Рішення

від 27.04.2011 по справі 56/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/68

27.04.11

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л. розглянув матеріали:

за позовом     

Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)   

до

треті особи

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К."

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Діместіон"

1) Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Київська міська рада

про

визнання договорів недійсними, визнання акту недійсним, визнання відсутнім права.

Представники сторін:                     

від позивача

від відповідачів

від третіх осіб  

Скобельський С.В. - представник;

1) не з‘явились;

2) не з‘явились;

3) не з‘явились;

1) Кузьменко Ю.М. –представник;

2) Шинкаренко Я.В. –представник.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярус",  Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К.", Товариства з обмеженою відповідальністю "Діместіон" про:

визнання недійсними з моменту укладення договорів купівлі –продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,4000 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0075 для будівництва та експлуатації приміщень торговельно –офісного та розважального  призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва, а саме: договору від 19.01.2010 року укладеного між відповідачем –та відповідачем -2, який посвідчений приватним нотаріусом 19.01.2010 та зареєстрований за № 59; договору від 23.02.2010 укладеного між відповідачем -2 та відповідачем -3, який посвідчений приватним нотаріусом 23.02.2010 та зареєстрований за № 744;

визнання недійсним з моменту видачі виданий 29.12.2009 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" державний акт серія ЯЖ № 039265 на право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,4000 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0075 для будівництва та експлуатації приміщень торговельно–офісного та розважального  призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в  Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 09-8/00117, із  відмітками зробленими 19.01.2010, 11.02.2010, 23.02.201015.06.2010;

визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Демістіон" права власності (права володіння, користування, розпорядження) земельною ділянкою  несільськогосподарського призначення, площею 0,4000 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0075 для будівництва та експлуатації приміщень торговельно –офісного та розважального  призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 56/68.

Позовні вимоги обґрунтовані  наступним. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 року у справі № 44/597 визнано укладеним між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" договір купівлі –продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,4000 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0075 для будівництва та експлуатації приміщень торговельно –офісного та розважального  призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва. На виконання рішення суду Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 039265. В подальшому відповідач -1 відчужив вказану земельну ділянку за договором купівлі –продажу від 19.01.2010 нотаріально посвідченим та внесеним до реєстру за № 59 відповідачу -2, про що були  внесені відповідні відомості до державного акту. Відповідач -2 на підставі договору купівлі –продажу з відповідачем -3, який був нотаріально посвідчений та внесений до реєстру за № 744, також відчужив земельну ділянку остатньому, про що також були внесені відповідні відомості до державного акту. Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2010 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 № 44/597 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 у цій справі та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. За таких обставин, позивач вважає, що оскільки рішення суду, яким визнано укладеним договір купівлі –продажу земельної ділянки скасовано, то відповідно відповідач-1 набув право власності на земельну ділянку незаконно та не мав право відчужувати земельну ділянку іншим особам, а відтак спірні договори купівлі –продажу земельної ділянки є недійсними з моменту укладення.

Відповідач -1 відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду були отримані відповідачем, докази чого наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, відповідач-1 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач -2 відзив на позов не надав, представник у судовому засіданні пояснень по суті позовних вимог не надав.

Відповідач -3 відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду від 13.04.2011 року була отримана відповідачем 18.04.2011 року, докази чого наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, відповідач-3 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа -1надала письмові пояснення, в яких просить задовольнити позовні вимоги.

Третя особа -2 письмових пояснень по суті спору не надала.

Представники учасників процесу клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради та до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про: визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва між Товариством з обмеженою   відповідальністю   "Проектна компанія "Ярус"  та Київською міською радою в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус", з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених договором; зобов'язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) забезпечити підписання, реєстрацію та видачу в установленому порядку державного акта на право власності на земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус"  для будівництва, експлуатації та обслуговування приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва у встановленому порядку.

За результатами розгляду вказаної позовної заяви, 12.10.2009 Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі № 44/597, яким позов задоволено повністю та вирішено: вважати укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва між Товариством з обмеженою відповідальністю   "Проектна компанія "Ярус" та Київською  міською радою  в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус", з моменту набрання законної сили судового рішення на умовах, визначених договором, які викладені у резолютивній частині рішення. Повний текст рішення суду було підписано 19.10.2009 року.

Відповідно до резолютивної частини рішення від 12.10.2009 у справі № 44/597 договір купівлі –продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення був укладений між Київською міською радою, як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус", як покупцем, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив земельну ділянку, місце розташування якої на просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва площею 4000,00 кв.м, кадастровий номер 8 000 000 000:66:099:0075, у межах, які перенесені в натурі (на місцевості) і визначені у технічній документації земельної ділянки (п. 1.1.); земельна ділянка зазначена у п. 1.1 продається для будівництва, експлуатації та обслуговування приміщень торговель-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури (п. 1.2); ціна продажу земельної ділянки за договором становить 4165000,00 грн.(п. 2.1), яка підлягає сплаті протягом 10 банківських днів після укладання договору купівлі –продажу (2.2).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 у справі № 44/597 залишено без змін.

