Рішення

від 20.04.2011 по справі 02/5026/304/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/5026/304/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           20 квітня 2011 року                                        Справа № 02/5026/304/2011     

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Головко О. В.,

за участю представників: позивача: Рабовський Д.Л. –голова ліквідаційної комісії, відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу    

за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Великолепетиський елеватор"

до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Хлібна база № 86

про розірвання договору та стягнення 242 987 грн. 27 коп.,

                                                     ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про розірвання на підставі статті 652 Цивільного кодексу України договору цільової позики № 18а від 23 жовтня 2009 року з підстав зміни істотних умов договору, якими сторони керувалися при його укладенні, прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 11 серпня 2010 року № 764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", якою передбачено ліквідацію позивача, та про стягнення з відповідача 240 000 грн.  позики і     2 987 грн. 27 коп. плати за користування позикою відповідно до умов вказаного договору.

          Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю, просив задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

          Відповідач у відзиві на позов просив залишити позовну заяву позивача без розгляду в зв'язку з тим, що виконання умов договору позики повинно розпочатись з 01.01.2015 року по 23.10.2019 року; відповідач також опинився у скрутному становищі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 764 від 11.08.2010 «Про заходи утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та Наказу ДАК № 51 від 18.02.2011 розпочато ліквідацію підприємства.   

          Відповідач не направив свого представника у судове засідання, не повідомив про причини його неявки у засідання. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, виходячи із того, що суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвали суду надіслані за адресою відповідача, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надіслання ухвал суду оформлено  згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами),  що є підтвердженням належного надсилання копій  ухвал суду відповідачу у справі.   Тому суд вважає, що відповідач повідомлений про час  і місце розгляду справи в установленому законом порядку, неявка  представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення  та доводи представника позивача, суд встановив наступне.  

23.10.2009 року Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Великолепетиський елеватор" (Позикодавець по договору, позивач у справі) в особі директора Коноваленка Миколи Миколайовича, який діє на підставі Статуту, та Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 86 " (Позичальник по договору, відповідач по справі) в особі директора Передрія Миколи Архиповича, що діє на підставі Статуту і розпорядження в.о. заступника голови правління ДАК "Хліб України" Соболевського В.Ю. від 21 жовтня 2008 року № 67-р, уклали договір цільової позики № 18а,  за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Позикодавець передає у позику Позичальнику грошові кошти в сумі  250 000 грн., а останній зобов'язується використати за цільовим призначенням та повернути позику в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 1.2. договору цільове призначення позики  - забезпечення проведення комплексно-польових робіт.

В пункті 4.1. договору визначено графік погашення Позичальником суми позики, відповідно до якого до 23 жовтня 2019 року Позичальник зобов'язався повернути Позикодавцю всю суму позики 250 000 грн.

Згідно пункту 4.4. договору Позичальник зобов'язався також сплатити  Позикодавцю плату за користування позикою у розмірі 1 % річних від суми позики. Плата за користування позикою повинна вноситися Позичальником на розрахунковий рахунок Позикодавця щорічно до 31 грудня року, за який вноситься плата.

На виконання умов договору позивачем перераховано кошти в сумі 240 000 грн. на розрахунковий рахунок відповідача платіжними дорученнями № 631 від 28.10.2009 року, № 640 від 29.10.2009 року, № 644 від 04.11.2009.

Позивач звернувся до суду з вимогою розірвати договір позики № 18 а від 23.10.2009 року з підстав, передбачених статтею 652 Цивільного Кодексу України, оскільки змінилися істотні умови договору, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

За загальним правилом за приписом статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:  

          1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Суду до справи подано копію виписки із  газети  "Урядовий кур'єр" № 223 від 27.11.2010 року, в якій надруковано оголошення про те, що відповідно до наказу ДАК "Хліб України" від 25.10.2010 року №  155 та постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 року № 764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" припиняє свою діяльність дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" "Велеколепетинський елеватор" за кодом ЄДРПОУ 00956655 шляхом ліквідації.  

Крім цього, відповідачем подано суду копію Наказу ДАК "Хліб України" від 18.02.2011 року № 51, яким відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 року № 764 припинено діяльність    дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 86" за кодом ЄДРПОУ 21362641 шляхом його ліквідації, про що надруковане офіційне оголошення у газеті "Урядовий кур'єр".    

Суд дійшов висновку, що ліквідація позивача та відповідача є істотною зміною обставин, оскільки вони змінилися настільки, що жодна із сторін не могла передбачити та вплинути на таку зміну обставин при укладенні договору, усунути їх після настання таких обставин за власною волею, а також безпосередньо юридичної заінтересованості в припиненні підприємств шляхом ліквідації жодна сторін не виявила. Тобто, судом встановлено сукупність всіх чотирьох умов для застосування припису статті 652 ЦК України  і розірвання договору  позики № 18 а від 23.10.2009 року.

Відповідач  не заперечив встановлені  судом факти, не  спростував доводи позивача, не подав суду доказів повернення позивачу всієї суми позики та сплату належних за договором процентів за користування позикою.  

З огляду на викладене, та враховуючи те, що сторони не досягли згоди про розірвання договору, рішенням суду вимога позивача про розірвання договору цільової позики задовольняється.  

Вимога позивача про стягнення з відповідача 240 000 грн.  позики та 2 987 грн. 27 коп. плати за користування позикою підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно частини 3 статті 652 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути  таку ж суму грошових коштів (суму позики).

За приписом статті 1048 ЦК України  позикодавець має право на одержання від позичальника процентів  від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.  Розмір і порядок одержання процентів  встановлюються договором.  У разі відсутності іншої домовленості сторін  проценти виплачуються  щомісяця до дня повернення позики.

Оскільки відповідно до договору позики позивач перерахував відповідачу позику в сумі 240 000 грн., відповідно  до закону та договору сума позики повинна бути повернута позивачу, враховуючи розірвання договору позики судовим рішенням, тому суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з  відповідача 240 000 грн. позики.  Умова про сплату процентів за користування позикою виписана у договорі, розмір процентів встановлений угодою сторін, тому із відповідача підлягають стягненню  проценти за користування позикою у заявленій позивачем сумі 2 987 грн. 27 коп.   

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю та стягнути з нього 2 514 грн. 88 коп. грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85  ГПК України, суд      

            ВИРІШИВ:            

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір цільової позики № 18 а від 23 жовтня 2009 року, укладений Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Великолепетинський елеватор»та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Хлібна база № 86».

3. Стягнути із Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база № 86»(20000, Черкаська область,  м. Христинівка, вул. Першотравнева, 1, ідентифікаційний код 21362641)  на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Великолепетинський елеватор»(74501, Херсонська область, Великолепетиський район, смт. Велика Лепетиха, вул. Леніна, 157, ідентифікаційний код 00956655) –240 000 грн. боргу, 2 987 грн. 27 коп. плати за користування позикою, 2 514 грн. 88 коп. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                    А.Д. Пащенко

Рішення підписане суддею  26.04.2011.