Рішення

від 18.04.2011 по справі 5020-11/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-11/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

18 квітня 2011 року справа № 5020-11/114

За позовом Державної екологічної інспекції в місті Севастополі

(вул. Совєтська, 61, м. Севастополь, 99011,

вул. Хрустальова, 83, м. Севастополь, 99040)

до відповідача –Державного підприємства «Севастопольський виноробний завод»

(вул. Портова, буд. 8, м. Севастополь, 99009),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй»

(вул. Брестська, 18-А, м. Севастополь, 99001)

про стягнення 128 000,00 грн. шкоди

 Суддя Альошина С.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –Гой К.С. –головний юрисконсульт юридичного сектору, довіреність № 7 від 04.01.2011 (довіреність у справі)

Від відповідача –Реферда Е.О. –представник по довіреності № 69 від 04.04.2011 (довіреність у справі)

Від третьої особи –Булгакова В.Ю. –представник по довіреності від 30.11.2010 (копія довіреності у справі)

Суть спору:

Державна екологічна інспекція в місті Севастополі звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Державного підприємства «Севастопольський виноробний завод»про стягнення 128 000,00 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Ухвалою суду від 05.10.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Строй» було залучене до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду з позовними вимогами не погодився, зокрема, з мотивів, викладених у запереченнях на позовну заяву та доповненні до відзиву на позов, наявних у матеріалах справи.

Представник третьої особи у судовому засіданні також з позовом не погодився з мотивів, викладених у відзиві від 02.03.2011 на позовну заяву та просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд

В С Т А Н О В И В :

У період з 02.03.2009 по 20.03.2009 Державною екологічною інспекцією в              місті Севастополі було проведено планову перевірку дотримання Державним підприємством «Севастопольський виноробний завод»вимог природоохоронного законодавства України, за результатами якої складений відповідний акт.

Перевіркою встановлено, що біля адміністративної будівлі по вул. Портова, 8 виявлено несанкціоноване розміщення будівельних відходів, у тому числі надлишкового грунту, бітуму, залишків асфальту на грунті площею 5м х 8м висотою 0,4 м, що призвело до засмічення земель та є порушенням ст. 33 Закону України «Про відходи»та ст. 46 Закону України «Про охорону земель», що відображено у вищевказаному акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

25.03.2009 Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі було винесено припис № 65, в якому, за результатами проведеної перевірки, Державному підприємству «Севастопольський виноробний завод», було приписано негайно з моменту отримання припису ліквідувати несанкціоноване розміщення будівельних відходів, у тому числі надлишкового грунту, бітуму, залишків асфальту на грунті біля адміністративної будівлі по вул. Портова, 8, та не допускати у подальшому виникнення несанкціонованих звалищ на теріторії ДП «Севастопольський виноробний завод».

На підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства,  затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища  № 171 від 27.10.1997 (в редакції наказу Мінприроди № 149 від 04.04.2007), Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі був здійснений розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів будівельними відходами на території ДП «Севастопольський виноробний завод», на суму 128 000,00 грн.

Суд вважає позовні вимоги Державної екологічної інспекції в місті Севастополі про стягнення з Державного підприємства «Севастопольський виноробний завод»128 000,00 грн. шкоди такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»             № 1264-ХІІ від 25.06.1991 передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення шкоди, яку він обгрунтовує актом  перевірки, а також розрахунком розміру шкоди, заподіяної державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, зумовленої засміченням земель.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»№ 1264-ХІІ від 25.06.1991 передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

З матеріалів справи, зокрема, генплану і плану покриттів, вбачається, що земельна ділянка, яка знаходиться біля адміністративної будівлі по вул. Портова, 8, не має ділянок відкритого грунту, тому суд вважає, що позивачем не доведено факту заподіяння шкоди земельним ресурсам Державним підприємством «Севастопольський виноробний завод».

Пунктом 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 (далі –Порядок) встановлено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання суб'єктом господарювання.

В акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 02.03.2009-20.03.2009 зроблено висновок про порушення ст. 33 Закону України «Про відходи»та          ст. 46 Закону України «Про охорону земель», що полягає в несанкціонованому розміщенні будівельних відходів, у тому числі надлишкового грунту, бітуму, залишків асфальту на грунті біля адміністративної будівлі по вул. Портова, 8. Тобто констатується факт протиправних винних дій відповідача із засмічення земель, що призвело до спричинення шкоди державі.

Проте, відповідно до положень пункту 4.14 Порядку, до акту перевірки не допускається включення інформації або висновків, які не підтверджені документально.

Суд вважає що позивачем не зроблено належного фіксування факту засмічення земельної ділянки, зокрема, не складено ситуаційних планів (схем, креслень), які б відповідно до пункту 4.16 Порядку могли б бути додані до акту перевірки.

З акту перевірки не вбачається, яким чином і коли було утворено зазначені відходи, хто є їх власником (виробником), а також акт перевірки не містить схеми розміщення земельних ділянок, відсутня конкретизація в частині показників, необхідних для визначення розміру заподіяної шкоди, на яких саме землях виявлено засмічення, товщина земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення, інші показники, необхідні для визначення розміру заподіяної шкоди.

Таким чином, акт перевірки, а також розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів, який обумовлює ціну позову, складені з використанням відомостей, які не підтверджені належними доказами.

Також позивачем не доведено усіх складових правопорушення, за яких наступає цивільно-правова відповідальність (шкоду, протиправність поведінки, причинний зв'язок між ними, вину заподіювача шкоди).

Відповідно до положень частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено повністю.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників учасників процесу про складення повного рішення 26.04.2011.

Керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                         С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 26.04.2011.