19.01.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус", як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К.", як покупцем укладено договір купівлі –продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає і зобов‘язується оплатити земельну ділянку загальною площею 0,4000 га, що розташована по просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва площею 4000,00 кв.м, кадастровий номер 8 000 000 000:66:099:0075.

Відповідно до п. 2 договору від 19.01.2010, земельна ділянка, що відчужується належить продавцю на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 № 44/597 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ№ 039265, виданого 29.12.2009 Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації на підставі договору купівлі –продажу земельної ділянки від 12.10.2009 ; 44/597 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 09-8/00117.

Цільове призначення земельної ділянки, загальною площею 0,4000 га-будівництво, експлуатація та обслуговування приміщень торговель-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури (п. 3 договору).

За погодженням сторін, продаж земельної ділянки вчиняється за суму 4694800,00 грн., які покупець зобов‘язується сплатити продавцю в строк до 30.04.2010 року.

Договір купівлі –продажу нотаріально –посвідчений приватним нотаріусом, про що внесено запис № 59.

23.02.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К.", як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діместіон", як покупцем укладено договір купівлі –продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого продавець зобов‘язується передати, а покупець зобов‘язується прийняти у власність належну продавцю на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,4000 га, що розташована по просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва площею 4000,00 кв.м, кадастровий номер 8 000 000 000:66:099:0075.

Цільове призначення земельної ділянки, загальною площею 0,4000 га-будівництво, експлуатація та обслуговування приміщень торговель-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури (п. 2 договору).

Відповідно до п. 4 договору від 23.02.2010, земельна ділянка, що відчужується належить продавцю на підставі договору купівлі – продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом 19.01.2010 за реєстрованим № 59 та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 19.01.2010, номер правочину 3798343, що підтверджується витягом з цього ж реєстру № 8175695.

За погодженням сторін, продаж земельної ділянки вчиняється за суму 3982435,00 грн., які покупець зобов‘язується сплатити продавцю протягом 30 днів з дня підписання та нотаріального посвідчення договору (п.7).

Договір купівлі –продажу нотаріально –посвідчений приватним нотаріусом, про що внесено запис № 744.

Позивачем до матеріалів справи надано копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №039265, який виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус"  на підставі договору купівлі –продажу земельною земельної ділянки від 12.10.2009 № 44/597 та який підтверджує, що останнє є власником земельної ділянки площею 0,4000 га, яка розташована  по просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва, кадастровий номер 8 000 000 000:66:099:0075 для будівництва та експлуатації приміщень торговельно–офісного та розважального  призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в  Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 09-8/00117.

В подальшому на державному акті вчинено наступні відмітки: 19.01.2010 зроблена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про посвідчення 19.01.2010 за реєстровим № 59 договору купівлі –продажу земельної ділянки, на підставі якого право власності на цю земельну ділянку переходить до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К."; 11.02.2010 зроблена Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про реєстрацію переходу права власності на земельну ділянку за № 09-8-00121; 23.02.2010 зроблена приватним  нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про посвідчення 23.02.2010 за реєстровим № 744 договору купівлі –продажу земельної ділянки, на підставі якого право власності на цю земельну ділянку переходить до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діместіон";  15.06.2010 зроблена Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про реєстрацію переходу права власності на земельну ділянку за № 09-8-00144.

За таких обставин, матеріали справи свідчать про те, що на підставі укладеного Господарським судом міста Києва 12.10.2009 року договору купівлі –продажу, Київською міською радою відчужено на користь відповідача-1 земельну ділянку, що належить територіальній громаді міста Києва, в результаті чого останнім набуто право власності на земельну ділянку площею 0,4000 га, яка розташована  по просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва кадастровий номер 8 000 000 000:66:099:0075  для будівництва та експлуатації приміщень торговельно–офісного та розважального  призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва. В подальшому вказана земельна ділянка була відчужена відповідачем-1 на користь відповідача-2, а відповідачем-2 на користь відповідача -3.

Позивач вважає, що договори купівлі –продажу земельної ділянки, які були укладені між відповідачем -1 та відповідачем -2 від 19.01.2010, а також між відповідачем -2 та відповідачем-3 від 23.02.2010, є такими що підлягають визнанню недійсними у зв‘язку тим, що не відповідають нормам законодавства так як рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 № 44/597 було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2009.  

