Рішення

від 31.03.2008 по справі 4/42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/42

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.03.08 р.                                                                               Справа № 4/42                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді  Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної  заяви:

за позовом –               Приватного підприємства “Техсервіс” м. Донецьк   

до відповідача -         Державного підприємства “Красноармійськвугілля” м. Димитрів

про  стягнення 5095,61грн. заборгованості

за участю представників сторін:  

від позивача – Абашина Н.О. - за довіреністю від 28.03.2008р.,

від відповідача – бояр С.О. - за довіреністю від 10.01.2008р.,

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 5095,61грн. заборгованості.

В підтвердження позову позивач посилається на укладені з відповідачем договір №107 від 16.01.2006року на ремонт та налагодження вантажопасажирського ліфту, договірна ціна до договору на суму 9305,77грн., яка узгоджена обома сторонами, акт №22 від 24.03.2006року за березень 2006року на суму 9305,77грн., який підписаний уповноваженими представниками обох сторін та закріплений печатками підприємств, договір №180 від 06.03.2006року, договірна ціна до договору на суму 600,92грн., яка узгоджена обома сторонами, акт приймання виконаних робіт щодо технічного обслуговування ліфтів в травні 2006року від 29.05.2006року на суму 600,92грн., акт приймання виконаних робіт щодо технічного обслуговування ліфтів в червні 2006року від 15.06.2006року на суму 600,92грн., які підписані уповноваженими представниками обох сторін та закріплений печатками підприємств, накладну №03/04 від 20.04.2006року на суму 588,00грн. та довіреність серії ЯЛШ №269137 від 19.04.2006року, по яких отриманий товар відповідачем, витяги з банківського рахунку щодо часткової оплати відповідачем наданих послуг, претензії, які надіслані відповідачу з вимогою оплати, акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами на суму 5095,61грн.

Відповідач визнав в повному обсязі вимоги позову.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір №107 від 16.01.2006року на ремонт та налагодження вантажопасажирського ліфту.

Цей договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, в якому передбачені всі істотні умови для даного виду договорів, а саме: предмет договору, порядок та умови розрахунків, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання виконавця, а саме: виконувати роботи по ремонту та технічному огляду вантажопасажирського ліфту №100223 вантажопідйомністю 500кг на 5 зупинок  (п.1.1 договору), а відповідач – оплатити послуги наступним чином: до початку робіт – 50% загальної вартості робіт, за виконані роботи – не пізніше 10 банківських днів з моменту підписання акту форми КБ-2в (п. п. 3.2, 3.3 договору).

У додатку №1 до договору сторони передбачили, що загальна вартість робіт – згідно кошторисам, які затверджені замовником, складає 9305,77грн.

Сторонами також узгоджена договірна ціна до договору на суму 9305,77грн.

відповідач згідно умов пункту 3.2 договру зобов2язався перерахувати 50% вартості робіт, тобто в сумі 4652,89грн.

Відповідачем в порушення умов договору послуги оплачені частково в сумі 6000,00грн., що підтверджується витягами з банківського рахунку №755 від 07.03.2006р. та №92 від 16.10.2006р., які є в матеріалах справи.

24.03.2006року сторонами складений акт №22 за березень 2006року на суму 9305,77грн., який підписаний уповноваженими представниками обох сторін та закріплений печатками підприємств, який свідчить про факт виконання робіт позивачем на всю суму договору - 9305,77грн.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст. 193  Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності з діючим законодавством та укладеним між сторонами договором.

Господарський суд, приймаючи до уваги, що позивачем доведений факт надання послуг, а також наявності заборгованості, яка виникла з невиконання відповідачем своїх зобов"язань по оплаті за надані позивачем послуги в повному обсязі, тому задовольняє вимоги щодо стягнення 3305,77грн. заборгованості в повному обсязі.

Також між сторонами підписаний договір №180 від 06.03.2006року. Цей договір за своєю правовою природою також є договором про надання послуг, в якому передбачені всі істотні умови для даного виду договорів, а саме: предмет договору, порядок та умови розрахунків, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання виконавця, а саме: виконувати роботи щодо поточного технічного обслуговування ліфтів у відповідності з переліком об'єктів та обсягів робіт, виконання робіт щодо щорічного ремонту ліфтів на підставі відомостей дефектів в строки, які узгоджені із замовником (п. п. 1.1, 1.2 договору), а відповідач – щомісячно в строк до 30 числа поточного місяця перераховувати на рахунок позивача оплату за технічне обслуговування в розмірі договірної місячної ціни робіт (п.3.3 договору).

В додатку №1 до договору сторони передбачили, що договірна ціна складає 600,92грн. щомісяця.

Сторонами складені акти приймання виконаних робіт щодо технічного обслуговування ліфтів в травні 2006року від 29.05.2006року на суму 600,92грн., в червні 2006року від 15.06.2006року на суму 600,92грн., які підписані уповноваженими представниками обох сторін та закріплений печатками підприємств.

Відповідачем в порушення умов договору послуги не оплачені. Таким чином, сума заборгованості за надані послуги складає 1201,84грн.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст. 193  Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності з діючим законодавством та укладеним між сторонами договором.

Господарський суд, приймаючи до уваги, що позивачем доведений факт надання послуг, а також наявності заборгованості, задовольняє вимоги щодо стягнення 1201,84грн. заборгованості в повному обсязі.

Поза межами двох вищезазначених договорів відповідачем на підставі довіреності серії ЯЛШ №269137 від 19.04.2006року отриманий товар по накладній №03/04 від 20.04.2006року на загальну суму 588,00грн., тобто між сторонами укладена угода про поставку відповідачу товару.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям “угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договори можуть укладатись в усній або в письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони  поставити інший стороні продукцію за умови її оплати.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов'язань і, тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою позивач взяв на себе зобов'язання продавця, а саме: продати відповідачу товар, а останній – прийняти та оплатити товар.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.

Оскільки нормативними актами не передбачені порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що претензії, які неодноразово направлялись відповідачу з вимогою оплатити суму заборгованості є вимогою про оплату отриманого товару.

Оскільки не допускається відмова він виконання зобов'язань у разі невиконання (неналежного виконання) другою стороною умов договору, суд вважає, що відповідач повинен перерахувати вартість одержаного і несплаченого ним майна, тому вимоги позивача щодо стягнення 588,00грн. визнаються законними і тому задовольняються.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому законодавством.

На підставі ст.ст.202,526,530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд–

                                               В и р і ш и в:

Задовольнити позов Приватного підприємства “Техсервіс” м. Донецьк до Державного підприємства “Красноармійськвугілля” м. Димитрів про  стягнення 5095,61грн. заборгованості в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства “Красноармійськвугілля” м. Димитрів-85322, вул. Ватутіна, 1, ЗКПО 32087941, р/р №26007301600953 в ПІБ України м. Димитрова, МФО 334806 на користь Приватного підприємства “Техсервіс” м. Донецьк-83084, вул. Велика северна, 84, ЗКПО 31330785, р/р №26003334114001 Приватбанк, МФО 335496 заборгованість в сумі 5095,61грн., 102,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                         Гринько С.Ю.                               

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення оголошений 31.03.2008року.

адруковано у 3прим.:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу