Постанова

від 19.04.2011 по справі 12/1509

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/1509

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р.                                                           Справа № 12/1509  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Савченко Г.І.

судді                                                   Тимошенко О.М. ,

 судді                                                   Грязнов В.В.   

при секретарі судового засідання   Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - не з"явився

Від відповідача - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" на рішення господарського суду  Житомирської області від 27.01.11 р. у справі № 12/1509   (суддя   Сікорська Н.А. )

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрдис"

до  Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство"

про стягнення в сумі 173 328 грн. 84 коп.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Житомирської області від 27 січня 2011 року у справі №12/1509 позов задоволено частково.

          Стягнуто з Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство", 11103, с.Дубовий Гай, Овруцький р-н, Житомирська область, ідентифікаційний код 00991887 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрдис", 12201, вул. Велика Житомирська, 1/2, м.Радомишль, Житомирська обл., ідентифікаційний код 33076768

- 112559,82 грн. - основний борг;

- 10785,71 грн. - 3% річних;

- 45885,55 грн. - інфляційні нарахування;

- 1692,31 грн. - витрати по сплаті державного мита;

- 233,67 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

          Відповідач державне підприємство "Овруцьке лісове господарство" подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати.

          Апеляційну скаргу обгрунтовує наступним:

          Вважє, що вказане рішення винесено з порушенням норм процесуального права та невірно застосування норм матеріального права , а тому підлягає скасуванню.

          В поданій позовній заяві Позивач зазначає , що згідно договору купівлі-продажу за № 4/09 від 10.01.2009р. Позивач передав , а Відповідач прийняв Товар - бензин марка „А-76" на загальну суму 174051,77 грн., що підтверджується актами прийому-передачі за листопад , грудень місяці 2009 року та накладними № 20/1-Б від 20.11.2009р., №24/2-Б від 24.11.2009р. , №№ 09/003-Б , 09/004-Б від 09.12.2009р. А Позивач в своєму розрахунку нарахував штрафні санкції за період 01.11.2007р. по 30.10.2010р.

          Вважає суми нарахованих штрафних санкцій та  зроблені Позивачем розрахунки невірними з наступних підстав :

          По- перше Позивач в своєму розрахунку нарахував штрафні санкції за 31.11.2007 року (один день ) 3% річних в сумі 4,77 гри., індекс інфляції в сумі 42,54 грн. , а в даному місяці тільки 30 календарних днів.

          По- друге Позивач порушив норми чинного законодавства , а саме відповідно до п.2 ч. 1 ст.199 ГК України „до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язання учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України ". Так, відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення штрафних санкцій застосовується позовна давність 1 рік.

          Частина 5 ст.261 Цивільного кодексу України передбачає, що за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Оскільки п.4.2. договору купівлі продажу № 4/09 передбачено, що оплата за товар здійснюється на протязі п'яти календарних днів від дати поставки Товару, то перебіг позовної давності починається з шостого дня.

          В судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду представник відповідача не з"явився. В установленому порядку був повідомлений про час і місце судового засідання.

          В судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду представник позивача не з"явився. В установленому порядку був повідомлений про час і місце судового засідання. Явка сторін в судове засідання обов"язковою на визнавалась. Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.

          Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив:

          Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 173328,84 грн. заборгованості, з яких: 112559,82 грн. - основний борг, 10785,71 грн. - 3% річних, 49983,31 грн. - інфляційні нарахування.

          Представники позивача в судовому засіданні подали письмове та нормативне обґрунтування позовних вимог за період з 2007 по 2008 року та подали заяву від 27.01.11, згідно якої зменшили позовні вимоги за рахунок перерахунку інфляційних нарахувань, зменшені позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просять стягнути з відповідача 170916,53грн., з яких 112559,82 грн. - основна заборгованість, 10785,71 грн. - 3% річних та інфляційні в сумі 47571,00 грн.

          Місцевим господарським судом прийнята заява про зменшення розміру позовних вимог.

          Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.09 між Державним підприємством "Овруцьке лісове господарство" (Покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юрдис" (Продавець, позивач) був укладений договір купівлі-продажу № 4/09  (а.с.11).

          Відповідно до п.1.1 вказаного Договору позивач зобов'язався передати у власність  відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар і сплатити його вартість у порядку і на умовах, визначених цим договором.

          Згідно п.1.2 Договору позивач (продавець) передав відповідачу (покупцеві) наступний товар: бензин А76 кількістю 400000 літрів за ціною 4,10 грн. за один літер з ПДВ; бензин А92 кількістю 10000 літрів за ціною 4,80 грн. за один літер з ПДВ та бензин А95 кількістю 4000 літрів за ціною 4,95 грн. за один літер з ПДВ.