Вказані обставини підтверджуються копією постанови Вищого Господарського суду України від 06.12.2010 у справі № 44/597, відповідно до якої рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 у справі № 44/597 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Оцінивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення вимог з огляду на наступне.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст. 203 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання спірних договорів), яка, зокрема, передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також  моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підстави та наслідки недійсності правочинів передбачені, зокрема, ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України. Так, встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є також правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пленум Верховного Суду України в постанові від 28.04.1978 N3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що угода може бути визнана недійсною лише на підставі та з наслідками, передбаченими законом. В кожній справі про визнання угоди недійсною суд має встановити ті обставини, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, та настання визначених юридичних наслідків.

Отже, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Крім того, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, необхідно правильно визначити момент вчинення правочину  (ст. ст.  205-210, 640 Цивільного кодексу України (постова Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9).

Згідно зі статтями 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (ст. 656 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Статтею 132 Земельного кодексу України угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Угоди повинні містити: назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи); вид угоди;  предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо); документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;  відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки; відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);  договірну ціну; права та обов'язки сторін;  кадастровий номер земельної ділянки;  момент переходу права власності на земельну ділянку.

Додатком до угоди, за якою здійснюється відчуження земельної ділянки приватної власності, є державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується (або відчужувалась).

Угоди про перехід права власності на земельну ділянку підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід та припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації –з моменту державної реєстрації.

Статтею 210 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Матеріалами справи підтверджується, що договори купівлі –продажу земельної ділянки площею 0,4000 га, яка розташована  по просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва кадастровий номер 8 000 000 000:66:099:0075, укладений 12.10.2009 № 44/597 зареєстрований у книзі записів державних актів на землю за № 09-8-00117, укладений 19.01.2010 зареєстрований у книзі записів державних актів на землю за № 09-8-00121, укладений 23.02.2010 зареєстрований у книзі записів державних актів на землю за № 09-8-00144.

Таким чином, спірні договори купівлі –продажу від  19.01.2010 та від 23.02.2010 укладені у письмовій формі, нотаріально посвідчені та зареєстровані у передбаченому порядку, отже є такими, що вчинені з додержанням встановленої форми.

За таких обставин, оскільки договори від 19.01.2010 та від 23.02.2010 є вчиненими, то у суду наявні всі правові підстави для розгляду вимоги позивача про визнання їх недійсними.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2010 року, колегією суддів вказано, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та дійшли незаконного висновку з огляду на таке.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Відповідно до статті 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст та здійснюється відповідно до цього Кодексу. Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільської, селищної, міської ради.

А відтак, рішення сесії є способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин.

Необхідною передумовою набуття права власності на земельну ділянку комунальної або державної власності, зокрема, внаслідок укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, тобто, його волевиявлення. Виконання юридичною особою передбачених законодавством дій по підготовці необхідної документації та реалізація права на вчинення звернень, направлених на придбання земельної ділянки, не викликає "автоматично" у Київської міської ради обов'язку продажу цій особі ділянки, а лише обов'язок розглянути подані документи на сесії ради.

Отже, задоволення господарським судом вимоги про визнання укладеним договору купівлі-продажу землі в примусовому порядку, за умови відсутності рішення Київської міської ради щодо надання позивачеві у власність земельної ділянки, є втручанням у виключну, передбачену Конституцією України, компетенцію Київської міської ради на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землею, яке підлягає захисту, а порушені права позивача мають захищатися способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення позову в частині визнання укладеним договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.  

За таких обставин, факт того, що необхідною передумовою набуття права власності на земельну ділянку комунальної власності, а саме земельної ділянки площею 0,4000 га, яка розташована  по просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва кадастровий номер 8 000 000 000:66:099:0075, зокрема, внаслідок укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, тобто, його волевиявлення, яке в даному випадку відсутнє,  а також факт задоволення господарським судом вимоги про визнання укладеним договору купівлі-продажу землі в примусовому порядку, за умови відсутності рішення Київської міської ради щодо надання відповідачу -1 у власність земельної ділянки, є втручанням у виключну, передбачену Конституцією України, компетенцію Київської міської ради на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землею, не доводиться знову під час вирішення справи № 56/68.

Судом відмічається, що відповідачем -1 не надано жодних доказів прийняття Київською міською радою рішення про надання відповідачу -1 земельної ділянки площею 0,4000 га, яка розташована  по просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва кадастровий номер 8 000 000 000:66:099:0075, у власність.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об’єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцію України.

Згідно з п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Стаття 9 Земельного кодексу України встановлює, що до повноважень Київської міської рад у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що тільки Київська міська рада, як орган який діє від імені територіальної громади міста Києва мала право на вирішення питання щодо надання відповідачу -1 земельної ділянки площею 0,4000 га, яка розташована  по просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва кадастровий номер 8 000 000 000:66:099:0075, у власність.

А відтак, рішення сесії є способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин.

