Рішення

від 12.04.2011 по справі 5023/1390/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/1390/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2011 р.                                                            Справа № 5023/1390/11

вх. № 1390/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О. 

при секретарі судового засідання Гончар О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Зюлковська С.В. - довіреність б/н від 11.03.2011 року

другого позивача - Зюлковська С.В. - довіреність б/н від  01.03.2011 року

 відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом

першого позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм", Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка ,  

другого позивача - Закритого акціонерного товариства "Кримський винно-коньячний завод "Бахчисарай", АРК, м. Бахчисарай

в особі Приватного підприємства "Зевс", м. Донецьк  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Великих", м. Харків  

про стягнення 28837,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" (перший позивач) та Закрите акціонерне товариство "Кримський винно-коньячний завод "Бахчисарай" (другий позивач) в особі Приватного підприємства "Зевс" звернулися до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь ПП "Зевс" 28837,41 грн., у тому числі 21921,60 грн. боргу, 1331,21 грн. пені, 3134,79 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 2192,16 грн. штрафу та 257,65 грн. 3 % річних за договором поставки напоїв № ХА-178/09 від 06.05.2010 року, укладеним ПП "Зевс" від імені довірителів (першого та другого позивача) на підставі договорів - доручення № 30/11-09-ПР від 30.11.2009 року та № 30/11-09-БВЗ від 30.11.2009 року та довіреностей від 30.11.2009 року.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

11.04.2011 року до суду надійшла заява представника позивачів, в якій зазначено, що відповідач в ході судового процесу 17.03.2011 року частково сплатив суму заборгованості у розмірі 1000,00 грн., у зв'язку з чим представник позивачів просить суд припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 1.1. ст. 80 ГПК України.

Представник першого та другого позивачів в судовому засіданні підтримує свою заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення 1000,00 грн. боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині, в решті позовних вимог підтримує позов в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані попередньою ухвалою суду документи не надав. 11 квітня 2011 року до господарського суду повернулась ухвала про порушення провадження по справі від 03.03.2011 року, яка була направлена на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

11.04.2011 року представник позивачів надав до суду Довідку про включення відповідача до ЄДРПОУ, відповідно до якої ТОВ "Великих" зареєстроване за адресою: 61018, м. Харків, пров. 23 серпня 5, к. 21, тобто за тією ж адресою, що вказана позивачем в позовній заяві.

Відповідно до Закону України № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", розділу XII Прикінцеві положення ч. 3.3 п.14 "“Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином”.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивачів, суд встановив наступне.

06 травня 2010 року ПП "Зевс", діючи на підставі договорів доручення №30/11-09-ПР від 30.11.2009 року, №30/11-09-БВЗ від 30.11.2009 року та довіреностей від 30.11.2009 року, уклав з Відповідачем від імені довірителів - Позивача 1 та Позивача 2 договір поставки напоїв за № ХА-178/09.

У відповідності до умов договору ПП "Зевс" зобов'язувався поставляти Відповідачу напої партіями відповідно до замовлень останнього, а Відповідач зобов'язувався приймати і оплачувати такий товар у порядку та на умовах, визначених у Договорі.

На підставі зазначеного Договору 14.09.2010 року Відповідач отримав від Позивача алкогольних напоїв на суму 21 921,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 13ХХЛ18676 від 14.09.2010 року.

Згідно з п. 4.3. Договору, Відповідач повинен оплачувати отриманий товар на умовах відстрочення платежу на 14 календарних днів з моменту прийняття товару. При цьому, згідно із умовами Договору (п.4.3., розділ 11), п.п.1.1.5. договорів доручення №30/11-09-ПР від 30.11.2009 року, та №30/11-09-БВЗ від 30.11.2009 року Відповідач зобов'язаний перерахувати грошові кошти за товар на поточний рахунок ПП "Зевс".

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного  кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання,  не сплатив у  визначені  договором строки, порядку та розмірі вартість наданих позивачем послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 21921,60 грн..

Під час розгляду справи відповідач частково погасив утворену заборгованість в сумі 1000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що між сторонами відсутній предмет спору, суд вважає необхідним припинити провадження по справі в частині стягнення 1000,00 грн. на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Щодо решти суми основного боргу, суд вважає, що своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 20921,60 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.6. договору поставки № ХА-178/09 від 06.05.2010 року, у разі затримання платежів за прийнятий товар Покупець сплачує Постачальнику відсотки в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день користування грошовими коштами Постачальника.

Згідно з п. 7.3. Договору поставки № ХА-178/09 від 06.05.2010 року, зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який стягується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки.

Відповідно до п. 7.5. Договору поставки № ХА-178/09 від 06.05.2010 року, у разі затримання оплати більш, ніж 30 календарних днів, Покупець зобов'язався додатково до суми боргу сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми боргу.

Згідно з вищезазначеними умовами договору та у відповідності із статтями 230 - 232 Господарського кодексу України, статтями 536 та 625 Цивільного кодексу України, Відповідачу нараховано пеню у сумі 1331,21 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 3 134,79 грн., штраф у сумі 2 192,16 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ПП "Зевс" пені у сумі 1331,21 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 3 134,79 грн., штрафу в сумі 2 192,16 грн. законними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов'язання, своєчасно не оплачував надані позивачем послуги за договором, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу  кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним  витрати по сплаті державного мита у сумі 288,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 509, 252, 526, 530, 549, 611, 625, 626 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 80 п. 1.1, 82-84 ГПК України, -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Великих" (61018, м. Харків, пров. 23-го серпня, буд. 5, кв.21, код ЄДРПОУ 31557784) на користь Приватного підприємства "Зевс" (83047, м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1-А, адреса для листування: 61098, м. Харків, вул. Єлізарова, З, 3-й поверх, юридичний відділ р/р 26008001000013 у ПАТ КБ "Український фінансовий світ", м. Донецьк, МФО 377777, код ЄДРПОУ 31578034)  20921,60 грн. боргу, 1331,21 грн. пені, 3134,79 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 2192,16 грн. штрафу та 257,65 грн. 3 % річних,  витрати по сплаті державного мита у сумі 288,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 1000,00 грн. боргу припинити провадження у справі на підставі п. .1.1 ст. 80 ГПК України.

Суддя                                                                                 Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ квітня 2011 року.