          За умовами п.п.2.1, 2.2, 2.4 Договору поставка товару здійснюється транспортом Продавця (позивача) шляхом підписання накладної на товар. Кожна партія товару  визначається відвантаженою накладною. Право власності на товар переходить до відповідача (Покупця) з моменту приймання товару й оформлення  документів.

          Як вбачається з  п.4.1 загальна вартість Договору становить 1707800,00 грн. з ПДВ.

          Відповідно до п.4.2 сторони погодили, що розрахунки за поставлену продукцію проводяться в безготівковій формі шляхом прямого банківського перерахування на протязі п'яти календарних днів після поставки нафтопродуктів (товару).

          На підставі вказаного договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 174051,67 грн., що підтверджується накладними №20/1-Б від 20.11.09, 24/2-Б від 24.11.09, №№09/003-Б, 09/004-Б від 09.12.09 (а.с.13,17) та актами приймання-передачі нафтопродуктів за грудень та листопад 2009 року (а.с.12,16).

          Крім того 03.01.06 між Державним підприємством "Овруцьке лісове господарство", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юрдис" було укладено договір купівлі-продажу №6/06-2  з терміном дії до 31.12.08.

          Відповідно до умов вищевказаного Договору, Позивач передав, а Відповідач прийняв товар, а саме бензин А76, А92, А95, дизпаливо та масла відповідних марок.

          Свої зобов'язання по Договору Позивач виконав повністю, передавши у власність Відповідача Товар, що підтверджується актами прийому-передачі за 2007-2008 роки та накладними (а.с. 96-110).

          Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та повного розрахунку за поставлений товар у встановлені Договорами строки не провів.

          В зв'язку із неповним проведенням розрахунків за поставлений товар позивач направив 30.08.10 на адресу відповідача претензію від 28.08.10 за №38 (а.с.22) з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар згідно Договору, яка на час пред'явлення претензії становила 112559,82 грн..

          Відповідач претензію у встановленому законодавством порядку не розглянув та відповіді на неї не надіслав.

          Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Згідно із ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

          Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

          На підставі вказаної статті Відповідачу нараховані 3% річних від простроченої суми у розмірі 10785,71 грн. та інфляційні,  на суму 47571,00 грн. (а.с.38-43,  136-138).

          Розрахунок відповідає обставинам справи, не спростований відповідачем.

          В частині стягнення збитків від інфляції, місцевий господарський суд правильно зазначив, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.  Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 р., № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

          З огляду на викладене, індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

          Як вбачається з матеріалів справи, вищевказаний порядок, який є вірним,  застосований позивачем при обрахунку інфляційних за несвоєчасно проведені розрахунки в період з 01.11.2007 по 01.12.08 (а.с. 136-138). Згідно розрахунку інфляційні за цей період становлять 16889,71 грн.

          Однак, при обрахунку інфляційних за період з 01.01.09 по 01.10.10 позивач застосував невірну методику, що призвело до завищення їх  розміру.

          Згідно розрахунку, здійсненого судом, інфляційні за вищевказаний період становлять 28995,84 грн. Отже  загальна сума інфляційних дорівнює 45885,55 грн. (16889,71 грн.+ 28995,84 грн.), яка і підлягає стягненню

          В частині стягнення інфляційних в сумі  1685,45 грн. (47571,00 грн. - 45885,55 грн. ) відмовлено за безпідставністю.

          Водночас слід зазначити, що  відповідач помилково інфляційні та  3% річних розцінює як штрафні санкції, оскільки інфляційні нарахування є платою за знецінення  грошей  і безготівкових коштів,  що супроводжується ростом цін на товари і послуги, а 3% річних є платою за користування чужими грошовими коштами, а не мірою відповідальності.

          Таким чином, є безпідставними посилання відповідача щодо однорічного строку позовної давності  для стягнення вищевказаних нарахувань.

          З огляду на викладене, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість в сумі 169231,08 грн., в тому числі за отримані нафтопродукти (товар) в сумі 112559,82 грн., 10785,71 грн. З % річних та 45885,55 грн. інфляційні нарахування.

          Наявність основної суми заборгованості в розмірі 112559,82 грн. не заперечується відповідачем, що вбачається із акту звірки розрахунків станом на 01.09.10, підписаним представниками та скріпленим печатками обох сторін (а.с.23).

          Таким чином, місцевим господарським судом повно з"ясовані обставини справи. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

          Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,  

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" на рішення господарського суду Житомирської області від 27 січня 2011 року по справі №12/1509 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 27 січня 2011 року по справі №12/1509 залишити без змін.

3. Матеріали справи №12/1509 повернути в господарський суд Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.  

Головуючий суддя                                                                       Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.  

Суддя                                                                                              Грязнов В.В.