Статтею 82 Земельного кодексу України передбачено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі, зокрема  придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Згідно з ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний  обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину, стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п‘ятою, шостою статті 203 цього кодексу.

За таких обставин, оскільки договір від 19.01.2010 зі сторони власника був укладений  Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус", яке не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення договору купівлі –продажу земельної ділянки, так як право власності набуло на підставі договору укладеного у судовому порядку, а рішення суду в подальшому було скасовано у зв‘язку з відсутністю рішення Київської міської ради щодо надання відповідачу -1 у власність земельної ділянки, що було розцінено судом як втручанням у виключну, передбачену Конституцією України, компетенцію Київської міської ради на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землею, то такий договір підлягає визнанню недійсним.

Частина 3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачає, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною…

Отже, позовні вимоги про визнання недійсним договору від 19.01.2010 є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що судом встановлена недійсність договору купівлі –продажу земельної ділянки від 19.01.2010 року з моменту його вчинення та відсутність у відповідача прав власника та відповідно прав продавця спірної земельної ділянки, то  Товариство з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К." не набуло право власності на спірну земельну ділянку за договором від 19.01.2010.   

За таких обставин, оскільки договір від 23.02.2010 зі сторони продавця був укладений Товариство з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К." , яке не  мало необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення договору купівлі –продажу земельної ділянки, то такий договір також підлягає визнанню недійсним в судовому порядку з моменту його вчинення.

Отже, позовні вимоги про визнання недійсним договору від 23.02.2010 є такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 039265, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектна організація "Ярус" на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 № 44/597, яке було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2010 № 44/597, як таке що прийняте з порушеннями чинного законодавства України, а відмітки зроблені на ньому на підставі договорів купівлі –продажу від 19.01.2010 та від 23.02.2010, яки судом визнаються недійсними, то вимоги щодо визнання недійсним зазначеного акта з відповідними відмітками  підлягають задоволенню.

Наведені обставини також є підставою для задоволення заявлених вимог щодо визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Діместіон" права власності на земельну ділянку, площею 0,4000 га, яка розташована  по просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва кадастровий номер 8 000 000 000:66:099:0075, договір купівлі –продажу на яку визнається судом недійсним з моменту укладення.

Слід зазначити, що порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Відповідно до вказаної норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення прав юридичних і фізичних осіб, порушених внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності державних органів або посадових осіб органів місцевого самоврядування (частина 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Обраний позивачем спосіб захисту в даному випадку спрямований на поновлення порушених прав, оскільки при визнанні відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Діместіон" права власності на спірну земельну ділянку, підлягає поновленню порушене внаслідок укладення договору, який визнається судом недійсним.  

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають  задоволенню повністю.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача-1.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:  

       1. Позов задовольнити повністю.

       2. Визнати недійсними з моменту укладення договір від 19.01.2010 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" (01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 9, код 34937363) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 35648120) купівлі –продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,4000 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0075 для будівництва та експлуатації приміщень торговельно –офісного та розважального  призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва, який посвідчений приватним нотаріусом 19.01.2010 та зареєстрований за № 59.

       3. Визнати недійсними з моменту укладення договір від 23.02.2010 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 35648120) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діместіон" (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, код 37000755) купівлі –продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,4000 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0075 для будівництва та експлуатації приміщень торговельно –офісного та розважального  призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва, який посвідчений приватним нотаріусом 23.02.2010 та зареєстрований за № 744.

4. Визнати недійсним з моменту видачі державний акт серія ЯЖ № 039265 виданий 29.12.2009 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" на право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,4000 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0075 для будівництва та експлуатації приміщень торговельно-офісного та розважального  призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в  Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 09-8/00117, із наступними відмітками:

19.01.2010 зроблена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про посвідчення 19.01.2010 за реєстровим № 59 договору купівлі –продажу земельної ділянки, на підставі якого право власності на цю земельну ділянку переходить до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К.";

11.02.2010 зроблена Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про реєстрацію переходу права власності на земельну ділянку за № 09-8-00121;

23.02.2010 зроблена приватним  нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про посвідчення 23.02.2010 за реєстровим № 744 договору купівлі –продажу земельної ділянки, на підставі якого право власності на цю земельну ділянку переходить до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діместіон";

15.06.2010 зроблена Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про реєстрацію переходу права власності на земельну ділянку за № 09-8-00144.

5. Визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Діместіон" (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, код 37000755) права власності (права володіння, користування, розпорядження) земельною ділянкою  несільськогосподарського призначення, площею 0,4000 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0075 для будівництва та експлуатації приміщень торговельно –офісного та розважального  призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" (01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 9, код 34937363 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик,36, код 00022527) витрати по сплаті державного мита у розмірі 255 (двісті п‘ятдесят п‘ять) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складання повного рішення та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

                              В.В. Джарти

Дата складання повного тексту рішення 28/04/2011