договору, товар, який постачається за цим договором, підлягає оплаті в порядку відстрочення платежу протягом 10 банківських днів з моменту реалізації товару кінцевому споживачу.

Умовами п. 6.1 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочки.

На виконання умов зазначеного договору, протягом грудня місяця 2010 року ТОВ "Магма Плюс" поставило, а повноважним представником ТОВ „Наталка-Трейд” отримано товар на загальну суму 102484,69 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, які підписані уповноваженими представника та скріплені печатками обох сторін та податковими накладними за відповідний період (а.с. 32-148 І том, 1-63 ІІ том).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2011р., з урахуванням здійснення відповідачем повернення товару 04.01.2011 року на загальну суму 271,93 грн. за ТОВ „Наталка-Трейд” рахується заборгованість перед ТОВ "Магма Плюс" за фактично поставлений товар (у грудні місяці 2010 року) у розмірі 102433,26 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу ТОВ „Наталка-Трейд” претензію вих. №22 від 31.01.2011р. з вимогою погасити існуючу заборгованість та сплатити нараховані штрафні санкції до 04.02.2011р. Також, даною претензією відповідача попереджено, що в разі не виконання останнім вказаних вимог ТОВ "Магма Плюс" буде змушено звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів. Зазначена претензія була отримана відповідачем 31.01.2011р., між тим, залишена ТОВ „Наталка-Трейд”  без відповіді та задоволення.

Під час розгляду справи, 25.03.2011р. відповідач сплатив суму основної заборгованості у розмірі 102 433,26 грн. за фактично отриманий товар від ТОВ "Магма Плюс" за договором поставки № ю-798 від 21.02.2007р., що підтверджується випискою банку за 25.03.2011р. (а.с.  6 ІІІ том), та не заперечується позивачем.

З урахуванням здійсненої відповідачем проплати, позивачем було 30.03.2011р. надано до суду уточнені позовні вимоги, в яких позивач наполягає на стягненні з відповідача штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату вартості фактично отриманого товару за договором поставки № ю-798 від 21.02.2007р.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Згідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 цього кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну  грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає  з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач, в порушення умов договору, несвоєчасно розрахувався з позивачем за отриманий товар, погасив заборгованість у розмірі 102 433,26 грн. лише 25.03.2011р., що зумовило нарахування останнім пені, інфляційних та 3% річних, про стягнення яких у судовому порядку просить позивач.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами  п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України    №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми пені у розмірі 3629,40 грн.,  інфляційних в розмірі 2790,57 грн. та 3% річних у розмірі 702,62 грн. за період прострочення, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення уточнених позовних вимог та стягнення з відповідача пені у розмірі 3629,40 грн., інфляційних у розмірі 2790,57 грн. та 3% річних у розмірі 702,62 грн.

Враховуючи, що спір між сторонами виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті державного мита у сумі 1086,66 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Щодо покладення на відповідача інших додаткових витрат, повязаних із розглядом справи суд зазначає наступне:

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", згідно до розділу VI ГПК України, судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому, до інших витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Враховуючи викладене, оскільки позивач просить суд покласти на відповідача інші витрати у розмірі 385,60 грн., які були понесені позивачем в зв'язку з витребуванням судом додаткових документів, а також витрати пов'язані зі сплатою позивачем комісійних при перерахуванні сум державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу, які не віднесено до складу судових витрат, суд доходить висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача заявлених до стягнення інших витрат, пов'язаних із розглядом справи, у розмірі 385,60 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка-Трейд” (65049, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 67, корпус А, код ЄДРПОУ 33387136, р/р 26007247771 в ВАТ „МТБ”, м. Іллічівськ, МФО 328168; р/р 26005964868043 в філії ПАТ „ПУМБ” в м.Одесі, МФО 328191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Магма Плюс” (юридична адреса: 65078, м.Одеса, вул.Терешкової,15, поштова адреса: 65114, м.Одеса, Люстдорфська дорога, 140-А, код ЄДРПОУ 24760425, п/р 26000310157801 в ФАБ „Південний” м.Одеса, МФО 328964, код ІПН 247604215410) 3629/три тисячі шістсот двадцять дев'ять/грн. 40 коп. пені, 2790/дві тисячі сімсот дев'яносто/грн. 57 коп. інфляційних, 702/сімсот дві/ грн. 62 коп. 3% річних, 1086/одна тисяча вісімдесят шість/грн. 66 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

                   Суддя                                                                                       Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 18.04.2011р.